Матч дня:
1/2 фіналу
Нідерланди – Англія – 1:2
Голи: Сімонс (7) – Кейн (18, з пен.), Уоткінс (90+1).
Embed from Getty ImagesПро нинішню збірну Англії щось говорити складно. З одного боку, списано тисячі сторінок із претензіями до збірної. З іншого, вдруге поспіль збірна виходить у фінал чемпіонату Європи. Як і чому це відбувається, пояснити неможливо. Якщо поглянути на Англію на останніх турнірах, то, звісно, впадає у вічі, як команді щастить із сіткою. Щойно трапляється сильний суперник, Англія або розтікається, або на допомогу приходять сумнівні суддівські рішення. І цей чемпіонат не став винятком.
На цьому турнірі Англія примудряється рятуватися в ситуаціях, коли здається, що зараз вже точно все. Так було зі Словаччиною, коли Кейн вже у компенсований час втягнув збірну до, здавалося, програного матчу. Так сталося й зараз, коли Уоткінс втягнув команду у фінал.
Спочатку здавалося, що Англія закінчить свій шлях в 1/8. Це було логічно. Не те щоб Словаччина була дуже сильною, але те, що до цього показувала Англія дозволяло припускати, що ця команда вилетить при зустрічі з першим більш-менш міцним суперником. Словаччина цілком підходить під це визначення. І все йшло до того, що Англія поїде додому. Але, дотягнувши до останнього, команда пограла п’ять хвилин, а потім взялася за своє. Чвертьфінальний поєдинок став для англійців мало не історичною віхою: вперше на цьому турнірі (більш ранні періоди виключаємо за непотрібністю) команда грала на чужій половині поля. Не вибігала, щоб штовхнути неточний пас, а саме облаштувалась і грала. Як уміла, але мова не про те.
Embed from Getty ImagesПівфінал команда Гарета Саутгейта теж розпочала на половині суперника. Точніше, вона спочатку пропустила, а потім уже облаштувалася на половині суперника. І навіть зіграла у атакуючий футбол. Як уміла. Вже звичні передачі в ноги супернику. Можна сказати – помилка. Але ж ні, це система. Бачачи трохи далі свого гравця, можливо, навіть вільного, і трохи ближче скупчення гравців суперника, англійці вважають за краще віддавати в ноги супернику. Кейн не віддав жодної точної передачі під удар. Не його завдання? Добре. Що він виконав із своїх завдань? Фоден, якому партнери дивом створили класний момент і якому потрібно було трохи напружитися, щоб у боротьбі пробити з кількох метрів, незграбно штовхає м’яч. Вокер приймає м’яч з відскоком на метр. Хоча, звісно, зазначу, що у відборах він був непоганий. Словом, коли Англії життєво потрібно було забивати, вона давала майстер-клас «Як не потрібно грати в критичні моменти». Подарунком став дурний фол Думфріса на Кейні та пенальті, завдяки якому Англія зрівняла рахунок.
До певної міри про цей матч можна сказати «Зустрілися дві самотності». Нідерланди також проводили турнір вкрай невиразно і показали пристойний футбол лише з Туреччиною. І повертаючись до теми везіння англійців із сіткою, із Нідерландами теж пощастило. Розмірковуючи про збірну Нідерландів і пам’ятаючи навіть порівняно недавнє її втілення, не кажучи вже про більш ранній період, дивуєшся, коли бачиш таку збірну. Рональд Куман зумів вичавити з неї максимум, розкривши її в потрібний момент. І все могло скластися у його команди ще вдаліше, якби не індивідуальність. Епізод, випадковість – назвати це можна як завгодно. Але коли Англія вже очевидно готувалася відбігати ще 30 хвилин, Уоткінс, який вийшов на 81-й хвилині, бігати не хотів і, мабуть, зіпсував плани своєму тренерові, коли блискучим ударом несподівано для всіх вклав м’яч у сітку.
Embed from Getty ImagesНезбагненно. Англія, яку критикував навіть лінивий, – фіналіст чемпіонату Європи вдруге поспіль. Англія, яку критикував навіть лінивий, – чи не професор порятунку. Англія перетиналася не з найсильнішими суперниками і в усіх матчах мала проблеми, а до півфіналу вийшла завдяки щасливій випадковості. А скажуть, скажуть, що це дуже вольова команда, яка бореться до кінця.
Embed from Getty ImagesЦитата дня:
Рой Кін (Ірландія): «Ви бачили вираз обличчя Уоткінса, коли це сталося, – ось що для нього це означає».
Оллі Уоткінс (Англія): «У нас є цей внутрішній фактор, який дозволяє відіграватись. Ми не здаємось ніколи. Залишається одна гра – ми готові до Іспанії».
Embed from Getty ImagesЛі Діксон (Англія): «Саутгейт чекав, що Уоткінс заб’є переможний м’яч, і, боже, він це зробив. Блискучий гол вивів Англію у фінал».