Шотландія – Україна. Збірна у фіналі плей-оф! До мети залишився крок. Кваліфікація ЧС-2022

Можна було б сказати, що настав момент Х. Однак, наш момент Х настане лише на іншому полі бою, не на футбольному. Збірна, як сказав напередодні матчу Олег Лужний – не головний інфопривід у країні станом на сьогодні, незважаючи на такий важливий статус матчу. Однак, збірна – це можливість в черговий раз продемонструвати світу нескореність нації, сміливість, загартованість та жагу до звитяги. Збірна – це можливість відволікти людей від рутинних проблем, порадувати не лише жителів мирних регіонів, але й військових та мешканців гарячих точок. Боротьба повинна продовжуватися на всіх фронтах, на інформаційному, на дипломатичному, на побутовому. Тому, зовсім не дивно, що навіть у такий складний час за матчем точно спостерігала рекордна кількість глядачів. Більше того, не лише українських.

Шотландія та Уельс – дійсно не надто грізні суперники. Інша справа, що наша національна команда опинилася з ними не в рівних умовах. Хоча, тут міг зіграти і зворотній фактор. Якщо ж розглядати суто спортивну складову протистояння, то всі шанси потрапити на Мунділь досить реальні. Можливість повторити історичне досягнення.

Шотландія – Україна 1:3

Голи: Макгрегор (79) – Ярмоленко (33), Яремчук (49), Довбик (90+4)

Шотландія: Гордон; Хікі, Мактоміней, Ханлі, Купер (Гендрі, 68), Робертсон; Гілмор (Армстронг, 68), Макгінн, Макгрегор; Адамс, Дайкс (Крісті, 46).

Україна: Бущан; Караваєв, Забарний, Матвієнко, Миколенко; Степаненко (Сидорчук, 90+3); Ярмоленко (Зубков, 78), Маліновський (Шапаренко, 72), Зінченко, Циганков (Мудрик, 72); Яремчук (Довбик, 78)

Склад збірної України читався на 99%. Зараз точно не той час, щоб експериментувати чи вибирати ризикові варіанти. Хоча, питання перед матчем викликали три позиції. По-перше, не в найкращій ігровій формі весною перебував Забарний. Будь здоровий Попов, який записався в улюбленці Петракова, можна було б очікувати на сюрприз. Інше питання – Шапаренко чи Маліновський? Так сталося, що Шапаренко став невід’мною частиною команди осінню. Микола – це динаміка в діях, на що робив ставку тренерський штаб. Однак, у Маліновського практика була, а от у хавбека «Динамо» – ні. І третій, головний аспект – Мудрик чи Циганков? Тут також все зрозуміло. Вітя більш досвідчений і краще знає вимоги в збірній, ніж дебютант «Шахтаря». Тим більше, реактивність Мудрика не є зайвою при виході на заміну в другому таймі.

Перший тайм пройшов за сценарієм української збірної. Сухі розрахунку – в шотландців був один небезпечний удар (головою після кутового), а в нас одразу 4. Спочатку 39-річний голкіпер Гордон потягнув вистріл Циганкова в дев’ятку, а потім і зовсім здійснив неймовірний сейв після удару Ярмоли з близької відстані. Андрій, щоправда, свого добився. В середині тайму Маліновський видав круту діагональ, Яремчук відтягнув на себе увагу захисників, а екс-гравець «Вест Гема» опинився 1 на 1 з воротарем. Ярмоленко елегантно перекинув Гордона, 0:1!!! Ейфорія, яка одразу ж зникла. Згадалося, що до фінального свистка ще більше години.

Якщо ж проаналізувати загальну картину гри, то Петраков у першій половині зустрічі переграв свого колегу по амплуа Кларка. При обороні ми діяли в 5 захисників (опускався Степаненко), що дозволяло при перехоплені м’яча обирати різний розвиток атак. Циганков та Ярмола пропонували себе на флангах, Зінченко – в середині. Моментами навіть було так, що українські футболісти без особливого супротиву проходили центральну лінію. Циганкова потрібно виділити окремо – він створив дуже багато проблем молодому Хікі. Також на похвалу награв Матвієнко.

Та й взагалі, виступ збірної сподобався. Без паніки, без зайвої агресії, з потрібною концентрацією, впевненістю. Тільки це все ще потрібно було продовжити в таймі другому.

Другий тайм видався вже не таким спокійним, незважаючи на… другий гол України! Забарний протягнув м’яч до чужого штрафного майданчика, після чого Караваєв точно навісив на Яремчука, 0:2!

І тут слід відмітити, що ми знову наступили на одні й ті ж самі граблі. Замість того, щоб забити третій та зняти всі питання, «синьо-жовті» почали транжирити моменти. Закінчилося тим, що Шотландія увімкнулася та почала створювати тиск на українців. Епізод за епізодом… То Макгінн не влучить в ворота з 7-ми метрів, то Адамс не зможе заштовахати м’яч, то чергова помилка Бущана ледь не призвела до голу.

Призвели дві інших. В одній атаці. Спочатку невдала гра на виході, а потім випустив круглого з рук… 1:2, Макгрегор. Тоді пішла гра на зустрічних курсах, емоційна, складна, непередбачувана. Але й це могло закінчитися, якби Довбик не налякав скаутів «Торіно», які приїхали на матч. Чистий вихід 1 на 1, а Довбик занадто довго приймав рішення.

Зрештою, футболісти витерпіли! Довбик поставив крапку на 90+4. Ми – у фіналі плей-оф. Проти Уельса, в неділю. Віримо в збірну, віримо в ЗСУ!

P.S. Після матчу з Казахстаном прописував у заголовок в стилі «Турне по Катарі відміняється». А тепер ми за крок до мети 🙂