Міркуючи про майбутне українця
Останнім часом Олександр Зінченко все частіше проводить матчі лондонського «Арсеналу» на лаві запасних.
Після травми придбаного влітку за 45+5 млн євро італійця Рікардо Калафіорі з «Болоньї», якого розглядали як основного гравця, українські вболівальники очікували, що Олександр займе його місце в стартовому складі.
Проте тренер «канонірів», іспанець Мікель Артета, мав іншу думку — він почав надавати ігрову практику 18-річному англійцю Майлзу Льюїс-Скеллі, перспективному вихованцю академії клубу.
Після цих подій у це міжсезоння Зіну активно «сватають» у клуби різних європейських чемпіонатів. Найчастіше інсайдери та журналісти відправляють Сашка в Дортмунд, Стамбул і Мілан — до місцевих «Боруссії», «Галатасарая» та «Інтера» відповідно.
У цьому матеріалі я спробую визначити, який клуб підійшов би Зінченку найкраще, і пофантазую над цікавими варіантами продовження кар’єри українського футболіста.
«Інтер» (Мілан)
Серед усього списку претендентів на Зіну команда Сімоне Індзагі виглядає найсильнішим і найпривабливішим варіантом.
Це клуб із великою історією, амбіціями, фан-базою по всьому світу, фінансами і, що найголовніше, стабільністю останніх років.
Після того як китайський бізнесмен, ексголова правління «Інтера» Стівен Джан узяв 380-мільйонний кредит під заставу акцій і не зміг вчасно погасити борг, через що втратив контроль над міланським клубом, команда перейшла у власність американського інвестиційного фонду Oaktree Capital, який нині володіє «нерадзуррі».
У команди два профільні ліві захисники: Федеріко Дімарко, який є беззаперечним основним гравцем, і бразилець Карлос Аугусто. Останній зіграв лише 593 хвилини, що становить 33% ігрового часу команди.
«Інтер» грає за схемою з трьома центральними захисниками, відповідно, позиція латераля для українця не дуже підходить. У Зіни явно бракує досвіду гри на цій позиції, а також навичок, необхідних для того, щоб увесь матч активно працювати на фланзі, постійно здійснювати простріли або навісні подачі.
Водночас Олександр може додати досвіду й варіативності в центрі поля міланського клубу.
Для Олександра це буде чудове продовження кар’єри в одному з найсильніших клубів топ-чемпіонату: прекрасна країна для життя, боротьба за медалі й регулярні виступи в Лізі чемпіонів.
Для «Інтера» це шанс підписати досвідченого гравця, який виступав на найвищому рівні та є основним у збірній України. Також не варто забувати, що Олександр — людина з чудовим почуттям гумору, що може допомогти йому швидко адаптуватися в новому колективі.
«Боруссія» Дортмунд
Багато фахівців називають Бундеслігу чемпіонатом, де команди грають «без центру поля». Постійні контратаки, загострення, комбінації та діагональні передачі роблять чемпіонат Німеччини саме таким.
Олександр Зінченко ніколи не був «класичним» лівим захисником. Він не буде 90 хвилин стелитися в підкати, відбираючи м’ячі, а отримавши м’яч на фланзі, просто шукати центрфорварда своєї команди й «закривши очі» подавати якомога ближче до штрафного майданчика суперника.
Зіна — це про контроль м’яча, про тонкі та цікаві передачі, неординарні дії на футбольному полі, зміщення, зміну позицій. Люди, які дивилися його перший сезон у футболці лондонського «Арсеналу», бачили все на власні очі. Тоді Олександр по-справжньому кайфував від гри: він не був просто лівим захисником, а став «вільним художником» у команді Артети.
Можливий перехід Сашка в «Боруссію» може повернути йому ці «крила чарівника».
У середині січня з’явилася інформація про те, що українець не перший у списку на підсилення складу «джмелів». Вони віддали «пальму першості» молодому португальцю з «Челсі» Ренату Вейгу, але після фінансових запитів лондонців швидко «охололи» до цього варіанту.
У складі «Боруссії» на позиції лівого оборонця грає 29-річний алжирець Рамі Бенсебаїні, але іноді його замінюють правий захисник норвежець Юліан Рюерсон або німець Ніко Шлоттербек, який за амплуа є центральним захисником. Також команда з Дортмунда іноді грає з трьома центральними захисниками, і тоді позицію лівого латераля займає Доніелл Мален.
До речі, нідерландця активно «сватають» в клуби АПЛ, і вже не перший місяць ходять чутки, що він таки покине Дортмунд.
Оскільки «Боруссія» почала «таємні» перемовини з Ральфом Рангніком, можна лише пофантазувати, як можливий тренер дортмундців міг би використовувати нинішнього гравця «Арсеналу» Олександра Зінченка.
Збірна Австрії, яку останнім часом тренував Рангнік, зазвичай грала за схемою 4-2-3-1, тож австрієць, знаючи ігрові характеристики Зінченка та його роль у збірній України, цілком міг би використовувати його не як захисника, а як так звану «вісімку» — позицію, яка в атакувальному чемпіонаті Німеччини перетворила б Зіну чи не на головного «креативщика» Бундесліги, враховуючи його футбольний інтелект і технічні навички.
Втім, щоб у цій ситуації склалася готова картина, потрібно, щоб збіглося дуже багато факторів. Але, як співали Mad Heads: «Надія є…»
«Галатасарай» (Стамбул)
Турецький гранд із європейської частини Стамбула теж входить до списку команд, які хочуть бачити Зінченка у своєму складі.
Жовто-червоні прагнуть наслідувати приклад «Трабзонспора» (який купив Данила Сікана у «Шахтаря») і підписати бодай одного українця в команду.
У «Галатасарая» серйозні проблеми з лівим флангом захисту, де є лише один номінальний лівий захисник — Ісмаїл Якобс. Також є турок Беркан Кутлу, який звик ділити цю позицію з сенегальцем Якобсом, будучи при цьому номінальним центральним півзахисником.
«Леви» — постійні претенденти на медалі місцевого чемпіонату, а також чемпіони двох останніх сезонів Суперліги. Майже щороку вони виступають у груповому етапі єврокубків, а в цьому сезоні були за крок від Ліги чемпіонів, поступившись у плей-оф «Янг Бойз» із рахунком 2:4 за сумою двох матчів.
Лондонський «Арсенал» хоче виручити за Зінченка не менше 20 млн євро, щоб збалансувати фінансову ситуацію та придбати форварда. Тому ймовірність переходу українця цією зимою до турків мінімальна.
Клуби з цієї країни дуже рідко «розкидаються» великими сумами на трансфери, тож єдиний реальний варіант — оренда до кінця сезону з необов’язковим правом викупу.
Враховуючи неоднозначні політичні погляди як турецького президента Ердогана, так і значної частини турецького суспільства, не дуже хочеться, щоб цей чемпіонат став «популярним» серед наших співвітчизників.
Але, з іншого боку, важливо здобувати ігрову практику, яка у віці Олександра Зінченка є просто необхідною.
«Атлетіко» (Мадрид)
«Матрацники» останніми зі списку перерахованих вступили в боротьбу за Зінченка. Їх, до слова, разом із «Боруссією» називають лідерами в гонці за українця.
Команда з Мадрида грає за такою самою схемою, як і міланський «Інтер» — із трьома центральними захисниками і двома латералями, які відповідають за всю бровку поля.
Цих самих латералів у El Atleti двоє: Рейнілду Мандава, який грає за команду з січня 2022 року, та іспанець Хаві Галан, який до цього часто віддавався в оренду, але цього сезону залишився у складі команди Дієго Сімеоне.
У цьому сезоні команда іноді використовує схему 4-4-2, тож у якій розстановці вона гратиме у разі можливого переходу Олександра — залишається здогадуватися.
Звичайно, протистояти «Барселоні» і відчути на собі атмосферу мадридського дербі з «Реалом» — мрія чи не кожного футболіста.
До того ж для українських уболівальників буде велике задоволення дивитися матчі проти «Жирони», де на фланзі один проти одного зійдуться Зінченко та Циганков.
Трансфер Довбика минулого літа в «Атлетіко» зірвався після телефонної розмови Артема з уже екс-тренером римлян Даніеле Де Россі, проте мадридці все одно хочуть бачити у своєму складі футболіста, в паспорті якого є тризуб.
Олександру Зінченку наразі 28 років, його контракт із «Арсеналом» чинний до 30 червня 2026 року.
За даними порталу Transfermarkt, його трансферна вартість — 30 млн євро.
Хотілося б ще побачити українця у складі команди, яка грає в сильному чемпіонаті і є конкурентоспроможною на рівні Ліги чемпіонів.
Але, як кажуть: «Сила в простоті», і, можливо, щоб отримувати якомога більше ігрової практики, потрібно буде обрати «простіший» варіант.