Євро-2024. Щоденні замальовки, 2 липня. UPDATE!

Матчі дня:

Румунія – Нідерланди – 0:3

Гол: Гакпо (20), Мален (83, 90+3).

Австрія – Туреччина – 1:2

Голи: Грегорич (66) – Меріх Демірал (1, 59).

Embed from Getty Images

Якщо хтось тішив себе думкою, що Україна програла Румунії через якусь її особливу силу, то перший же матч плей-офф ці припущення розвіяв. Навіть при тому що Нідерланди мало схожі на ту збірну, яку очікуєш побачити під цією вивіскою, навіть при тому що Нідерланди не дуже напружувалися, Румунія справила ще більш гнітюче враження.

Якщо називати речі своїми іменами, то це був один із найпресніших матчів на цьому Євро, де перемогла трохи технічніша команда. Голландці принаймні створювали досить непогані моменти, тоді як румунська збірна, якщо що й створювала, то це сонний настрій. За кількістю завданих ударів голландці майже вчетверо перевершували суперника. А другий гол Румунія відверто проґавила, подумавши, що Гакпо випустив м’яч за лицьову, а він візьми та й віддай гольовий пас на очах у здивованих суперників. І я навіть не знаю, що ще можна сказати про цей матч.

Embed from Getty Images

Розчарування після першого матчу з лишком компенсували Австрія та Туреччина. Ще не встигла секундна стрілка зробити два повних кола, а ми вже побачили дві пробні атаки, один гол і один чудовий момент. Команди на божевільних швидкостях носилися сюди-туди, постійно прагнучи до воріт. У першому таймі Туреччина виглядала агресивнішою і, мабуть, скромний один гол за підсумками цієї половини – це більше втрата, ніж здобуток. Австрійці з самого початку показали приголомшливу чіпкість: підтримуючи високий темп, вони охоче вступали у відбір, і найчастіше успішний відбір. Туреччина брала не чіпкістю, а якоюсь безшабашністю. Цілком прогнозовано стартовий темп згодом став падати, але при цьому жодна з команд не докотилася до тупих перепасовок пішки. Ні, обидва суперники були швидкі, часом стрімкі. У другій половині вже Австрія почала насідати на ворота Мерта. Команда Вінченцо Монтелли не збиралася товктися біля своїх воріт і діяла за принципом «Найкращий захист – напад». Чим відбиватися, краще спробувати зміцнити перевагу. Саме цього і досягла Туреччина в одному з контрвипадів.

Гойдалка хитнулася в інший бік, коли Австрія відіграла один м’яч. Що зробила Туреччина? Звісно ж, побігла відновлювати розрив у рахунку. Австрія, зрозуміло, побігла зрівнювати рахунок. І дві скромні команди безстрашно продовжували носитися полем, постійно загострюючи і намацуючи свої шанси. Не так намацуючи, як роблять визнані топи, коли півгодини товчуться на своїй половині, а намацуючи сміливими передачами, навісами, відчайдушними проходами та ударами. Нехай не все вдавалося, нехай у якийсь момент малюнок гри розмився, і всі просто бігли й планували на ходу подальший розвиток. Але то був феєричний матч. Матч, де вже у компенсований час воротарі обмінюються сейвами. Матч, у якому заздалегідь шкода будь-яку команду, яка програє. Матч, в якому радієш за будь-яку команду, яка виграє.

Embed from Getty Images

На цьому чемпіонаті (не тільки на цьому, але йдеться про нього) склалася тенденція, що найяскравіші матчі видають так звані середняки. Поки топи бояться зробити зайвий крок, поки топи боягузливо озираються і не наважуються взяти на себе відповідальність, відчайдушні хлопці, які не претендують на трофей, просто грають у футбол. Футбол, який полюбляють глядачі, не всі, звісно, але чимало.

Дві тренерські команди. Вінченцо Монтелла та Ральф Рангнік – за всієї поваги до талантів футболістів саме наставники максимально розкрили ці збірні. Саме наставники зробили їх такими. Саме наставники акцентують сильні сторони своїх гравців, не змушуючи їх грати в той футбол, в який виходить гірше. І почасти добре, що далі пройшла саме команда Монтелли, адже, гадаю, саме його підопічні мають більше шансів на подальше просування. 24 роки тому він уже зрілий, але ще молодий футболіст, отримував срібну медаль чемпіонату Європи, а сьогодні його команда впевнено виходить до чвертьфіналу. Ще нещодавно він тягнув вгору по таблиці “Фіорентину”, тягнув зі змінним успіхом “Мілан”, не надто успішно справлявся з “Севільєю”, а сьогодні його збірна впевнено виходить до чвертьфіналу чемпіонату Європи. Збірна, де він не відпрацював ще й року. Збірна, яка востаннє вибиралася до плей-офф великих турнірів 16 років тому. Хоч би як склалася турнірна доля Туреччини, вона вже досягла успіху. Але навряд чи цього достатньо її амбітному та вкрай цікавому наставнику.

Embed from Getty Images

Статистика дня

2 липня 2000 року відбувся фінальний матч чемпіонату Європи за участю чинного чемпіона світу Франції та Італії. Перемогу здобула збірна Франції (вперше чемпіон світу виграв чемпіонат Європи) завдяки діючому тоді «золотому» голу Давида Трезеге.

Кріштіану Роналду у віці 39 років 147 днів став найвіковішим футболістом, який виконав пенальті в ігровий час на чемпіонатах Європи.

Меріх Демірал (Туреччина) забив найшвидший гол у плей-офф в історії чемпіонатів Європи.

Новини партнерів

Комментарии: