Матчі дня:
ГРУПА С
Словенія – Сербія – 1:1
Голи: Карничник (69) – Йовіч (90+5).
Данія – Англія – 1:1
Голи: Юльманн (34) – Кейн (18).
ГРУПА В
Іспанія – Італія – 1:0
Голи: Калафьорі (55, а/г)
Після матчу Словенії та Сербії залишилося враження, що таких матчів на Євро не повинно бути, таких команд на Євро не повинно бути, такі ігри псують турнір, де хочеш бачити справді найсильніших і найкращих.
Але потім на поле вийшов фаворит номер один, і промайнула думка, що не так уже й непереконливо зіграли словенці з сербами.
Після півфіналу Євро-2021 в Англії залишився борг перед Данією. Ми всі розуміємо, що сама Англія в тому навряд чи така вже винна, але ми добре пам’ятаємо, як поводилися англійці. І тим більшим став їхній борг – борг справедливості. І я б не сказала, що англійці закрили цей рахунок.
Після першої гри фаворита номер один думки щодо гри збірної Англії поділилися. Одні вважали, що є результат, а хто ми такі, щоби критикувати тренера збірної Англії. Інші небезпідставно запитували, чи повинні ми всі захоплюватися збірною та геніальністю Саутгейта та його підопічних на тій лише підставі, що команда здобула перемогу. Адже не можна не помітити, що вельми скромна Сербія возила англійців ледь не півматчу. У вболівальницькому середовищі розбіжностей було менше: фанати давно причиною всіх бід обрали виключно тренера, сподіваючись, що з цього складу гравців інший наставник зможе зліпити цікаву команду. Я вже не раз говорила, не розумію цього масового божевілля щодо якихось визначних здібностей англійських збірників. Хоча припускаю, що спробувати впровадити якусь іншу модель варто.
Якщо на початку матчу з датчанами Англія виглядала так, як вона виглядає зазвичай: без особливої думки, але із забитим голом, – то досить швидко ситуація змінилася кардинально. Данці перевтілювалися на очах, стали загрожувати воротам, тоді як англійці, по-перше, не змінили своєї геніальної моделі йти вперед через паси назад, по-друге, почали розсипатися. До звичного, назвемо це так, обережного стилю додалися помилки, які навіть дітям робити соромно. Мабуть, саме час нагадати, що це «найсильніша збірна Англії» мало не в історії.
Гол у відповідь Данії народився після безглуздої втрати, коли м’яч опинився у Крістіансена, той віддав короткий пас на Юльманна – його дальній удар виявився на рідкість точним. Багато хто, мабуть, очікував, що Англія захоче відігратися. Можливо, в глибині душі й хотіла, але насправді виглядало так, ніби збіркам байдуже. Це опосередковано підтвердив і Харрі Кейн після матчу, коли сказав, що збірна практично вийшла у плей-офф, а це найголовніше. Це опосередковано підтверджує і той факт, що на останніх хвилинах основного часу Пікфорд не поспішав вводити м’яч у гру, гальмував партнерів, які поспішали це зробити, а коли Англія таки заграла нічого кращого для перемоги в кінці зустрічі не придумала, як горизонтальні паси. Можливо, серед збірників не всі розуміють, що мета гри – не просто вибити м’яч за лінію поля, а зробити це у заздалегідь відведеному місці. Упізнати його можна за наявності білої п-подібної конструкції з сіткою та людині, яку в полі вони практично не зустрічають. Це багато б що пояснювало.
Що показала суперзбірна? Кейн за майже 70 хвилин на полі двічі пробив по воротах (вперше за хвилину-другу до голу). Це гідний показник для найкращого форварда фаворита номер один. Найкращий півзахисник не лише фаворита номер один, а й усього світу Беллінгем за весь матч розщедрився на кілька вдалих передач. Або, скажімо, Гехи. З одного боку, захисник кілька разів відіграв надійно, вибиваючи м’яч зі штрафного майданчика, з іншого, він ледь не привів до голу, коли просто подарував м’яч супернику, внаслідок чого народилася небезпечна атака. Ну що ж, зате у нього стильні бутси. Та що там, у всіх бутси стильні. Якби ще зміст цих бутс був більш тямущим.
У цьому матчі Саутгейт на диво рано зрозумів, що щось іде не так, і вже на 69-й хвилині провів потрійну заміну, прибравши одним махом Кейна, Фодена та Сака. Це трохи покращило ситуацію, але, за великим рахунком, мало що змінило. І після матчу англійські вболівальники, які обрушили на свою команду жахливий гуркіт обурення, напевно, все ж таки подумали: «Добре ще, що нічия». Якщо так повинен виступати фаворит номер один, то, безумовно, він перед нами.
Завершало день протистояння Італії та Іспанії. Протистояння вийшло дуже смачним, вишуканий десерт ігрового дня. Після першого туру Іспанія, незважаючи на крупну перемогу, не здавалася якоюсь феєричною, Італія ж своєю грою натякала, що піде класичним шляхом чемпіонів: стримуючись на початку турніру і розкриваючись у міру його розвитку.
Але тут сталася Іспанія. Іспанія, яка дуже нагадала ту блискучу збірну нульових-десятих, збірну потужну, що багато комбінує, що нескінченно прагне до воріт. Доннарумме довелося вступати в гру вже на самому початку зустрічі коли небезпечно пробивав Педрі, і виявилося, що це не випадковість, а закономірність, яку збірна Луїса де ла Фуенте встановила у цій грі. Які тільки удари тільки не завдавали іспанці. Які тільки комбінації не плели. Який тільки пресинг не влаштовували. Як тільки не обкладали штрафний майданчик Італії. Проте тривожний дзвінок для Іспанії все ж таки пролунав. По-перше, незважаючи на переважну перевагу Іспанії та жалюгідне становище Італії, гол був забитий внаслідок помилки Доннарумми, який вибив м’яч у коліно Калафіорі. Так, така помилка стала можлива завдяки іспанцям, які обклали штрафний майданчик і вчепилися в нього мертвою хваткою. Але тим не менш. По-друге, далеко не кожна іспанська атака не втілилася в гол виключно завдяки сейвам італійського воротаря. Звичайно, хоча Доннарумма, по суті, є автором єдиного голу в цьому матчі, якби не його сейви, невідомо, чим закінчилася б ця гра для Італії. Але й самі іспанці недбалими ударами допомагали супернику. Виходить, Іспанія, яка здатна розігрувати м’яч на швидкості, яка здатна широко і красиво атакувати, здатна змінювати напрями атак, розхитувати суперника, вступати в єдиноборства, не здатна забивати в умовах, коли захист чинить опір. Проте ця Іспанія стає другим учасником плей-офф.
Італія ще не остаточно розчарувала, але й питань щодо здатності захистити титул побільшало. Проти такої Іспанії Італія не показала майже нічого. Це був бенефіс однієї команди, і не тому, що Італія розклеїлася чи виглядала погано. У тому й річ, що ні. Італійці, хоч і програвали в центрі поля, на своїй половині билися мужньо та досить якісно. Я б не сказала, що італійці панікували, радше, відбивалися на межі можливостей. Саме таке враження склалося – на межі. Тільки в кінці зустрічі Італії вдалося налагодити свою гру і зачепитися за м’яч, коли вже Іспанія мало була схожа сама на себе: сиділа на своїй половині, вушка притиснула і намагалася не допускати помилок. Але при цьому, встановивши впевнене володіння, перейшовши на половину поля суперника, команда Лучано Спаллетті не змогла почати ефективно створювати бодай щось.
Статистика дня
За сім днів було забито п’ять автоголів.
За сім днів було забито 13 голів дальніми ударами.
Цитата дня
Каспер Юльманн (Данія): «Я не розчарований результатом, але зрозуміло, що ми могли досягти більшого у цій грі. Ми граємо так, як має грати збірна Данії: яскраво та з великим бажанням».