Німеччина – Японія. Нова сенсація. Чемпіонат світу, група Е

Фото - твиттер Germany

Після провалу на минулому чемпіонаті світу Німеччина рішуче вирушила підкорювати нову вершину. Першою перешкодою на шляху німців стала міцна Японія. Команда, яка зірок з неба не хапає, але традиційно вміє створити складнощі.

Перед початком поєдинку німецькі збірники влаштували своєрідну акцію протесту: вишикувавшись для передматчевого фото, футболісти демонстративно закрили рота руками. Як не тиснуть на гравців чиновники ФІФА, забороняючи будь-які прояви невдоволення станом справ у Катарі, футболісти знаходять можливості висловити свою позицію.

Німеччина – Японія – 1:2

“Халіфа”.

Голи: Гюндоган (34, з пен.) – Доан (76), Асано (83).

Німеччина: Ноєр, Рюдігер, Раум, Зюле, Шлоттербек, Кімміх, Гнабрі (Мукоко, 90), Мюллер (Гофманн, 67), Мусіала (Гетце, 79), Гюндоган (Горецка, 67), Хаверц (Фуллькруг, 79).

Японія: Гонда, Ітакура, Нагатомо (Мітома, 57), Сакаї, Йосіда, Ендо, Кубо (Томіясу, 46), Іто, Камада, Танака (Доан, 71), Маеда (Асана, 57).

Арбітр: Іван Бартон (Сальвадор).

У першому таймі чемпіонські амбіції Німеччини викликали серйозні сумніви. На тлі дещо розгублених і безпорадних німців японці виглядали набагато цікавіше. Більше того, двічі японці організували швидкі дуже схожі атаки з виходом Маеди, одна з яких навіть завершилася голом. Гол, щоправда, скасували через офсайд, що, звісно, порадувало Німеччину, але й оголило серйозні проблеми цієї команди.

Те, що оборона фактично не грала, – це півсправи. Але те, що робила німецька атака, викликало подив навіть з урахуванням розуміння стану нинішньої Німеччини. Німці начебто й атакували, і навіть моменти якісь створювали (небезпечно бив Рюдігер головою, чудовий удар вдався Гюндогану), але в їх виконанні було надто багато неточностей та помилок, занадто багато безглуздості. Проте Німеччина посилювала тиск.

І на 32-й хвилині німцям посміхнулася удача. Кімміх віддав чудову діагональну передачу на дальню штангу, Раум м’яч прийняв і став відходити назад, щоб відвести м’яча від воротаря, який вийшов назустріч. Найімовірніше, Німеччина нічого б не вичавила з цього моменту, але Гонда навіщось завалив Раума. Пенальті очевидний, Гюндоган точний.

Німці перехопили ініціативу і якийсь час домінували на полі. Вже у додані хвилини Німеччина забила вдруге, проте радість німців тривала недовго: виявилося, що автор голу Хаверц забіг в офсайд.

У другому таймі перевага Німеччини була вже не такою очевидною. Німці, як і раніше, домінували (і Гюндоган одного разу блискуче пробив по воротах з центру штрафного майданчика, але влучив у стійку; німці завдали серію ударів, які незмінно відбивав Гонда), але вони пропускали контрвипади японців. І якщо спочатку Японія обмежувалася небезпечними моментами (після удару Іто Нойєр у чудовому кидку неймовірно вибив м’яча рукою), то згодом справа дійшла і до голів.

Спочатку Ноєр не надто вдало вибив м’яча після прострілу (в поле перед собою), Доан успішно зіграв на добиванні. А потім фактично з нічого забив Асано, який пробив із гострого кута над Ноєром.

Можна було очікувати, що Німеччина помчить відіграватися. І вона справді побігла вперед, влаштувавши те, що прийнято називати навалою (Нойєр, звичайно, теж прибіг). Але як у недавньому матчі за участю іншого фаворита, німці намагалися взяти кількістю, а не якістю. Японці оборонялися якістю. Може, дещо нервово, але досить надійно. Якби німці забили на останніх хвилинах, це було б найвищим ступенем несправедливості.