Голкіпер – один із найважливіших гравців команди. Від спокою воротаря, його стійкості та вміння читати суперника залежать результати матчів. Багато хто вважає, що воротарі – люди незвичайні і навіть трохи “божевільні”. Однак, погодьтеся, про голкіперів говорять не так часто, як про бомбардирів чи вінгерів. Сьогодні я хочу розповісти кілька історій про футболістів у рукавичках, які, сподіваюся, вам сподобаються.
Порада арбітру від Гроссо
В Італії, під час одного з матчів голкіпер Гроссо дуже своєрідно вказав рефері на його помилку, запропонувавши “вдягнути очки”. За такі слова Ґроссо отримав від арбітра червону картку і, відповідно, залишив поле. Але воротар не розгубився, відчуваючи свою правоту та подав апеляцію. Під час розгляду справи з’ясувалося, що арбітр справді має проблеми із зором, а Гроссо має свій магазин оптики. Комісія дійшла висновку, що голкіпер не ображав арбітра, а дав слушну пораду. Ґроссо виправдали. Рефері ж придбав окуляри у магазині голкіпера.
Чілаверт – голкіпер-нападник
У сучасному футболі цінуються голкіпери, які не лише стіною стоять у рамці воріт, а й чудово грають ногами, розганяють атаки. А от щоб голкіпер і голи забивав – таке трапляється рідко.
Хосе Луїс Чілаверт побив рекорд усіх воротарів. Парагваєць забив 59 голів у клубних чемпіонатах та вісім за збірну. А 1999 року, виступаючи за аргентинський “Велес Сарсфілд” Хосе оформив хет-трик (забив три пенальті).
Проте, на приз найкрасивішого гола від голкіпера претендує м’яч у ворота “Рівер Плейт”. Арбітр призначив штрафний на половині “Рівер”. Поки футболісти “Велеса” роздумували, хто ж виконає стандарт, Чілаверт примчав до точки й… зробив удар. М’яч описав півколо, застиг на секунду в повітрі та влетів у ворота приголомшеного голкіпера “Рівера”.
Артур Конан Дойл та Хуліо Іглесіас могли стати голкіперами
Усі ми зачитувалися, та й сьогодні молодь знайомиться із творчістю Артура Конан Дойл. Але не всі знають, що в далекому 1880 сер Артур виступав за англійську аматорську команду на позиції голкіпера. На той час Конан Дойл вже був відомий своїми романами, тому грав під псевдонімом АС Сміт.
Мадридський “Реал” може похвалитися тим, що з 1953 по 1957 рік за їхні юнацькі команди виступав Хуліо Іглесіас на позиції першого номера. Так, так, ви не помилилися. Це всесвітньо відомий співак. Хуліо з дитинства займався футболом та бачив себе професійним гравцем. Але у 20 років потрапив до автокатастрофи, яка кардинально змінила його долю. Хуліо тривалий час був прикутий до ліжка. За час хвороби він освоїв ноти, гру на гітарі і став співаком.
Молитва не врятувала Ісадора Ірандир
У 70-х роках ХХ століття у бразильському чемпіонаті стався неординарний випадок. Після того, як футболістами “Ріо Прето” було обрано бік поля, їхній голкіпер Ісадор Ірандір прибіг до своїх воріт, впав на коліна і почав молитися. Ймовірно, воротар не почув стартовий свисток, бо продовжував стояти на колінах після розіграшу м’яча. Суперники скористалися ситуацією та забили гол. Навіть під час святкування голу своїх опонентів Ісадор не ворухнувся та продовжував молитися. На поле вискочив його рідний брат, дістав пістолет і розстріляв м’яч. Матч продовжили, а гол у ворота Ісадора зарахували.
Карлос Роа не хотів грати по суботах і чекав кінця світу
Карлос Роа – голкіпер збірної Аргентини міг би посісти місце в рейтингу найкращих у Європі. Він привертав увагу англійських “Челсі” та “Ліверпуля”. Але у 29 років Карлос несподівано оголосив про завершення кар’єри футболіста. Причиною такого незрозумілого рішення стало небажання грати по суботах через релігійні переконання.
“Не тільки релігія і Бог мене підштовхнули до завершення кар’єри. Я вірю, що скоро настане кінець світу. Тому повертаюся додому, щоб дні, що залишилися, провести в молитвах до Бога”, – заявив Карлос Роа журналістам газети “Кларин”.
Через деякий час Карлос схаменувся і вирішив повернутися на футбольне поле. Але заграти у стартовому складі голкіперу не вдалося і за кілька років він остаточно попрощався з рукавичками та футболом.