Матчі дня:
1/4 фіналу
Іспанія – Німеччина – 2:1
Голи: Ольмо (51), Меріно (119) – Вірц (59).
Португалія – Франція – 0:0 (3:5 за пен.)
Дембеле – 0:1
Роналду – 1:1
Фофана – 1:2
Бернарду Сілва – 2:2
Кунде – 2:3
Жоау Фелікс – 2:3
Баркола – 2:4
Мендеш – 3:4
Тео Ернандес – 3:5
Embed from Getty ImagesВи напевно бачили, як штормова океанська або морська хвиля накочується на берег, накриваючи собою все, куди дістає, і поглинаючи людей, що опинилися на шляху, або невеликі предмети. Це збірна Іспанії у перші хвилини зустрічі. Ви, напевно, бачили, як довгі хвилерізи вздовж пляжів зупиняють хвилі, створюючи біля берега природний басейн. Це збірна Німеччини решту матчу.
На старті поєдинку здавалося, що зараз збірну Німеччини буде розібрано до гвинтиків. Іспанія так легко підхоплювала м’яч, так легко просувалася вперед всією шириною поля, поглинаючи суперників. Сама ж Іспанія винна в тому, що ця, як виявилося, нетривала тотальна перевага не була втілена в голи. До цієї неприємності додалася ще одна: після зіткнення з Кроосом на четвертій хвилині Педрі знадобилася заміна.
Німеччина дуже швидко відрізала суперника від цих атак. Доходило до того, що іспанці на своїй половині поля стояли й безпорадно оглядали поле, намагаючись знайти хоч якийсь вільний клаптик, куди можна віддати передачу. Ані через фланги, ані через центр – Іспанія не могла пробитися вперед ніде. Німці ж дуже розумно контролювали гру, з одного боку, не даючи Іспанії розкритися, з іншого – при нагоді підбираючись до воріт Симона. І в якийсь момент почало здаватися, що це не останній матч у кар’єрі Тоні Крооса. Іспанія поставилася до такого розвитку подій мудро: збірна вирішила, що рано чи пізно суперник помилиться, тому немає сенсу витрачати сили на безглузді штурми стіни, яку не пробити. І суперник помилився. Німці проґавили прискорення Ямаля, і юне дарування віддав передачу в центр на Ольмо, який в дотик пробив у дальній нижній кут. І хоча Іспанія повела в рахунку, не можна сказати, що вона могла почуватися набагато впевненіше, ніж раніше. Особливо це стосується останніх хвилин десяти, коли Німеччина не просто пішла вперед навалою, а й випустила секретну зброю Томаса Мюллера. Іспанська оборона працювала так, як, мабуть, ще ніколи на цьому Євро, часом навіть відверто грала на відбій. Карвахаль заблокував або виніс не один удар, Кукурелья тільки встигав відмахуватись, Начо працював на знос. Один із реальних шансів німцям подарував відомий любитель сюрпризів Сімон. Воротар не надто вдало виніс м’яч, м’яч виявився у Хаверца. Бонус від кіпера – він надто далеко вийшов із воріт. Хацерц зблизився з воротарем, приготувався його перекидати, але заразом перекинув і ворота.
Embed from Getty ImagesІ у вирішальний момент, мабуть, спрацювало те, що колись було дуже вираженим, згодом стерлося, але все ж таки в якомусь вигляді ще існує у футболі – національні особливості. Німці – це характер. Іспанці – це безладне нехлюйство. Не сказати, що Іспанія дозволила собі зовсім розслабитися – обстановка цьому не сприяла. Але й у моменті з голом іспанці надто понадіялися на себе, коли не стали виносити м’яч подалі, а чомусь вирішили розвивати атаку. М’яч у результаті було втрачено. Навіс Міттельштедта зліва на дальню штангу, Кімміх у боротьбі з Кукурельєю скидає назад у центр під удар Вірцу – м’яч у сітці, Іспанія в шоці, Німеччина на підйомі. На такому підйомі, що матч цілком міг закінчитися і в основний час, і це точно не був би останній матч у кар’єрі Тоні Крооса.
Невелика перерва між основним та додатковим часом пішла на користь Іспанії. Німецький прес ослаб, і Іспанія отримала можливість контролювати м’яч і навіть розкочувати його у центрі поля. І все ж таки підопічні Луїса де ла Фуенте не змогли встановити довгострокову перевагу. Німці огризалися гостро, швидко, ріжуче, і велике щастя збірної Іспанії, що суперник спаскудив стільки моментів. Сама ж Іспанія в атаці була… не Іспанією. Гра команди попереду не те щоб розвалилася, а й не склеювалася. То передача не туди, то втрата м’яча через чисельну перевагу опонентів, то ще щось. А потім з нізвідки взявся навіс Ольмо зліва, з того ж нізвідки взявся суперстрибок Меріно (його далекувато відпустив Рюдігер), який розтягнувся майже в шпагаті, виштовхуючи себе вище, і його ж удар без шансів для Нойєра.
Німці не здавалися, і час, що залишився до кінця матчу, пройшов на зустрічних курсах з моментами біля обох воріт, з розчаруванням тих, хто б’є, і навіть сейвом Симона. Таємна зброя Німеччини відзначилася парою гарних пасів, але таємною зброєю не стала. Фюлькруг упустив стільки моментів, що на кілька матчів вистачило. І хоч би як було сумно, мій прогноз виправдався: заключний матч у своїй кар’єрі Тоні Кроос провів 5 червня 2024 року. Якщо, звісно, гравець не змінить свого рішення.
Embed from Getty ImagesПро другий матч говорити особливо нема чого. Це схоже на те, коли після вишуканої страви, яка залишає довгий післясмак, подали прокислий компот. І пити його після першого ковтка ніхто не стане, і солодкий післясмак знищений. Цілком можна було б назвати гру обережною та продуманою, якби не одне «але». Це торжество нереалізованих моментів, коли гол не трапляється не через якийсь фантастичний збіг обставин, а виключно через те, що сам удар був не дуже. І ось усі ці зірки найпершої величини, в масках і без, закидали ворота такими неякісними ударами. І лише зрідка створювали щось, що було б гідне чемпіонату Європи.
Що казати, якщо в цьому матчі на двох знайшовся аж один гравець, який відіграв чудово. Йдеться про ветерана збірної Португалії Пепе, який то виб’є, то підставиться, то підстрахує, то знайде спосіб компенсувати перевагу у швидкості молодих і потенційно спритніших опонентів. Португалія майже весь матч поралася з цим м’ячем, так і не придумавши, куди його подіти і що з ним робити. Франція придумала, що робити з м’ячем і досить швидко доставляла його до штрафного майданчика, а далі просто втрачала черговий момент. Важко сказати, перемога якої команди була б за грою. Але за грою переможця визначати й не довелося. Коли я нахвалювала Діогу Кошту після серії в попередньому раунді, я зробила важливе застереження: воротар молодець, але й били словенці, скажімо прямо, не надто добре. Французи такої проблеми не мали – і воротар Португалії не впорався з жодним ударом. Не було такої проблеми і Португалія (загалом вісім виконавців пенальті з дев’яти впоралися з цим блискуче), поки до м’яча не підійшов Жоау Фелікс. Зрозумілі всі його проблеми та муки, але все ж таки мова про гравця збірної, яка претендує на перемогу в турнірі, і цій збірній зараз потрібна твоя віддача. Що робить Жоау Фелікс? Він, вдаючи, що те, що відбувається, не цікавить його зовсім, ліниво ставить м’яч, зверхньо дивиться на воротаря й так само зверхньо спрямовує м’яч у стійку. Франція, зрозуміло, у свій шанс вчепилася зубами.
Embed from Getty ImagesЗа весь чемпіонат збірна Франції навряд чи почула добре слово про якість своєї гри. Проте ця збірна Франції виходить у півфінал, причому не з нервовими припадками, а досить спокійно, без драми, без надриву, я сказала б, по-робочому. Коли Дідьє Дешам домігся тріумфу в 2018-му, його збірна додавала від матчу до матчу, покращуючись та вдосконалюючись. І хоча й тоді щодо змісту її гри були суперечки, збірна все ж таки прогресувала. Зараз якийсь прогрес не простежується, але і тоді, і зараз можна впевнено говорити, що Франція витрачає на досягнення необхідного результату стільки сил, скільки для цього потрібно. Чи подобається це вболівальникам? Ні, не подобається. Чи вибачать вони це, якщо команда Дешама підніме над головою трофей? Скоріше за все, так. І я б не виключала варіант, що Дешам дійсно розпланував для своєї збірної такий шлях. І я б не виключала варіант, що у півфіналі той, кого багато хто вже давно бачить чемпіоном, розіб’ється на всьому ходу.
Embed from Getty ImagesЦитата дня
Педрі (Іспанія): «Сподіваюся, матч із Іспанією буде останнім у кар’єрі Крооса. Він є легендою».
Тоні Кроос (Німеччина): «Зараз я думаю лише про виліт із турніру. Ми мали важливу мету, до якої ми йшли. Мрія, яку ми плекали, певною мірою зруйнована. Через якийсь час ми дійдемо розуміння, що провели хороший турнір, але тепер прийняти цю думку складно».
Луїс де ла Фуенте (Іспанія): «Це був історичний вечір. Для мене честь представляти Іспанію. Впевнений, з цією командою для нас немає жодних перешкод, і ми можемо зайти максимально далеко. Наша ейфорія під повним контролем. Ми дуже раді, але розуміємо, що завтра на нас чекає новий день. Нам дуже приємно, що вся країна нас підтримує».
Статистика дня
Збірні Німеччини та Іспанії на двох назбирали 16 жовтих карток (порівну), одна з яких була показана Ундаву на лаві запасних, та одну червону картку (Карвахаль).