Євро-2024. Щоденні замальовки, 6 липня. UPDATE!

Матчі дня:

1/4 фіналу

Англія – Швейцарія – 1:1

Голи: Сака (80) – Емболо (75).

Палмер – 1:0

Аканджі – 1:0

Беллінгем – 2:0

Шер – 2:1

Сака – 3:1

Шакірі – 3:2

Тоуні – 4:2

Амдуні – 4:3

Александер-Арнолд – 5:3

Нідерланди – Туреччина – 2:1

Голи: де Врей (70), Мерт Молдюр (76, а/г) – Самет Акайдин (35).

Embed from Getty Images

За кілька днів до протистояння зі Швейцарією Філ Фоден заявив: «Мені шкода Гарета. На тренуваннях він казав нам, щоб ми пресингували і були високо на полі, і я відчуваю, що іноді це має виходити від гравців. Ми маємо бути лідерами. В іграх ми могли б частіше збиратися разом та знаходити рішення. Так, ми говорили про це багато разів. Якщо це повториться під час гри, ми можемо зібратися разом і знайти рішення, подивитися, що не так, і адаптувати наш пресинг».

Підозрюю, що Фоден хотів якнайкраще, але для мене це прозвучало приблизно так: наш тренер – ганчірка, він дає нам установки, а ми не бажаємо їх виконувати і робимо усе, що хочемо, він ніяк не може вплинути на нас. І ще можна зробити висновки, що рішення не знайшлося, або адаптувати пресинг не виходило. А ще можна припустити, що серед збірників немає нікого, хто б узяв на себе лідерство, виявив ініціативу і хоча б мінімальне бажання досягти значного результату. Словом, краще б Фоден цього не казав.

Embed from Getty Images

Якщо все-таки спиратися на його слова, то, виходить, до чвертьфіналу англійцям все ж таки вдалося адаптувати пресинг. Або збірники нарешті вирішили послухати, що ж каже їм тренер. У це складно повірити, але перші хвилин 25 Англія практично безвилазно сиділа на чужій половині поля. Дійшло до того, що ключовий гравець англійської атаки Пікфорд м’яч майже не бачив. І посипалися голи? А ось і ні. Коли Англія стала грати в атакуючий футбол, виявилося, що грати в нього вона не вміє. Пам’ятаєте, перед початком турніру екзальтовані експерти розповідали про те, що це найсильніша атака в історії? А потім колективно лаяли Саутгейта, який не дає цій атаці розкритися. І тут такий шанс показати всю свою міць.

Творчество швейцарских болельщиков

Наприклад, Сака. Сака з десяток разів отримував м’яч у дуже перспективній позиції біля воріт. Сака зробив як мінімум три простріли до штрафного майданчика. Здавалося б, чудовий показник. Загалом так, але, як то кажуть, є нюанси. Жоден із його прострілів, ні одне з його рішень щодо подальшого розвитку атаки не було небезпечним. Можна уподібнитись деяким фахівцям і почати оспівувати швейцарський захист. І частково це буде правильно, але, як то кажуть, є нюанси. Перехоплення прострілів Сака траплялися не внаслідок якихось надзвичайних дій, а виключно тому, що Сака, маючи вибір віддати трохи назад на, припустимо, вільного Кейна або в ноги трьом-чотирьом захисникам у центрі штрафного майданчика, чомусь вибирав саме другий варіант, ймовірно, розраховуючи, що зараз хтось із партнерів піде напролом. (Сака потім назвуть гравцем матчу. Ні, не Варгаса, який у буквальному розумінні слова відпахав. Не Шакірі. І навіть не хоча б Пікфорда. А саме Сака.) Або Беллінгем. Людина, яка повинна привести Англію до чемпіонства, практично не бере участі в атаках, а якщо бере, то не може нормально потрапити по м’ячу. Або Кейн. Бомбардир, гроза, жало. М’яч у ноги не вкладають, немає ні бомбардира, ні грози, ні жала. А Фоден, Фоден, котрий так багато говорив про необхідність бути лідером. Якщо малося на увазі лідерство перед журналістами, то він, звичайно, впорався. Якщо все ж таки щось інше, то якось не дуже. Або Мейну. Наприкінці першого тайму єдиний раз, коли Сака вдалося в боротьбі видряпати м’яч і під пресингом відпасувати назад у центр, Майну залишалося лише швидко зреагувати та якісно пробити – захисник встиг вибити м’яч у підкаті.

А може, ми даремно звинувачуємо Гарета Саутгейта? А може, він просто знає, що його підопічні не здатні показувати якісний футбол і спеціально змушує просто сподіватися на везіння, яке поки що збірну супроводжує? А може, він розуміє, що у його найкращій збірній в історії немає виконавців, на яких можна покластися? А може трикотажні футболки – це спроба відвернути увагу публіки від розмов про якість його футболістів? А може, Саутгейт зовсім не посередній тренер, а святий мученик? Це багато б що пояснювало.

Embed from Getty Images

У другому таймі Швейцарія якось непомітно почала домінувати. І загалом нічого особливого не сталося. Англія тулилася до воріт, якось відбивалася – словом, стали виявлятися звичні нотки. Але дещо все ж таки змінилося. І абсолютно логічним було те, що Англія пропустила. І те, як Англія пропустила, також виглядало логічним. Швейцарія досить довго вибудовувала позиційну атаку на підступах до штрафного майданчика, Ндой праворуч прострілив між ніг Конса, м’яч зрикошетив від ноги Стоунза і прилетів на дальню штангу, де Емболо в падінні проштовхав м’яч у сітку.

Все було настільки логічним, що навіть сумнівів не виникало у тому, що в цьому матчі щось може змінитись. Але на Сака зійшло осяяння. За межами штрафного майданчика він змістився праворуч трохи в центр і пробив – м’яч стукнувся об стійку і влетів у ворота. Сказати, що це несподівано, нічого не сказати.

Додатковий час якийсь період проходив у типовому англійському стилі, але згодом Швейцарія вирвалася з цих заколисальних лещат, а наприкінці другого овертайму і зовсім видала фантастичний відрізок, коли тільки якесь диво і Пікфрод врятували англійців від гола. І вінець цієї фантастики – майже вдала спроба Шакірі покласти Пікфорду “сухий лист”: м’яч врізався в ближню хрестовину, вилетів у поле, Шер вкрай невдало з зіграв головою на добиванні.

Embed from Getty Images

Якщо англійці з якихось причин хотіли вирішити долю матчу в серії пенальті, то вони свого досягли. Чому – мені невідомо з огляду на взаємини англійців із післяматчевими 11-метровими. Проте Англія здобула перемогу. Пікфорд взяв перший пенальті, пенальтисти, на відміну від фіналу минулого Євро, були точні. Англія у півфіналі. Логічно? Ні. Чому так сталося? Я не знаю, чесно. Чи задоволені вболівальники? Я не знаю, чесно. Чи скажуть шановні експерти, що це найкраща збірна за останні мільйон років, а Саутгейт – найкращий тренер у Всесвіті? Переконана, чесно.

Embed from Getty Images

Другий матч вийшов справді смачним, а результат його не так, щоб сильно передбачуваним. Нідерланди на цьому турнірі виступали з перемінним успіхом, і здавалося, що атакуючій Туреччині Вінченцо Монтелли вдасться впоратися з таким суперником. І до 70-ї хвилини тренерський план італійця працював ідеально. Хоч би скільки провели голландці позиційних атак, втілити перевагу в голи команді не вдавалося. Туреччина традиційно міцно тримала оборону і не менш традиційно летіла вперед на всій швидкості за кожної нагоди. А потім механізм дав збій. Одна пропущена атака та одна тренерська дія – і все перевернулося. Рональд Куман, до тренерського таланту якого ще з минулого тягнеться кілька питань, у цій грі все зробив бездоганно, тоді як Монтелла ідеальний момент упустив. Щойно Нідерланди зрівняли рахунок, Куман кинув у бій двох свіжих гравців. Монтелла чекав, що його склад впорається у первісному вигляді. Поки Монтелла чекав, Нідерланди вийшли вперед.

Але що потім було на полі?! Така відчайдушна боротьба за кожен м’яч (у прямому розумінні слова), такі відчайдушні підкати в центрі поля, такі кидки під удар, у ноги, куди завгодно, такі своєчасні вибивання – ніби повіяло духом футболу минулого, коли футбольна пристрасть та зарядженість на боротьбу грала далеко не останню роль. Туреччина віддавалася грі повністю, щоб перевести матч у додатковий час, Нідерланди віддавалися грі повністю, щоб цього не допустити. Жодних роздумів про доцільність розтрати сил, жодного страху, жодної обережності. Футбол у найкращому його вигляді. Футбол без мегазірок, у масках і без, але футбол, який пробирається в серце будь-якого глядача.

Embed from Getty Images

Дуже шкода, що Вінченцо Монтелла та його команда трохи не дотягнули до півфіналу. Дуже радісно, що такі Нідерланди у півфінал вирвалися. Симпатизую Монтеллє, який в умовах обмеженого часу зумів збудувати справді єдиний потужний механізм. Симпатизую такому Куману, який зумів розкрити свою суперечливу збірну.

Цитата дня

Граніт Джака (Швейцарія): «Перше почуття – смуток і розчарування, тому що ми не заслуговували на таку поразку. З іншого боку, ми можемо пишатися собою. З першої гри і до сьогодні ми продовжували прогресувати, показували характер, відмінний командний дух і завжди казали собі: “Щоб перемогти нас, потрібно багато зусиль”».

Мурат Якін (Швейцарія): «Боляче. Ми доклали стільки зусиль, створили стільки моментів… Мені сумно за хлопців та наш народ. В Англії було не так багато моментів, а ми створили чимало. Ми вилетіли, бо наших зусиль сьогодні не вистачило. Пенальті – це багато в чому везіння. Сьогодні везіння було не на нашому боці. Але ми доставили чимало проблем великим командам на цьому Євро та залишаємо турнір із високо піднятою головою».

Embed from Getty Images

Гарет Саутгейт (Англія): «Часом гарної гри недостатньо. Деколи треба шукати способи, прокладати шлях до перемоги. Іспанія добре це показала вчора. Я дуже пишаюся хлопцями. Нас розіп’яли за поразку у фіналі Євро-2020. Зараз у нас у складі більше штатних пенальтистів, більше тих, хто брав участь у серіях пенальті. Однак у такі моменти потрібно виявити холоднокровність. Але ще є воротар, який завжди робить один сейв, і це дає нам шанс».

Хакан Чалханоглу (Туреччина): «Наші вболівальники аплодували нам стоячи по закінченню матчу, а це хороший знак».

Статистика дня

Джошуа Зіркзеє став третім гравцем в історії збірної Нідерландів, котрий дебют за першу команду здійснив на чемпіонаті Європи. Раніше аналогічне досягнення записали на свій рахунок Мартін Врейсен (1980) та Коді Гакпо (2021).

Embed from Getty Images

Стефан де Врей попередній гол за збірну Нідерландів забив 31 березня 2015 року у ворота збірної Іспанії (товариський матч).

Новини партнерів

Комментарии: