Певно, не існує людини, яка цікавиться футболом і не знає про Гарі Лінекера бодай щось. Хтось бачив його у грі й пам’ятає його численні голи. Хтось запам’ятав, що Лінекер був найкращим бомбардиром англійської першості з трьома клубами. Хтось обов’язково згадає легендарний вислів про 22 гравців та незмінно перемагаючи німцях. Хтось заглибився до не надто довгого списку гравців, які за кар’єру не отримали жодної жовтої картки, знайшов там прізвище Лінекера й був вражений і самим списком, і присутністю в ньому Гарі. Хтось знає його як іскрометного ведучого й коментатора. Хтось пам’ятає виконану обіцянку провести ефір у спідньому, якщо «Лестер» стане чемпіоном. Багато хто знає, що Лінекер – активний користувач Твітеру, де англійська легенда висловлює свою думку щодо всіх на світі питань. Цілком зрозуміло, що Лінекер любить соціальні мережі, охоче пише сам, залюбки репостить інших. Твітер став невід’ємною частиною його життя. Через свої публікації (власне, не лише через них, футболіст вправно привертав до себе увагу й в доінтернетовські часи) Гарі неодноразово опинявся в епіцентрі гучних історій (та сама обіцянка була дана саме в Твітері).
Цього разу все почалося з того, що Лінекер прокоментував анонсований урядом Великої Британії закон про нелегальних мігрантів. Прокоментував – та й ладно, він багато чого коментує.
Але ж ні, здійнялася справжня буря. BBC оцінила його вислови як неприпустимі й відсторонила від участі в програмі Match of the Day, де Лінекер та інші поважні люди розбирають матчі. Комічності ситуації додає те, що запропонований закон передбачає не надто ввічливе ставлення до нелегальних мігрантів, які на човнах дістаються острова. Цю ініціативу презентувала міністерка внутрішніх справ Суелла Браверман у пафосно-зворушливому відео. Особливо вразила фраза: «Нелегальних мігрантів відішлють додому, якщо там безпечно, або в іншу безпечну країну, таку як Руанда». Міністерка не стала уточнювати, що Велика Британія витратила чимало коштів для того, щоб саме Руанда взяла на себе цей тягар і що немає ніяких «таку як Руанда», є тільки Руанда. (Нічого не маю проти Руанди, яка дійсно лідирує в рейтингах безпечних країн і, переживши страшні події пару десятків років тому, добилася захоплюючого прогресу.) Лінекер виступив проти, порівнявши політику британського уряду з політикою Німеччни 1930-х років. Якби все було б навпаки, різке ставлення до Лінекера можна біло б зрозуміти. Відверто кажучи, в будь-яких висловлюваннях відносно мігрантів слід бути надзвичайно обережним, щоб навіть натяком нікого не зачепити і щоб тобі не приписали ті сенси, які ти, може, взагалі й не думав вкладати в свої слова. Обережність не завадить особливо тоді, якщо ти висловлюєш протести проти того, щоб країна приймала біженців. Але важко було уявити, що фактично захист мігрантів і заклик пускати до країни всіх, а не відсилати їх подалі, призведе до такого скандалу.
Полум’я стрімко розгорілося й охопило собою значну частину країни. Всі колеги Гарі Лінекера прийняли його позицію й відмовилися брати участь не лише в Match of the Day, але й в інших програмах BBC. Полилися твіти, пости, репліки в ефірах на підтримку Гарі Линекера.
Паралельно з цим керівництво BBC мало бесіду з Лінекером щодо його відповідальності. Виявляється, навіть якщо ти футбольний коментатор, думка, що не співпадає з лінією компанії, не може лунати в приватних соціальних мережах. Ось така футбольно-нефутбольна історія.