Цілком імовірно, що ви читаєте дану статтю вранці за кавою чи по дорозі на роботу. Або ж прямісінько за робочим місцем, поки шеф не бачить. Втім, це вже не так важливо. Адже незалежно від того, за кого ви вболівали ввечері 7 квітня і чи вболівали взагалі, ваші емоції вже встигли дещо вщухнути. І саме зараз настав час тверезо поглянути на очікувано найвидовищніший чвертьфінальний поєдинок Ліги чемпіонів.
Отже, обійдемося без формального вступу і розгляду цього конкретного матчу крізь призму минулорічного фіналу Ліги чемпіонів. Просто одразу висловлю сміливе припущення, що переважна більшість уболівальників очікувала дещо іншої гри що від мюнхенців, що від парижан. І ні, це не стосувалося рівня видовищності, адже тут команди не підвели: в сумі було забито 5 голів (що повністю збіглося із загальним показником xG 5.2) і матч став найрезультативнішим протистоянням серед чвертьфіналістів. Але є одне але: показник очікуваних голів для баварців становив 3.8, що робило їх явними фаворитами, в той час як для парижан відводилося xG 1.4 (і то, напевно, ці статистичні «майже півтора гола» мали б стати відповідальністю суто Кіліана Мбаппе). Проте, як кажуть, «щось пішло не так», і після фінального свистка ми побачили зовсім інший рахунок на табло — 2:3 на користь підопічних Маурісіо Почеттіно. Але найдивнішим тут є навіть не сам результат, а невідповідність між статистикою і дійсністю. Мюнхенці нанесли 31 удар, 12 із яких було спрямовано у площину воріт. У результаті ці вражаючі цифри були трансформовані лише у 2 голи. Для порівняння, останнього разу, коли «Баварія» мала майже ідентичні показники (31 удар всього, 13 у площину), підопічні Хансі Фліка громили «Шальке» на їх домашньому стадіоні з рахунком 0:4!
Тим часом «ПСЖ» зуміли витиснути аж 3 голи з усього 6 ударів, з яких всі, крім одного, ішли у площину воріт. А чи варто ще згадувати, що мюнхенська команда зробила в півтора рази більше передач, які були на 12% точнішими ніж в парижан? І так, кутових у господарів було аж 15(!), а у гостей із Франції всього 1.
А тепер цілком логічно напрошується улюблене питання фанатів: хто винен? «Баварія» грала надто непереконливо і елементарно не награла на свої очікувані 4 голи? Чи «ПСЖ» продемонстрували оверперфоменс, живлячись своїми чемпіонськими амбіціями і бажанням реваншу за минулорічний фінал? Власні помилки чи індивідуальна майстерність гравців паризької команди стали каменем спотикання для чинного чемпіона? І поки ви не потонули у схожих дилемах, типу «Чи змінила би щось присутність Роберта Лєвандовскі?», «А що би було, якби не клятий ковід?», «І взагалі, хто кращий: Мес… тобто Мбаппе чи Голланд?», перейдемо до пошуку конкретних причин. То де ж насправді ховаються причини поразки «Баварії»?
Кадрові втрати
І хоча у порівнянні із «ПСЖ» кадрові втрати «Баварії» були трохи менш фатальними, відсутність Лєвандовскі, Кости, Толіссо і Гнабрі змусили Хансі Фліка виставити ідентичний склад, який ще 4 дні тому грав проти «Лейпцига». Відсутність ротації одразу позначилася втомою на флангах, що робило всі спроби просування ними доволі млявими.
Фактор Наваса
Звісно, тут можна просто визнати, що Кейлор Навас провів блискучий матч і все це геройство парижан — суто його заслуга. Так, із 12 ударів, нанесених гравцями «Баварії» у площину, костариканський воротар зробив 10 сейвів, 7 із яких — після удару всередині штрафного майданчика. І пропустив усього 2 голи.
Але всі лаври йому все ж не дістануться, бо є ряд інших, не менш вагомих, причин поразки «червоних».
Швидкий гол «ПСЖ» — перевага на старті
А відлік варто починати вести саме звідси, із першого голу Мбаппе. Просто ще раз задумайтесь: Неймару знадобилося менше трьох хвилин (!), щоби промчатися по центру поля, встигнути побачити Кіліана Мбаппе, що якраз забігав у вільний простір, і віддати розкішну передачу.
І цей швидкий гол «ПСЖ» одразу додав чималої впевненості гостям і зруйнував плани «Баварії». Адже вже з цього моменту у німецької команди все наче посипалося.
Марнування моментів, погана реалізація
Що ж, одна із головних причин поразки при такій вражаючій статистичній перевазі насправді до болю тривіальна і міститься в короткій безкомпромісній фразі — «не забиваєш ти, забивають тобі». Мюнхенці просто зробили собі ведмежу послугу тим, що марнували надто багато шансів. І тут вже відсутність Роберта Лєвандовскі дуже відчувалася в плані реалізації моментів. Незважаючи на те, що Шупо-Мотінг провів чи не найкращий свій матч у футболці «Баварії», цього виявилося замало.
Навіть коли стовп оборони і лідер «ПСЖ» Маркіньйос вимушено пішов з поля, це лише ненадовго дало перевагу «Баварії».
У другій половині протистояння мюнхенцям вдається взяти частковий контроль, але це більше скидалося на хитання маятника то на користь однієї команди, то на користь іншої і все одно межувало з якимось хаосом. Всі надії німецької команди остаточно руйнуються, коли Мбаппе закріплює перевагу і забиває свій другий гол у ворота Ноєра.
Недопустимо неякісний захист «Баварії»
А по суті, «фантастичний дует на 400 млн», Неймар і Мбаппе, просто нещадно викрили чималий недолік «червоних». А саме, чи не найгірший захист Баварії за останні роки (так, це був умовний сигнал до вашого виходу із гнівними коментарями, дорогі читачі 🙂 ). «Діри» у захисті були помітні упродовж матчу неозброєним оком. А слід пам’ятати, що рідко який гравець є таким безжалісним до вільних просторів, як Мбаппе. І «Баварія» подарувала їх Кіліану вдосталь.
Перший гол Мбаппе розладнав структуру суперника і задав тон усьому матчу. Уже з перших хвилин захист мюнхенців не міг дати гідних відповідей на питання, які йому раз-у-раз ставили нападники «Парі Сен-Жермен». Ситуація не надто покращилася навіть після замін Фліка з метою укріплення лінії оборони (а про це взагалі варто розповісти окремо, що я і робитиму трохи нижче).
Казна-що і баварські фланги
Хоча, звісно, більшість гнилих помідорів полетить у бік грубих помилок захисту, вінгери також чимало доклалися до сприяння хаосу. І якщо в плані реалізації ми згадували про відсутнього Лєвандовскі, то в даному випадку різко відчувався вже брак Сержа Гнабрі на фланзі.
Кінгслі Коман і Лерой Сане стартувалина позиції вінгерів, але вже до кінця першого тайму перестали тримати каркас структури Фліка і, таке враження, просто змагалися в тому, хто більше змарнує моментів. Заради такого «змагання» у хід пустили все: безцільний дриблінг, кроси, які вели внікуди, скидання м‘яча під удар… нікому конкретно, і геть непривабливі пробивання. Це лише основні зауваження, які спокійно можна висловити на адресу вінгерів «Баварії».
Тим часом, Мюллер і Шупо-Мотінг робили фактично все, щоби розконцентрувати оборону «ПСЖ». Але вони отримували надто слабку і неякісну підтримку із флангів для реалізації своїх задумів. Також це можна сказати і про Кімміха, який створив 10 моментів проти парижан, а це другий найкращий показник в одному матчі Ліги чемпіонів на стадії чвертьфіналу.
Декілька простих кросів могли б вирішити це питання — адже мюнхенські вінгери вигравали чи не всі верхові дуелі. 2 голи було забито саме головою, то чому ж не йти вже протоптаною стежкою?
Під кінець гри ці двоє бігали ледь не на останньому диханні, особливо втомленим здавався Сане. І тут можна було б спокійно міняти його на того ж Джамала Мусіалу. А отже ми знову невблаганно наближаємся до теми замін.
Хибні тренерські рішення
Отже, заміни. Хансі Флік зазнав своєї першої і цілком заслуженої поразки в Лізі чемпіонів не в останню чергу саме через них. Так само як у випадку із Юргеном Клоппом і його рішенням щодо Набі Кейта в іншому чвертьфінальному поєдинку, Флік почав визнавати свою тактичну поразку саме діями щодо лавки запасних. Адже тримання Альфонсо Девіса на лавці було помилкою, яка, можливо, і коштувала перемоги на домашній «Альянц Арені». Особливо враховуючи, який вплив мав Девіс на гру і наскільки він стабілізував лінію оборони, як тільки з’явився на полі.
Також, релокація Лукаса Ернандеса на позицію лівого центр-бека була необхідним елементом тактичної перебудовою, оскільки він виглядав значно впевненішим у центрі. Перший гол у ворота Мануеля Ноєра міг би і не трапитися, якби Ернандес не знаходився настільки далеко від своєї звичної позиції.
Окрім того, скидається на те, що наставник баварців спеціально відтермінував заміну Горецки, що також могло стати одним із факторів, чому «Баварія» допустила другий гол у свої ворота. Журналіст ESPN Арчі Райнд-Тутт у своєму Твіттері зазначив, що начебто спершу Флік сказав розминатися Жерому Боатенгу, але згодом змінив своє рішення. Тоді дав розпорядження готуватися Девісу. У той момент на полі Йозуа Кімміх видавався дуже розлюченим і закликав якнайшвидше замінити Леона Горецку. Той якраз подавав сигнали, що в нього проблеми. І сталося це незадовго перед другим голом «ПСЖ».
В результаті, було здійснено аж 2 заміни ще до перерви. Такі непевні кроки виглядали трохи дивно з боку Ганса-Дітера Фліка — тренера, який як правило доволі сміливо і рішуче діє в плані вибору стартової одинадцятки і замін. Напевно, тренер німецької команди зазнав чогось протилежного до «синдрому Гвардіоли». Тобто на відміну від наставника «Манчестер Сіті» із його часто надто химерними і складними тактичними рішеннями для єврокубків, Флік обрав сумнівні безпеку і затишшя замість якихось цікавіших і сміливіших схем.
Погода не винна
Попри дуже помітний у телетрансляції снігопад, негода тут була скоріш лише ефектною декорацією. І якщо виправдовувати Ноєра через погіршене орієнтування, то чому ж тоді костариканець Навас зумів видати такий чудовий матч у зовсім не природніх для себе погодніх умовах? І Неймар також чомусь дуже добре зорієнтувався із передачами попри рясні опади.
Отже пропущені голи «Баварією» — просто закономірність, яка простежується упродовж сезону. Адже вже не вперше підопічні Хансі Фліка пропускають відверто непотрібні м‘ячі у свої ворота.
Не помилками єдиними…
Було би геть несправедливо списати результат суто на хиби «Баварії» і не згадати переваг переможця першої гри.
Востаннє Почеттіно зустрічався з «Баварією», коли його «Тоттенхем» громили із рахунком 7:2 у безжалісній бійні. Тому з його боку була необхідна неабияка сміливість, щоб наважитися атакувати команду класу «Баварії» в такий відкритий спосіб, ще й на їх рідній Альянц Арені. Також для реалізації плану такого масштабу потрібні були гравці певного рангу, щоб завдати серйозних неприємностей захисту мюнхенців. «Хлопці майже на півмільярда» Мбаппе і Неймар чудово відповідали цим критеріям.
Кіліан Мбаппе швидко абстрагувався від моменту слави в попередньому раунді, де він зумів перевершити самого Ліонеля Мессі. І помчав на великій швидкості далі, доводячи, що він ВЖЕ є одним із найбільших нападників-руйнівників у сучасному футболі.
А тепер знову повертаємося до статистики, яка свідчить не лише про фактичну перевагу «Баварії» у класі на довшій дистанції і погану реалізацію моментів. Окрім того, та велика кількість спроб біля воріт «ПСЖ», які перетворилися лише у 2 голи, показує, скільки роботи підопічні Почеттіно вклали у захист тоді, коли Мбаппе не феєрив на іншому кінці поля. Крім того, про активну оборону свідчать і 46 виносів, до яких долучилися 11 різних гравці «Парі Сен-Жермен» (найбільше їх зробив Данілу — 13 виносів).
А в другому таймі парижани повинні були відчайдушно чіплятися за результат. По суті, 3 голи — це заслужена винагорода за хоробрість команди та їхню безжалісність до помилок суперника.
Так, в теперішнього «ПСЖ» є багато недоліків. Це підтвердять хоча б їхні поточні результати у Лізі 1. Та й узагалі, на початку виникали певні сумніви щодо тактики Почеттіно і чи готовий він зараз вести до перемог команду такого класу. Але поки що проміжний тест здано успішно.
Яким буде матч-відповідь, передбачити складно. Одне можна сказати точно — видовищність другого поєдинку гарантована. А от чи гарантований вихід паризької команди до півфіналу Ліги чемпіонів і їх наближення до мрії — залежатиме від того, який сюрприз привезе із собою в гості Ганс-Дітер Флік.
Автор: Ірина Івасів