“Ліверпуль” – “Реал”. Феєрія воротарського мистецтва. Ліга чемпіонів, 1/8 фіналу

Фото - официальный Твиттер "Реала"

Хоча обидві команди переживають не найкращі часи, це не той випадок, коли сама вивіска привертає увагу завдяки колишнім заслугам. По-перше, заслуги обох клубів ще не встигли покритися товстим шаром пилу, по-друге, «не найкращі часи» не означає «безнадійні». Тим більше що останнім часом обидва суперники дещо налагодили свої справи.

Востаннє команди зустрічалися у фіналі торішнього розіграшу Ліги чемпіонів, і тоді мінімальну перемогу відсвяткували мадридці. У 2021 році команди перетнулися у чвертьфіналі, і «Реал» узяв гору (3:1, 0:0). Іспанці були тріумфаторами й у фіналі 2018 року (3:1). Були й інші зустрічі цих команд у рамках Ліги чемпіонів, але переможною для англійців була лише зустріч в 1/8 фіналу 2009 року (1:0, 4:0).

“Ліверпуль” – “Реал” – 2:5

Голи: Дарвін (4), Салах (14) – Вінісіус Жуніор (21, 36), Мілітао (47), Бензема (55, 67).

«Ліверпуль»: Бекер, Александер-Арнольд, Гомес (Матип, 73, ван Дейк, Робертсон, Байчетич (Еліотт, 85), Хендерсон (Мілнер, 73), Фабіньо, Салах, Гакпо (Фірміно, 64), (Дарвін Жота) 64).

«Реал»: Куртуа, Карвахаль, Мілітао, Рюдігер, Алаба (Начо, 27), Вальверде, Камавінга, Модріч (Кроос, 87), Родріго (Себальос, 81), Бензема (Асенсіо, 87), Вінісіус Жуніор.

Арбітр: Іштван Ковач (Румунія).

Попередження: Еліотт – Вінісіус Жуніор.

Цю гру «Ліверпуль» розпочав яскраво. На четвертій хвилині Салах від правого кута штрафного віддав передачу вперед і в центр, Дарвін ефектно підскочив над м’ячем і не менш ефектно вдарив по ньому п’ятою, так само ефектно м’яч залетів у ворота. М’яко кажучи, мадридці здивувалися. Та що там мадридці, всі здивувалися.

Підопічні Карло Анчелотті, хоч і здивувалися, але не розсипалися, а сприйняли швидкий гол як прикрість. «Реал» тримався своєї лінії позиційного нападу, “Ліверпуль” контратакував. Позиційний напад «Реала» виглядав переконливішим у плані контролю над грою, контратаки «Ліверпуля» виглядали переконливішими у плані перспективи голу.

Хто знає, чим би все це закінчилося, якби своє слово не сказав Куртуа. Взагалі варто зазначити, що Куртуа – гарний воротар, часом навіть чудовий. Від звання «великий» його відділяє феноменальна здатність робити помилки, які навіть безглуздими не назвеш. Цього разу воротар примудрився впасти на рівному місці якраз у той момент, коли намагався демонструвати вміння грати ногами. Можливо, нічого страшного й не сталося б, але поряд знаходився Салах. Він миттєво підчепив м’яч, який раптово опинився без контролю, і направив його в сітку.

«Реал», як і раніше, вважав те, що сталося прикрістю і не бачив приводу для паніки. Мадридці продовжували свій позиційний напад, який не таїть у собі особливої загрози, але не дає розігратися «Ліверпулю». Заколисавши мерсисайдців монотонною розпасовкою, «Реал» наблизився до воріт, Вінісіус отримав м’яч від Бензема біля лівого кута штрафного майданчика і точно пробив у дальній кут. Практично відразу ж Вінісіус цілком міг зробити дубль, вирвавшись у відмінний прорив, – ван Дейк усіма силами заважав нормально пробити, і в результаті м’яч після удару винесли зі штрафного.

У відповідь “Ліверпуль” ледь не заштовхав м’яч у ворота Куртуа, причому саме заштовхав, а не забив. Зблизька намагалися пробити і Салах, і Дарвін, але Карвахаль і Мілітао закрили собою ворота. Англійці не зменшували темп, постійно навантажуючи мадридську оборону, продираючись до воріт, миттєво користуючись найменшою помилкою опонентів. «Реал» спочатку намагався заспокоїти гру неспішними розіграшами, але Вінісіусу не було спокою, і він незмінно прискорював команду, кидаючись у прориви та завдаючи ударів. Після одного такого удару Бекер у кидку ледь дотягнувся до м’яча.

Хто знає, чим би все закінчилося, якби своє слово не сказав Бекер. Чергову атаку «Реала» заспокоїв Гомес, який випередив Вінісіуса і відпасував воротареві. Бекер вирішив повернути м’яч Гомесу, але невідомо як потрапив у спину Вінісіусу – м’яч відскочив від бразильця та влетів у порожні ворота.

36 хвилин, захоплюючий насичений футбол, чотири голи. І жодної ясності і навіть натяку на вирішення долі протистояння. Якщо хтось із ліверпульських уболівальників раніше виступав проти скасування виїзного гола, то тепер, напевно, порадувався недавньому нововведенню.

Наприкінці тайму команди обмінялися чудовими моментами. Арбітр призначив спірний штрафний на користь «Ліверпуля» (м’яч потрапив у руку Модріча, але в руку, старанно притиснуту до тулуба) поблизу лінії штрафного майданчика, Александер-Арнольд пробив, Куртуа взяв м’яч і запустив контратаку. «Реал» швидко дістався до штрафного Бекера, Вальверде ліворуч відпасував на Вінісіуса, бразилець помітив набігаючого на дальній штанзі Родріго, від якого вимагалося тільки потрапити у ворота з кількох метрів, але він не встиг дістатися до м’яча раніше за Робертсона, який кинувся в підкаті.

Тільки-но почався другий тайм, як «Реал» вийшов уперед. Вінісіус заробив штрафний біля лівої лінії штрафного, майже біля лицьової. Модріч навісив, Мілітао без жодних перешкод потужно і точно пробив головою.

На 52-й хвилині «Ліверпуль» мав право розраховувати на пенальті – Карвахаль штовхнув у спину Дарвіна. Арбітр епізод пропустив, VAR не втрутився і гра продовжилася.

Гра продовжилася, а «Реал» знову відзначився голом. Бензема, який прогуляв перший тайм невідомо де, обігрався у штрафному майданчику з Родріго, пробив по воротах, влучив у ногу Гомеса, від якої м’яч весело відскочив у ворота.

Саме час згадати про те, що тільки-но почався другий тайм, здалося, що «Ліверпуль» виглядає стомленим. Це була зовсім не та команда, яка весело носилася туди-сюди в першій половині. Ця команда вже не показувала тієї швидкості, ця команда намагалася перейти в позиційний напад, ця команда втратила свою головну зброю в цій грі – стрімкість.

«Реал», навпаки, розійшовся не на жарт і кинувся добивати втомленого суперника. Фабіньо фактично подарував м’яч опонентам, мадридці миттєво доставили м’яч до штрафного майданчика Бензема, Бекер вийшов з воріт, красиво впав перед французом, і Бензема, знущаючись, обвів ударом трьох ліверпульців і зробив дубль. Бензема, далеко не найяскравіший гравець «Реала» у цьому матчі.

Загалом після цього залишилося одне незакрите запитання: скільки ще заб’є «Реал»? «Реал» більше не забив, але й особливої потреби в цьому не було.

Звичайно, можна наговорити красиві слова про великий камбек «Реала», який витягнув себе з безнадійної ситуації. Але це не зовсім так. Так, у першій половині «Ліверпуль» виглядав цікавіше. Англійці були швидшими і гострішими, тоді як мадридці віддавали перевагу затяжним розіграшам і, хоч і контролювали м’яч, здавалися менш переконливими. Проте «Реал» дотримувався свого плану і відреагував на пропущені голи ніби нічого не сталося. Дивлячись на рахунок, можна подумати, що команда Анчелотті видерлася з безнадійної ситуації. Дивлячись на зміст гри, неважко зрозуміти, що жодної безнадійності в «Реала» не було. Особливо коли розбігався Вінісіус і змусив розбігатися своїх партнерів. «Ліверпуль» взяв божевільний темп, який сам і не витримав. Важко сказати, на що розраховував Юрген Клопп, обираючи на матч саме таку модель, але його команда не готова витримувати цю швидкість два тайми. А сподіватися, що «Реал» розвалиться в такому режимі, було б досить наївно. Цей матч виграв не Вінісіус, не Родріго і не Бензема. Цей матч виграв Карло Анчелотті. Цей матч програв не Бекер і не Фабіньо. Цей матч програв Юрґен Клопп. Але все ж таки найяскравішими моментами цієї гри стали фантастично кумедні помилки воротарів.