«Атлетіко» – «Манчестер Сіті». У протистоянні британців та іспанців переміг… футбол. Ліга чемпіонів

Напевно, лише вдруге в поточному розіграші Ліги чемпіонів мадридський «Атлетіко» опинився в такому становищі, коли потрібно було не відбиватися, а навпаки, нападати. Перший подібний випадок стався в заключному турі групового етапу – тоді підопічні Сімеоне були в кроці від вильоту з найпрестижнішого турніру Старого Світу. Для здобуття путівки в 1/8 фіналу «матрацників» влаштовував лише один результат, виїзна перемога над «Порту». З задачею іспанці впорались, проте гіркий осад після виступів діючого чемпіону Ла Ліги залишився.

Не сказати, що зараз ситуація вирівнялась. Так, команда останнім часом покращила своє становище у внутрішній першості, але результати мадридців досі нестабільні. На днях, наприклад, вони вмудрились мінімально програти «Мальорці». Тому в те, що Сімеоне вмотивує футболістів на своєму домашньому стадіоні перевернути хід дуелі із «Манчестер Сіті» – вірилось слабо. Діло навіть не в тому, що «містани» зараз вважаються найсильнішим колективом Європи, а в тому, що сам «Атлетіко» значно здав позиції на міжнародній арені у порівнянні з минулими сезонами. До речі, у півфіналі на переможця цієї пари вже чекав «Реал».

«Атлетіко» – «Манчестер Сіті» 0:0

Вилучення: Феліпе (90+1)

 «Атлетіко»: Облак; Савіч, Феліпе, Рейнілдо; Льоренте, Коке (Де Пауль, 69), Кондогбія, Ренан (Корреа, 69); Грізманн (Карраско, 69), Феліш (Кунья, 82), Лемар (Суарез, 82)

«Манчестер Сіті»: Едерсон; Уокер (Аке, 73), Стоунз, Ляпорт, Канселу; Де Брюйне (Стерлінг, 65), Родрі, Гюндоган; Марез, Фоден, Бернарду (Фернандіньо, 79)

Якщо хтось чекав від Сімеоне відчайдушних кроків – вітаю, ви помилилися. Стартовий склад мадридців дав зрозуміти, що ніякого наступу зі сторони номінальних господарів поля не буде. Вони знову будуть відсиджуватися в захисті, роблячи ставку на поодинокі контратаки. Штурму варто було очікувати хіба під кінець поєдинку, або, якщо ситуація стане аж зовсім плачевною, наприклад, два забитих голи «Сіті». Прогрес, щоправда, був – цього разу в основі з`явилося аж три гравці атакуючого плану, а не два, як в минулих двох виїздах «Атлетіко» в Манчестер. Свій шанс з перших хвилин отримав Лемар, а на лаву для запасних сів Ермосо. Суарез, Карраско і Корреа надалі опинились поза стартовою 11-кою.

Що стосується Гвардіоли і «Сіті», то іспанський фахівець обмежився «точковими» змінами. В порівнянні з протистоянням проти «Ліверпуля» відбулися дві зміни – в основі знайшлось місце Гюндогану і Марезу, які в зустрічі із мерсисайдцями програли конкуренцію Стерлінгу та Жезусу. До слова, знову тренерський штаб проігнорував Зінченка. Востаннє українець отримував ігрову практику ще 20 березня у Кубку Англії. Що ж поробиш, якщо Канселу проводить свій найкращий сезон у кар`єрі?

В стартові хвилини поєдинку промайнула надія, що «Атлетіко» все ж вирішить створювати супернику проблеми і диктувати свої умови, свій сценарій. Іспанський колектив декілька разів спробував ввімкнути пресинг на чужій половині поля, а також підняти свою лінію захисту подальше від воріт Облака. Проте, такий настрій зник одразу після того, як «Сіті» ледь не вперше розгортав атаку 4 в 3. Все, на що після того вистачило «матрацників», так це на постійно боротьбу і агресивні єдиноборства.

Контрвипади знову не вдавались, Феліш на пару з Грізманном не могли зачепитись за верхові м`ячі, а фланги в першу чергу були вимушені думати про захист, а не про атаку. Не дивно, що через це у футболістів «Атлетіко» зривало дах. Найбільше дісталося Фодену, якого не цуралися штовхати навіть із бинтом на голові – «постарався» Феліпе, відправивши англійця у нокаут.

«Містяни», натомість, не забували, професіоналами у якому виді спорту вони вважаються. В той час, як мадридці злилися через проблеми у власній грі і переходили на відверту боротьбу, «Сіті» розмірено будував свої комбінації. Зрозуміло, що тепер підопічні Гвардіоли не бігли усіма силами вперед, маючи на увазі перевагу у рахунку за сумою двох матчів. Однак, навіть це не завадило створити 100% момент для взяття воріт. Вдале підключення Уокера до атаки завершилось прострілом на дальню штангу, де партнера в центрі помітив Бернарду. Адресатом передачі виявився Гюндоган, але перший удар на себе прийняла штанга, а другий головою заблокував Феліпе. Це, в принципі, єдиний яскравий епізод першого тайму.

Друга половина зустрічі спочатку також нічим особливо не відрізнялася. «Атлетіко» атакував 5 хвилин, після чого контроль над ситуацією перейшов до «Сіті». Трохи статистики – за перші 135 хвилин протистояння мадридці зуміли нанести лише один удар в сторону воріт Едерсона. Шальки терезів почали вирівнюватися уже ближче до 70-ї хвилини. «Матрацники» втретє видали активний відрізок, після чого Сімеоне нарешті пішов ва-банк, здійснивши потрійну заміну. Корреа, Де Пауль та Карраско повинні були допомогти організувати фінальний штурм, а Гвардіола, як і говорив на передматчевій прес-конференції, не поцурався перейти на більш захисний, незвичний для його команди стиль гри.

Нехай у Едерсона та захисників англійського гранда і появилося більше роботи, але вони практично безпомилково впорались зі своїми основними обов`язками. «Атлетіко» так і не знайшов той шанс, після якого можна було б схопитись за голову із словами: «Зараз ми могли перевести матч в екстра-тайми!». Декілька заблокованих ударів з метрів 15-17 і один сейв Едерсона на 90+10 хвилині – максимум. Бійка за участі половини складу «Атлетіко» – не враховується, на жаль для мадридських гравців. І на щастя для нейтральних вболівальників. Підсумовуючи, Гвардіола, скоріш за все, провів одну із найскладніших дуелей у своїй багатій кар`єрі, але в кінці кінців вийшов із неї переможцем. А от Сімеоне та його анти-футбол – переможеними.