Франція як один із головних претендентів на титул, звісно, вважалася фаворитом цього поєдинку. Я б навіть сказала беззаперечним фаворитом. Що, втім, не означало легкої прогулянки. Був у Франції і ще один інтерес у цьому матчі, можна сказати, особистий: заб’є Жиру чи ні? Олів’є Жиру зрівнявся з Тьєррі Анрі за кількістю голів за збірну і наступний гол нападника робив його рекордсменом.
Франція – Польща – 3:1
“Ель-Тумама”.
Голи: Жиру (44), Мбаппе (75, 90+1) – Левандовськи (90+9).
Франція: Льоріс, Кунде, Варан, Юпамекано, Ернандес, Тчуамені (Фофана, 66), Рабйо, Дембеле (Коман, 76), Грізманн, Мбаппе, Жиру (Тюрам, 76).
Польща: Щенсни, Глік, Ківер (Беднарек, 87), Берешинськи, , Крихов’як (Белік, 71), Зелінськи, Себастьян Шиманьськи (Мілік, 64), Франковськи (Гросицьки, 87), Каміньський (Залевський, 71), Левандовськи.
Арбітр: Хесус Валенсуела (Венесуела).
Попередження: Тчуамені – Берешинський, Кеш.
Франція, хоч і грала першим номером, все ж таки була дуже обережна. При явній перевагі французів з перших секунд зустрічі, при явній націленості на атаку, при постійному відчутті швидкого голу французи ніяк не могли цей гол забити. По-перше, завдяки Щенсни, який впевнено реагував на кожен удар у бік воріт, по-друге, завдяки досить щільній та акуратній грі польської оборони, де ми відзначимо Берешинськи. При цьому слід визнати, що польському воротареві не доводилося робити якісь нереальні сейви для порятунку своєї команди – він просто був на місці. Справа ще й у тому, що Франція не готова була кидатися в прірву, аби скоріше відкрити рахунок. Тому швидкісні забіги Мбаппе в’язли в обороні, тому проходи Дембеле завершувалися ударом у воротаря, тому передачі Грізманна закінчувалися перехопленнями. Франція, хоч і домінувала, не ставила надзавдань перед опонентом.
Це дозволило й самій Польщі підняти голову та замислитися про власну атаку. Десь у середині тайму поляки почали переходити на чужу половину, утримувати м’яч на чужій половині, влаштовувати розіграші в центрі поля, заходити до штрафного майданчика і навіть створити напівмомент за участю Левандовськи.
Перший пристойний момент Франція створила на 30-й хвилині, коли Жиру, перебуваючи дуже близько до воріт, замикав передачу зправа від Дембеле, кинувся в підкаті, але по воротах не влучив.
Власне, на цьому у Франції все. Польща тим часом продовжувала шукати своїх шансів. І вона їх знайшла, коли провалилася французька оборона, і Зелінськи пробив по воротах. Удар прийняв на себе Льоріс, м’яч вилетів у поле, Зелінськи повторив спробу, але після серії відскоків і ще одного удару Варан виніс м’яч з лінії штрафного майданчика.
Франція відповіла на це голом, простим робочим голом. Мбаппе відпасував у штрафний майданчик, Жиру пробив у дальній кут. Так було відкрито рахунок у матчі, так з’явився новий рекордсмен Франції.
У другому таймі Франція явно вирішила утримувати переможний рахунок. Ні, звичайно, ми не побачили автобус у виконанні підопічних Дідьє Дешама, але збірна зменшила темп, покладаючись виключно на швидкісні забіги Мбаппе. До речі, ця ставка виправдала себе. На 75-й хвилині Польща спокійно атакувала, Грізманн перехопив передачу біля свого штрафного й видав довжелезний парашут на чужу половину. Дембеле праворуч зробив горизонтальну передачу, Мбаппе отримав м’яч та легко відправив його у верхній кут. Блискучий гол, варто зазначити.
Проте другому голу передувало чимало хвилин, коли поляки дуже комфортно почувалися на чужій половині поля, розвивали позиційні атаки. Відверто кажучи, реальних шансів на успіх Польща не мала – французька оборона відпрацювала дуже надійно. Проте Франція неабияк ризикувала, маючи таку хитку перевагу в рахунку, тому успішна контратака сталася дуже вчасно.
Франція – Польща – 3:1
“Ель-Тумама”.
Голи: Жиру (44), Мбаппе (75, 90+1) – Левандовськи (90+9).
Франція: Льоріс, Кунде, Варан, Юпамекано, Ернандес, Тчуамені (Фофана, 66), Рабйо, Дембеле (Коман, 76), Грізманн, Мбаппе, Жиру (Тюрам, 76).
Польща: Щенсни, Глік, Ківер (Беднарек, 87), Берешинськи, , Крихов’як (Белік, 71), Зелінськи, Себастьян Шиманьськи (Мілік, 64), Франковськи (Гросицьки, 87), Каміньський (Залевський, 71), Левандовськи.
Арбітр: Хесус Валенсуела (Венесуела).
Попередження: Тчуамені – Берешинський, Кеш.
Франція, хоч і грала першим номером, все ж таки була дуже обережна. При явній перевагі французів з перших секунд зустрічі, при явній націленості на атаку, при постійному відчутті швидкого голу французи ніяк не могли цей гол забити. По-перше, завдяки Щенсни, який впевнено реагував на кожен удар у бік воріт, по-друге, завдяки досить щільній та акуратній грі польської оборони, де ми відзначимо Берешинськи. При цьому слід визнати, що польському воротареві не доводилося робити якісь нереальні сейви для порятунку своєї команди – він просто був на місці. Справа ще й у тому, що Франція не готова була кидатися в прірву, аби скоріше відкрити рахунок. Тому швидкісні забіги Мбаппе в’язли в обороні, тому проходи Дембеле завершувалися ударом у воротаря, тому передачі Грізманна закінчувалися перехопленнями. Франція, хоч і домінувала, не ставила надзавдань перед опонентом.
Це дозволило й самій Польщі підняти голову та замислитися про власну атаку. Десь у середині тайму поляки почали переходити на чужу половину, утримувати м’яч на чужій половині, влаштовувати розіграші в центрі поля, заходити до штрафного майданчика і навіть створити напівмомент за участю Левандовськи.
Перший пристойний момент Франція створила на 30-й хвилині, коли Жиру, перебуваючи дуже близько до воріт, замикав передачу зправа від Дембеле, кинувся в підкаті, але по воротах не влучив.
Власне, на цьому у Франції все. Польща тим часом продовжувала шукати своїх шансів. І вона їх знайшла, коли провалилася французька оборона, і Зелінськи пробив по воротах. Удар прийняв на себе Льоріс, м’яч вилетів у поле, Зелінськи повторив спробу, але після серії відскоків і ще одного удару Варан виніс м’яч з лінії штрафного майданчика.
Франція відповіла на це голом, простим робочим голом. Мбаппе відпасував у штрафний майданчик, Жиру пробив у дальній кут. Так було відкрито рахунок у матчі, так з’явився новий рекордсмен Франції.
У другому таймі Франція явно вирішила утримувати переможний рахунок. Ні, звичайно, ми не побачили автобус у виконанні підопічних Дідьє Дешама, але збірна зменшила темп, покладаючись виключно на швидкісні забіги Мбаппе. До речі, ця ставка виправдала себе. На 75-й хвилині Польща спокійно атакувала, Грізманн перехопив передачу біля свого штрафного й видав довжелезний парашут на чужу половину. Дембеле праворуч зробив горизонтальну передачу, Мбаппе отримав м’яч та легко відправив його у верхній кут. Блискучий гол, варто зазначити.
Проте другому голу передувало чимало хвилин, коли поляки дуже комфортно почувалися на чужій половині поля, розвивали позиційні атаки. Відверто кажучи, реальних шансів на успіх Польща не мала – французька оборона відпрацювала дуже надійно. Проте Франція неабияк ризикувала, маючи таку хитку перевагу в рахунку, тому успішна контратака сталася дуже вчасно.
Польща отримала чудовий шанс голосно грюкнути дверима. Гросицьки подав із флангу – м’яч влучив у руку Юпамекано. Арбітр епізод переглянув особисто та вказав на «точку». Левандовски підійшов до м’яча, довго готувався і… Льоріс раніше вийшов з лінії, Левандовски вдарив незграбно. Арбітр справедливо вимагав перебити, Левандовски почекав, поки Льоріс кинеться вліво, і відправив м’яч у ворота. Дуже тішився цим фактом. Чому – не знаю.
Що ж, розумна розсудлива Франція зробила ще один крок на шляху до другого поспіль чемпіонства. І якщо чесно, сьогодні важко уявити, що могло б завадити цій команді досягти амбітної мети.