Тема єдиного телепулу в УПЛ продовжується вже декілька тижнів – за цей час історія встигла перерости у звичний для українського футболу цирк, де свої інтереси всупереч більшості відстоюють добре відомі нам люди.
«Безплатний футбол» – хороший популістський лозунг, особливо під час повномасштабної війни на території України. Проте не забуваймо, які цінності ми зараз відстоюємо у своїй боротьбі. Нехай не серед пріоритетних, але в списку точно є демократія та європейське бачення. Безплатний сир – це не про європейське бачення. Порушувати регламент та влаштовувати закадрові ігри в час, коли нам подібне потрібно нарешті єднатися – також не про європейське бачення.
Старт цієї історії датується початком серпня, коли стало зрозуміло, що у тендері перемогла телекомпанія Setanta. 4 серпня відбулася перша онлайн-нарада, на якій від голосування утрималися декілька клубів.
15 серпня УПЛ офіційно оголосила про підписання контракту з Setanta опираючись на голоси більшості. З цього моменту стартував конфлікт між клубами, УПЛ, Setanta та «1+1 media» попри те, що в статуті УАФ чітко прописано – рішення приймається голосами більшості. У нас же ж демократія.
Але 5 клубів («Динамо», «Дніпро-1», «Зоря», «Металіст» та «Рух») вирішили наплювати на думку інших 11 команд та розкололи телепул. Аргументів було наведено вдосталь, хоча ніякого логічного зв’язку між ними немає. Хтось відстоював безплатний футбол для дідусів у селах, що не практикується в жодній провідній футбольній країні світу, хтось наголошував, що медіаправа належать клубам, а комусь було замало 94 тисячі доларів за контракт з офіційним мовником.
По-перше, Setanta пішла на компроміс, вирішивши транслювати 4 матчі туру на лінійних каналах. По-друге, медіправа належать саме УПЛ. В Законі України про «Фізичну культуру та спорт» вказано, що право на висвітлення футбольних змагань належать організаторам цього змагань. По-третє, 94 тисячі доларів – адекватна ціна за той продукт, який наші футбольні діячі створили за останні декілька років, коли займалися не розвитком та підняттям рівня чемпіонату, а постійними сварками та політично вмотивованими процесами.
Риторика після перших блокувань та реакції УПЛ трохи змінилася. Було оголошено, що насправді є документи, які підтверджують легітимність проведення домашніх зустрічей п’яти клубів не на платформах Setanta. Конкретних посилань на пункти закону чи угод з командами зі сторони «плюсів» не було.
З’явилося немало тих, хто спростовував інформацію про володіння клубами правами на трансляцію власних матчів у чемпіонаті України. Матч – це не все змагання, це спортивний захід у рамках цього змагання. Що зробили клуби-бунтівники? Пішли в Печерський суд, де судді з ненайкращою репутацією заборонили УПЛ та Setanta блокувати записи «плюсів» у ютубі. Таке враження, що з 24 лютого змінилася Україна, але не змінився український футбол. Далі ще гірше – прийняття Верховною Радою поправок до Закону «Про Фізичну культуру та спорт», який тепер очікує на вето або на підпис Президента. Одразу постає питання: «А чи варта була того ця ситуація?». Звісно, ні.
Підсумовуючи, хотілося б просто навести декілька аргументів за телепул для тих, хто досі вагається та підтримує протилежну сторону:
1. Телепул – перший крок до комерційного розвитку чемпіонату, який напряму впливає на фінансове становище ліги та команд. Так, зараз ці виплати мізерні, але вони є логічними з урахуванням рівня команд. До того ж контракт за схемою 1+2 передбачає перегляд умов договору після першого сезону. Краще зараз платно дивитись матчі з поганою якістю гри та мати надію, що скоро це зміниться, ніж безплатно дивитись матчі з поганою якістю гри та розуміти, що все так й залишиться. Те, як цей чемпіонат планувала транслювати Setanta – цілком прийнята позиція.
2. Не потрібно йти проти Закону та захищати осіб, які прикриваючись війною, намагаються розколоти футбольне суспільство на свою користь. 11 клубів проголосували «за» – це більшість, отже потрібно миритись з цим рішенням. Другий аспект – усі норми були прописані в законодавстві. Підлаштовувати їх під себе – це не про європейську культуру та демократію, якщо переходити в політичну площину, що вже зробили противники телепулу.
На жаль, після трьох зіграних турів УПЛ головною темою в чемпіонаті залишається далеко не футбол. І все завдяки тим, для кого думка більшості не є вагомим аргументом. А хіба колись було по-іншому?