Після дещо несподіваного розгрому в першій грі «Ліверпуль» мав лише один варіант – сподіватися на диво. Можна багато говорити про вміння «Ліверпуля» демонструвати волю і характер, можна згадувати легендарні камбекі цього клубу, але нічого не поробиш із тим, що «Реал» надто сильний, щоб віддати те, що має, і надто розумний, щоб передбачити, що суперник побореться до кінця. Ну і головне: якщо один тренер так легко переграв іншого у першій зустрічі, то чому він має програти у другій?
«Реал» – «Ліверпуль» – 1:0
Голи: Бензема (78).
Перший матч: 5 – 2.
«Реал»: Куртуа, Карвахаль (Васкес, 86), Мілітао, Рюдігер, Начо, Модріч (Себальос, 82), Камавінга, Кроос (Тчуамені, 84), Вальверде, Бензема (Родріго, 82), Вінісіус Жуніор (Асенсіо, 84).
«Ліверпуль»: Алісон, Александер-Арнольд, Конате, ван Дейк, Робертсон (Цімікас, 90+1), Мілнер (Окслейд-Чемберлен, 73), Фабіньо, Салах, Гакпо (Карвалью, 90+1), Жота (Елліот) 57), Нуньєс (Фірміно, 57).
Арбітр: Фелікс Цвайєр (Німеччина).
Попередження: Клопп, Цімікас.
Першу загрозу біля воріт «Реала» англійці створили на сьомій хвилині. «Ліверпуль» ввів з-за бокової довжелезним закидом на Салаха, Салах вже практично вийшов віч-на-віч, але на його шляху виріс Рюдігер. Захисник лише затримав єгиптянина, не надто вдало вибивши м’яч перед собою. Салах підібрав м’яч, віддав передачу Нуньєсу, той пробив – воротар врятував. «Реал» відповів не менш перспективною атакою, коли Вінісіус увірвався до штрафного майданчика, віддав ліворуч уперед на Крооса, той прострілив у штрафний майданчик – Мілнер перервав передачу.
Десь у ці хвилини стало зрозуміло, що Ліверпулю не світить нічого. На будь-яку дію англійців господарі відповідали вельми гострими атаками, стрімкими, чіткими. І цілком очевидно, що отримати різницю у чотири м’ячі «Ліверпулю» ніяк не вдасться.
Більше того, моментами іспанці тиснули так, що, здавалося, зараз оборона Ліверпуля розійдеться по швах, і необхідна різниця збільшиться ще більше. На 14-й хвилині Вінісіус майже впритул розстрілював Алісона – воротар дивовижно вибив.
Видавши короткий веселий відрізок, коли команди носилися від воріт до воріт на неймовірних швидкостях, клуби взяли невелику паузу, коли «Реал» подовгу (відносно цього динамічного поєдинку) розкатував м’яч у центрі, то «Ліверпуль» топтався на своїй половині. В одній з таких атак мадридців Камавінга пробив з-під Мілнера – Алісон зачепив м’яч, що летів над головою, і перевів удар у поперечину. Тут же Модріч з-за меж штрафного майданчика пробив трохи вище воріт.
Словом, за очевидної видовищності та рівності цієї гри «Реал» був значно ближчим до голу, ніж «Ліверпуль». Частково причиною цього – приголомшлива швидкість «Реала» в атаці та висока точність передач на цій швидкості. Англійці ж перейшли до спокійного позиційного нападу, який практично не відкривав шансів розірвати оборону.
На 30-й хвилині трохи заспокоївся і «Реал». Команда зменшила темп і заграла ширше, переводячи м’яч із флангу на фланг. Мерсисайдці трохи видихнули і, здавалося, отримали можливість більше уваги приділяти розвитку власної атаки, але кардинально в діях команди Юргена Клоппа нічого не змінилося: такі самі незрозумілі передачі до штрафного майданчика на закритих гравців на удачу, ті самі невиразні удари, все така ж не надто висока швидкість в останній стадії атаки. Може скластися враження, що Ліверпуль був безнадійно поганий. Це зовсім так. Іспанці досить щільно вишиковували оборону, і розігнатися супернику було особливо ніде. Лише на 33-й хвилині англійці створили пристойний момент, коли від лівого краю штрафного пробив у дальній кут Нуньєс – Куртуа перевів на кутовий. Через пару хвилин уже від правого краю штрафного пробив Гакпо – цього разу удар ішов у ближній кут, і Куртуа знову перевів на кутовий. І можна було б сказати, що все йде за планом, але перший тайм наближався до свого завершення, а Ліверпуль не відіграв навіть один м’яч. Чи можна вважати великим успіхом для англійців те, що «Реал» не збільшив різницю м’ячів? Мабуть, так.
Початок другого тайму – немов крик про те, навіщо ж продовжувати цей матч. «Реал» заспокоївся, «Ліверпуль» так і не знайшов себе, сил у собі, винахідливості – нічого не знайшов, щоб поставити перед суперником завдання, яке той не зможе розв’язати. Зненацька спокій порушив «Реал». Це Бензема вивів Вальверде на ударну позицію, Вальверде зблизився з воротами, але Алісон вчасно вийшов назустріч і завадив вдало пробити.
Цей епізод сколихнув гру. «Ліверпуль» пожвавився, і хвилин п’ять команди навіть весело побігали на зустрічних курсах. Потім одні згадали, що їм не надто треба, інші усвідомили, що вони не надто можуть, і вся ця феєрія припинилася. Ні, звісно, не можна сказати, що всі стали ходити по полю пішки, втративши націленість на ворота. Англійці проводили позиційні атаки, де їх дуже підводила точність передач, господарі відповідали контратаками, але вже трохи спокійнішими, з більшою кількістю передач. На 69-й хвилині «Реал» провів непогану атаку, коли Начо зліва віддав уперед на Вігісіуса, той відпасував у штрафний майданчик, Бензема пробив з-під Робертсона, але неточно.
Тут уже занервував і Юрген Клопп на лавці, який до цього намагався зберігати певний оптимізм. А «Ліверпуль» активізувався. Команда провела серію атак, де на перших ролях був Салах, але Начо настільки успішно справлявся з ним, що, здавалося, останні фантастичні надії «Ліверпуля» мали остаточно розвалитися.
Залишалося зіграти 15 хвилин, англійці чесно зображували спроби відігратися. «Ліверпуль» навіть провів класну атаку, коли чи не вперше в цьому матчі влаштував перепасовку у штрафному майданчику. Втім, атака ні до чого не призвела.
Натомість до чогось призвела атака на 79-й хвилині. Бензема віддав на Вінісіуса, того накрив ван Дейк, Вінісіус, уже сидячи на газоні, відкотив м’яч у центр (ван Дейк намагався дотягнутися до м’яча і завадити передачі, але не зумів), і Бензема підхопив м’яч і відправив його у ворота.
Власне це вже остаточно все вирішило (якщо для когось щось було не вирішено). «Ліверпуль» начебто й прагнув забити хоча б гол, але, будемо відвертими, якогось особливого завзяття команда не демонструвала. А вже в компенсований час і зовсім стався курйоз. У штрафному майданчику «Ліверпуля» м’яч влучив у руку Цімікаса. Арбітр довго слухав відеоасистентів, потім і сам подивився епізод, і в результаті пенальті справедливо не призначив.
Що сказати? Все було вирішено у першій грі. У матчі-відповіді Карло Анчелотті та його підопічні лише підтвердили те, що Юрген Клопп програв цю дуель у першому поєдинку.