Після 10 років тотального домінування «Ювентуса» італійський чемпіонат нарешті можна назвати конкурентним. Справа не лише в тому, що змінився власник золотих медалей, а й в тому, що за три тури до кінця першості досі зберігається інтрига. Причому, в боротьбі за одразу декілька ключових позицій в турнірній таблиці.
Однак, найбільше уваги все-таки буде прикуто до гонки за Скудетто. Конкуренція міланських команд – чи можна придумати більш круту кульмінацію сезону? Особливо історичною ця подія є для «червоно-чорної» частини міста, що вже довгий час не смакувала по-справжньому масштабних перемог. Взагалі, ця боротьба могла розвернутися одразу між багатьма колективами. От що досі не дозволяє включити Серію А в двійку найтоповіших чемпіонатів Європи – відсутність стабільності в результатах претендентів на високі місця.
До якогось моменту головним фаворитом на титул взагалі вважався «Наполі». Неподалік йшла «Аталанта», почав виходити з кризи «Ювентус», подекуди зароджувалася надія в фанів «Роми», де зараз в поті чола працює Моурінью. Всі ці команди видали як мінімум по одній провальній серії, що відкотила їх далеко від вершини. Не помогли ні трансфери «Ювентуса», ні тактична геніальність Гасперіні, ні досвід Спаллетті. А от недосвідчені фахівці вразили.
Чемпіонство Італії стане першим серйозним досягненням як в кар’єрі Стефано Піолі, так і Сімоне Індзагі. Звісно, красивішою історія вийде в випадку тріумфу «Мілана». Піолі приймав цю команду в кризисний час, а самого його довго ідентифікували як «тимчасовий варіант», після якого мають назначити тренера топ-рівня. На ділі ж італієць провів неймовірну роботу, зумівши побудувати в Мілані команду, що нагадує єдиний механізм.
Проте, Індзагі також не можна списувати з рахунків. Нехай «Інтер» і є чинним володарем титулу, але це вже зовсім не та команда, що була в минулому сезоні. Літом в стані «синьо-чорних» відбулася глобальна ротація внаслідок фінансових труднощів, в результаті якої клуб покинули ключові футболісти того чемпіонського складу. Тобто, Індзагі прийшов не на все готове, не приймати спадщину Конте, а навпаки, прийняв розібрану команду. Те, як він за короткий час успішно здійснив свій план – вражає.
Турнірне становище за два тури до кінця чемпіонату поки грає на користь «Мілана». «Россонері» випереджають свого головного конкурента на два залікових пункти. Минулі вихідні видалися для обох претендентів на Скудетто насиченими. «Інтер» програвав 0:2 «Емполі», а «Мілан» – 0:1 «Вероні». Те, що вони в кінцевому результаті святкували перемоги, наштовхує на думку, що в двох останніх зустрічах вони не гратимуть зі своїми суперниками, а битимуться.
Календар, щоправда, легший саме в «Інтера». «Нерадзуррі» зустрінуться з «Кальярі» та «Сампдорією», а «Мілан» з «Аталантою» та «Сассуоло». Якщо ж підопічні Індзагі таки впустять золоті медалі, то вболівальникам ще досі снитиметься фейл голкіпера Раду, що позбавив їх трьох очок декількома турами раніше.
Яка ж перевага «Мілана» при такому складному, на перший погляд, розвитку подій? Піолі вперше за останні роки має в розпорядженні стільки висококласних гравців, що знаходяться більш-менш на одному рівні. Грубо кажучи, в «россонері» зараз практично два рівноцінних склади. Тобто, будь-які втрати, будь-які форс-мажори не повинні вплинути на кадрову ситуацію та на підготовку клубу до вирішального етапу сезону. Наглядний приклад: Меньян (Татарушану) – Калабрія (Флоренці), Томорі (Калулу), Романьолі (К’єр), Ернандес (Балло-Туре) – Тоналі (Беннасер), Кесс’є (Бакайоко) – Салемакерс (Мессіас), Діас (Круніч), Леау (Ребіч) – Жиру (Ібрагімович)
«Інтер» все ж більш залежний від своїх лідерів. Якщо гра не піде в Лаутаро, Брозовича чи Шкриньяра, то колективу Індзагі буде важко здолати навіть «Кальярі» чи «Сампдорію». Джеко під кінець розіграшу Серії А здувся, Корреа поки не виправдав свій недешевий трансфер, в Гозенса досі проходить період адаптації, Хандановіч не молодіє, а Перишич вже думками в іншому клубі. Більш стабільними зараз виглядають Барелла, Дюмфріс та де Врей, але їх настрій також стане ключовим в питанні якості виступів «Інтера» в заключних матчах травня.
Що стосується різниці забитих та пропущених голів, яка краща в «Інтера», то вона ролі не гратиме. Річ у тому, що в Серії А при рівній кількості набраних очок враховується результат очних зустрічей, а там у «Мілана» перевага (2:1, 1:1). Тобто, однієї лише осічки (нічиєї) «россонері» буде мало.
Підсумовуючи, м’яч зараз на стороні «Мілана». Доля Скудетто напряму залежить від них самих, нейтральні вболівальники більшістю підтримують Піолі, посилаючись на довгу відсутність трофеїв в колись легендарного бренду, команда знаходиться в кращій ігровій формі, ніж конкурент, та й історія вийде класною. А поки… Чекатимемо наступного туру першості. Ех, нарешті в Італії цікаве завершення сезону.