Дебют у складі національної команди України – це, безумовно, подія. А зіграти перший поєдинок проти світового та європейського гранда, чемпіона Європи, та ще й на культовому “Стад де Франс” – про це може мріяти будь-хто. Руслана Бідненка викликали до лав збірної в останній момент замість лідера команди Шевченка, який не зміг взяти участі в матчі через сімейні обставини. Отже, Руслан поділився враженнями від товариського поєдинку.
– Гадаю, кожен мріє перевірити свої сили у поєдинках з такими сильними збірними, як команда Франції. Враження від цього протистояння лише позитивні, адже зіграти у матчі, присвяченому сторіччю французької команди, проти таких “зірок”, як Зидан, Вієйра, безумовно, дуже цікаво і корисно.
– Руслане, ти вийшов на вирішальні хвилини поєдинку, коли перевага підопічних Сантині ставала дедалі від-чутнішою. Які настанови давав перед твоєю появою головний тренер?
– Олег Володимирович попросив зіграти у свою гру – якомога спокійніше і більше контролювати м’яч у центрі поля.
– Відчував психологічний тиск з боку трибун?
– Атмосфера на стадіоні була фантастичною, але на полі ми були налаштовані лише на гру, тому трибун майже не помічали.
– Здалося, що французи, як для товариського поєдинку, грали дещо жорстко. Маю на увазі епізод, коли тебе прямою ногою “зустрів” Лізаразю?
– Я б так не сказав. І французи, і ми хотіли перемогти, тому певні стички, звичайно, були, але у футболі без цього нікуди.
Сергій ЦИБА
Источник: “Украинский футбол”