Новина про те, що Англія є головним фаворитом Євро, викликала подив не в лише в мене. І в головні фаворити збірну записали не сопливі вболівальники, не екзальтовані вболівальниці, а букмекери та аналітики Opta. Всі інші аналітики світу запитали: «Але чому?» – «Тому!» – відповіли букмекери та почали приймати ставки.
Загалом Англію завжди називають фаворитом будь-якого турніру, в якому вона грає. Зазвичай пояснюють це тим, що у 1966 році Англія виграла чемпіонат світу, а отже, вона претендує на перемогу і зараз. Можливо, я трохи перебільшую, але суть приблизно така. Насправді Англія – це збірна парадоксів. Прекрасна, до мозку кісток англійська, відчайдушна збірна алкоголіків 80-х, певно, на успіх претендувати не могла. Коли на початку 90-х англійський футбол почав боротися з пияцтвом, збірна стала трохи менш безшабашною, але все ж таки до мозку кісток англійської, втім, теж претендувати на успіх не могла. Тепер же, коли англійський футбол разом із пияцтвом переміг свою англійськість і збірна перетворилася на збіговисько модних пацанів, вона всерйоз вважається фаворитом номер один. Ба більше, на останніх турнірах ця збірна відзначилася високими турнірними здобутками, подолала прокляття серії пенальті й навіть ледь не стала чемпіоном Європи. (Вперше, між іншим. Це єдиний чемпіон світу, який не ставав чемпіоном свого континенту.) Чим слабкішою й невиразнішою ставала збірна, тим вище вона забиралася в турнірній таблиці.
Якщо хвилювання навколо збірної перед минулим Євро можна пояснити її сенсаційним виходом у півфінал на ЧС-2018 (так, такий парадокс: головний претендент на всі трофеї світу виходить у півфінал сенсаційно), то тепер захоплення не зовсім зрозуміло. На попередньому мундіалі Англія зупинилася у чвертьфіналі, що тільки на папері виглядає красиво, бо збірна показала настільки убогу гру, що її виліт був не трагедією, а радше, спасінням. Можна припустити, що такі аванси пов’язані з впевненим проходженням відбору, але якраз у відбіркових турнірах в Англії нечасто бувають проблеми.
Що, що змушує серйозних експертів називати Англію не просто одним із фаворитів, а фаворитом номер один? Я не відразу розгадала цю таємницю, але все ж таки відповідь знайшлася. Причина в тому, що Гарет Саутгейт, король тактики і стратегії, знайшов нарешті причину, яка стопорила його збірну. І не просто знайшов причину, але й миттєво, із властивою йому швидкістю прийняття рішень, розробив спосіб, як цю причину усунути.
Ну звісно, справа ж в одязі! Ні-ні, ви все вірно зрозуміли. Усі проблеми збірної Англії полягали в одязі. Саме він, підступний розлучник, не дозволяв англійській збірній здобути бажаний трофей. Гарі Саутгейт: «Цього року буде більше трикотажних виробів із короткими рукавами, ніж костюмів та краваток, бо ми намагаємося створити невимушену обстановку. Коли працюєш з молодими хлопцями, не хочеш бути надто манірним – ні в тому, що ти робиш, ні в тому, що ти носиш». Щоб остаточно позбутися манірності, Гарі Саутгейту варто було б закурити вейп біля брівки – ось це була б невимушеність.
Чесно кажучи, дивлячись на гравців нинішньої збірної та розмірковуючи про те, чого їм бракує, в останню чергу думаєш про невимушеність. Спочатку згадуєш такі такі манірні і моторошно серйозні слова, як «техніка», «швидкість мислення», «хоч якесь мислення», а виявляється, річ у невимушеності. До речі, Гарет Саутгейт дуже послідовний у цій боротьбі за розкріпачення. Можливо, не всі пам’ятають, але у 2021 році, коли збірна готувалася до найважливішого матчу в історії цього покоління, тренер теж вирішив, що його команді бракує лише невимушеності та влаштував веселе купання у басейні з надувними єдинорогами. Ці купання команда практикувала і до, і після. Але, мабуть, з єдинорогами щось пішло не так, і чи то не вдалося домогтися необхідної невимушеності, чи невимушеність перевершила очікування. Тоді Саутгейт вирішив вдатися до менш кардинальних заходів – трикотажних футболок. Саме вони принесуть Англії перемогу.
Страшно уявити, до чого дійде Саутгейт, якщо виявиться, що трикотажні вироби з коротким рукавом не допомагають? Посадить на лавку даму в білизні? (До речі, Пірс Морган – про нього трохи нижче – пропонує посадити на лавці дівчину Беллінгема, відому модель Лауру Селію Вальк у білизні Agent Provocateur для відволікання уваги суперників.) Влаштує щотижневі відвідини борделя? (Збірний би став у нагоді багатий досвід Вейна Руні. Гравцем йому не вдалося зробити щось значуще для перемоги команди, тепер же йому випаде другий шанс.) Куріння марихуани по вихідних? Що, що ще спробує Саутгейт, поки не зрозуміє, що перша причина невдач його команди – це його власна вузьколобість, а друга – надто вже розкуті молоді хлопці, у яких у списку важливих справ футбол стоїть на двадцять другому місці?
На допомогу головному тренеру поспішив знаменитий британський журналіст Пірс Морган, який навів 20 умов, які допоможуть збірній Англії перемогти. Про дівчину Беллінгема ви вже знаєте, але в списку є й інші цікаві пункти. Наприклад, передати повноваження капітана Деклану Райсу. Навіщо? Райс – це Максимус Децим Мерідій англійської збірної, тому він повинен стояти на чолі команди і голосно кричати: “По моїй команді влаштуйте їм пекло!” Якщо це не допоможе, збірна має задіяти секретну зброю – брата та за сумісництвом агента Кейна – Чарлі, який зовні дуже схожий на Харрі. Саутгейт повинен випускати його на поле за десять хвилин до кінця зустрічі, і поки Чарлі буде збивати з пантелику противника, неприкритий Кейн буде спокійно забивати голи.
Якщо і це не допоможе, на допомогу прийде музика. Річ у тім, що фанатська пісня на адресу Беллінгема на основі пісні The Beatles Hey Jude благотворно впливає на гравця, а значить, потрібно розширити тему The Beatles на інших гравців такими кричалками, як Till There was Mainoo, Day Trippier, I Phil та I Joe (Gomez) Tired.
Інших причин для перемоги збірної Англії у нас для вас немає.
Коли ж перемогу буде здобуто, перше, що потрібно зробити, – показати Кейну, як правильно піднімати трофей, адже він стільки років провів у «Тоттенгемі», що йому не було де навчитися. Я б, звісно, доповнила цей саркастичний пункт тим, що Кейн стільки ж років провів і в збірній Англії, і йому так само не було де навчитися…
Але повернемося до Саутгейта. У тренера напередодні Євро утворилася, можна сказати, дірка у складі. По-перше, на чемпіонат не поїхав Гаррі Магуайр. Знаю-знаю, зараз знайдуться знавці, які скажуть, що це на краще. Але Магуайр – ключова фігура в тактичній моделі (так, вона існує) Саутгейта. Докладніше про те, як зазвичай грає збірна Англії, ми писали тут. У всій Англії немає жодного гравця, який у будь-якій незрозумілій ситуації спочатку зупинить м’яч, потім півгодини розглядатиме поле, вивчатиме обстановку й ухвалить єдине вірне рішення віддати м’яч назад, краще одразу воротареві. Ким, ким замінити цього гравця?
По-друге, у складі немає Маркуса Рашфорда та Джейдона Санчо. На кого тепер розраховувати, якщо раптом доведеться вирішувати долю кубка у серії пенальті? Чи це питання взагалі не розглядається? Хто вийде за дві хвилини до кінця матчу, щоб визначити долю збірної Англії? Є ще секретна зброя Сака, але чи зуміє він самотужки розбити мрії мільйонів уболівальників?
Якщо розглядати щось, окрім нового стилю тренера та команди, шанси на успіх уже не виглядають такими переконливими. Що являє собою нинішня збірна? Наприклад, всі навперебій хвалять її атаку. Там самі зірки! Джуда Беллінгема називають чи не месією. Так, хлопець провів чудовий рік, справно забивав, ставав автором гольових передач. Чомусь, говорячи про нього, неодмінно додають: йому вдалося виграти Лігу чемпіонів у першому сезоні в «Реалі». Складається враження, ніби сам «Реал» до перемоги в Лізі взагалі ні до чого, на одному лише Беллінгемі й виїхав. Харрі Кейн? За всієї поваги до Кейна я не стала б його називати гравцем, на якого можна покластися завжди. У випадку з Кейном у важливих матчах все зводиться до «як піде». Букайо Сака? Філ Фоден? (Фоден, до речі, настільки вірить своєму тренерові, що напередодні турніру не вигадав нічого кращого, ніж відвідати медіума Хлою Сміт, яка розкинула для нього карти Таро. Судячи з того, що візитом він залишився задоволений, Кейн вже може починати тренуватися. А решта – у басейн з єдинорогами, адже більше нічого робити не потрібно.) Кого не візьми у «чудовій атаці збірної», до всіх є питання. Що із захистом? Ну, у цьому плані справді є лише одне рішення: трикотажні вироби. Бо англійський захист – це суцільна катастрофа та нескінченні ризики, це безглузда метушня у штрафній та хаотичне розмахування ногами – а раптом м’яч якраз сюди полетить. Можна шкодувати про відсутність Магуайра, який при обороні хоч через раз може зіграти надійно. Так щоб напевно.
Ось таку збірну чомусь називають претендентом номер один. Якщо ця збірна на щось претендує, то на знижку на нову колекцію Loro Piana. Або на участь у рекламній кампанії під романтичною назвою «Трикотажні чемпіони»..