Матчі дня:
ГРУПА Е
Словаччина – Румунія – 1:1
Голи: Дуда (24) – Р. Марін (37, з пен.)
Україна – Бельгія – 0:0
ГРУПА F
Грузія – Португалія – 2:0
Голи: Кварацхелія (2), Мікаутадзе (57, з пен.)
Чехія – Туреччина – 1:2
Голи: Соучек (66) – Хакан Чалханоглу (51), Дженк Тосун (90+4).
Перед останнім туром ситуація у групі Е складалася таким чином, що лише Україна мала перемагати, щоб не турбуватися про вихід у плей-офф. І головне – лише Україну не влаштовувала нічия у паралельному матчі за нічиєї у власному. Варіантів розвитку подій насправді було декілька, але напередодні третього туру всі погоджувалися з тим, що Словаччина та Румунія розкатають договірну нічию. І причини так вважати справді були.
Україна не мала причин для джентльменських домовленостей з ким-небудь, тому збірна вийшла, певно, перемагати. На це натякала і сама манера гри. По-перше, збірна нарешті побігла. По-друге, у збірної стало виходити не тільки безглуздо перепасовуватись на своїй половині з обов’язковим залученням воротаря, а й на швидкості прориватися в чужі володіння. Щоправда, це стало виходити не одразу. Спочатку українці намагалися боротися у центральній зоні, де відверто не мали жодних шансів. Бельгійці високо зустрічали підопічних Сергія Реброва та припиняли будь-які спроби перейти центральну лінію. Збірна перебудувалася та вирішила проблему доставки м’яча до штрафного майданчика. Причому часом українцям вдавалися справді класні комбінації, але оголилася інша проблема: безглузде перепасування на чужій половині. Щонайменше двічі Україна провела перспективну атаку. І що вийшло? У першому випадку Довбик чудово підробив м’яч лівіше від центру, відпустив його від себе на сто метрів, підібрав і вирішив віддавати на Яремчука. Момент було втрачено. У другому випадку Яремчук вийшов на ударну позицію ліворуч від центру, але замість удару чомусь вирішив прострілити на Добвика, та й так прострілити, щоб Довбику було непросто прийняти передачу. Він до м’яча і не догягнувся. Ребров, мабуть, згадуючи своє бомбардирське минуле, дивувався. Разом із Ребровим дивувалися і всі глядачі цього матчу. Насправді дивуватися доводилося ще не раз. Жодна з пристойних атак не несла в собі реальної загрози, хоча цілком могли стати небезпечними, вклади футболісти свої пробіги хоч якоюсь думкою. Скажімо, чудову нагоду для Судакова створив Малиновський, який протягнув м’яч і передав його партнеру. Судаков не побоявся взяти відповідальність на себе, він пройшов уперед і пробив. Мабуть, Судаков зарано уявив себе героєм, який врятував збірну, і поспішив пробити по центру воріт – саме туди, де стояв воротар. Єдиний, хто намагався взяти нестандартністю, – це Малиновський, який ледь не поклав «сухий лист». Єдиний, чиї паси відрізнялися продуманістю щодо подальшого розвитку, – це ветеран збірної Ярмоленко. Єдиний, на кого покладалися великі надії та хто відверто боявся навіть самого себе, – це Довбик, якого за статус найкращого бомбардира Ла Ліги чомусь стали вважати суперзіркою. Єдиний, хто боротьбу з Лукаку закінчував ідеальним пасом на нього ж, – це Зінченко, котрий “та він же не захисник”, але чомусь змушений у нього гратися.
Якщо говорити про цей матч, то це поразка футболістів. Не справа тренера вчити дорослих гравців, тим більше суперзірок, влучати по м’ячу, влучати по воротах, розраховувати силу та напрямок пасу. Якщо говорити про турнір загалом, це тренерська поразка. Це Ребров відповідальний за те, що у перших двох матчах команда не бігла. Це його план підготовки та його результати. Чи могли футболісти нівелювати прорахунки тренера? Так, безумовно. Їм потрібно було перемогти у матчі, який тренер чудово розписав. Чи міг тренер нівелювати прорахунки гравців? У режимі реального часу, звісно, ні, у режимі підготовки, безумовно, так.
Я не любитель маніпулювати делікатними темами, тому не скажу те, що у багатьох зірвалося ще після другого матчу. Але так, я погоджуся з тим, що футболісти були зобов’язані вивернутися навиворіт, стерти ноги в кров, порвати майки та жили, а) показати старання не тільки в останній грі; б) вирватися із групи. Я не любитель маніпулювати делікатними темами, тому не скажу те, що у багатьох зірвалося ще після другого матчу. Але так, я погоджуся з тим, що футболісти були зобов’язані вивернутися навиворіт, стерти ноги в кров, порвати майки та жили, але: а) показати старання не тільки в останній грі; б) вирватися із групи. Я знаю, зараз скажуть, що збірники молодці, що чудово зіграли. Я вважаю, цю збірну хвалити нема за що. Зіграли швидко, стрімко, але нікуди не подітися від того, що в більшості випадків рух був беззмістовним. Так, старалися, дуже старалися, але нікуди не подітися від того, що треба було старатися раніше.
Румунія виходить із першого місця, Бельгія – з другого, Словаччина – з третього, Україна нікуди не виходить.
Завершувала ігровий день і весь груповий турнір група F. А це означає, що час захоплюватися збірною Грузії та Віллі Саньолем. Так, можна сказати, що Португалії не надто треба було перемагати чи навіть грати внічию, але це спростовує сама збірна Португалії, яка завзято пробивалася до воріт і шукала свої шанси до останніх хвилин. То не був матч, в якому Грузія робила, що хотіла, а Португалія дозволяла їй це. Зовсім ні. Команду Роберто Мартінеса явно не влаштовував рахунок, і вона не залишала спроб пробити Мамардашвілі, наприкінці зустрічі так і зовсім притиснула Грузію в її штрафному, нескінченно напружуючи і захисників, і воротаря. Але Грузія вистояла. Зібрана Грузія, яка поєднує в собі як уміння тримати удар в обороні, так і здатність нагнітати попереду та використовувати свої шанси, так і здатність чіплятися за м’яч, тримати зони, досягла історичного результату. Збірна не просто перемогла Португалію, що вже було б сенсацією, збірна вийшла з групи на своєму дебютному чемпіонаті Європи.
Але головне у цій збірній навіть не це. Головне те, що хоч би як закінчився для Грузії груповий етап, яке б місце і з якими б показниками не посіла команда, уболівальники пишалися б своєю збірною. За її самовідданість, за красу футболу, за бажання щось довести. У цього немає ціни.
Не менш чудова турецька збірна Вінченцо Монтелли провела складний матч, у якому вигризла перемогу вже у компенсований час. І це при тому, що з 20-ї хвилини Чехія грала в меншості. Туреччина, опинившись у більшості, заволоділа перевагою, але не досягла відчутного домінування. Збірна Чехії гідно впоралася з неприємністю у вигляді втрати одного гравця та створила чимало проблем супернику. Про напруженість цього протистояння свідчить той факт, що на двох команди назбирали 18 жовтих карток (11 Туреччина, сім Чехія), дві з яких суддя пред’явив за результатами грандіозної сутички після свистка, та дві червоні картки (обидві Чехія), одну з яких суддя пред’явив за результатами тієї самої сутички.
Португалія виходить із першого місця, Туреччина – з другого, Грузія – із третього, Чехія нікуди не виходить.
Цитата дня
Сергій Ребров (Україна): “Не маю жодних зауважень до гравців, ми створили багато моментів”.
Статистика дня
Це перший матч збірної Бельгії на Євро-2024, в якому голи Ромелу Лукаку не скасовувалися.
Найкращим бомбардиром Євро-2024 на даний момент є гравець збірної Грузії Жорж Мікаутадзе.