Якщо брати саме Чехію, то лише 7 гравців з цієї країни грало в чемпіонаті України. Звісно, не так багато, як хотілося би, однак кожен з них виглядав дуже пристойно. Враховуючи, що збірна України гратиме у Лізі Націй проти Чехії, я вирішив пригадати гравців з Богемії, які виступали в УПЛ, та як їхня кар’єра склалася після нашого чемпіонату.
Томаш Гюбшман — опорний півзахисник
Embed from Getty ImagesНайбільш відомий футболіст з Чехії у цьому списку, запам’ятався своїми виступами за Шахтар. У складі «гірників» Гюбшман почав грати з 2004 року, а до цього виступав за «Спарту» і «Яблонець». За 10 років, проведених в Україні, опорник 8 разів став чемпіоном України, двічі срібним призером, 4 рази брав Кубок України, і 5 разів Суперкубок. А у сезоні 2008/2009 Гюбшман став переможцем Ліги Європи (тоді ще турнір називався Кубок УЄФА) разом з Шахтарем. Загалом у складі «гірників» Гюбшман провів 285 матчів, в яких забив 10 голів та віддав 7 асистів. А після цього гравець повернувся у «Яблонець», де також провів ще 10 років, і став капітаном команди. І незважаючи на дуже пристойний вік (у вересні Гюбшману виповнилося 43 роки), опорник збірної Чехії доволі часто виходив на поле у складі команди, та ще відзначався результативними діями (6 голів та 10 асистів за 304 гри). Ще Гюбшман найбільше серед представників своєї країни в УПЛ зіграв матчів за національну збірну Чехії (58 матчів), і ще разом з чехами ставав бронзовим призером Євро 2004, та чемпіоном молодіжного чемпіонату Європи у 2002 році. А вже цього літа гравець завершив професійну кар’єру, яка тривала 25 років (з 1999).
Ян Лаштувка — воротар
Embed from Getty ImagesТакож я не міг не звернути увагу на воротаря-іноземця, а саме екс-кіпера Шахтаря та Дніпра Яна Лаштувку. Чеський воротар також як і Гюбшман прийшов до Шахтаря на початку тренерства Мірчі Луческу (влітку 2004), проте Лаштувці непросто було конкурувати за місце у старті, адже у складі «гірників» тоді грав Стіпе Плетікоса, а згодом із Ворскли перейшов Андрій П’ятов та Богдан Шуст із Карпат. Тому чех грав в оренді за англійські «Фулгем» та «Вест Гем», і в німецькому «Бохумі». А вже у 2009 покинув донецький клуб, зігравши 37 матчів у футболці «Шахтаря». І одразу після цього перейшов до складу Дніпра, де одразу став основним воротарем, спочатку під керівництвом Безсонова, а згодом і Рамоса. А вже влітку 2013 року до Дніпра перейшов Денис Бойко, і Лаштувка наступні два з половиною роки не так часто з’являвся на полі. А після переходу українця у «Бешикташ», Лаштувка знову став основним, однак через півроку, коли завершився сезон 2015/2016, чех як і більшість гравців покинув дніпрян. У складі Дніпра, Лаштувка став срібним призером УПЛ, двічі брав бронзу, а у 2015 році дійшов з Дніпром до фіналу Ліги Європи. Після 12 років проведених за кордоном, Лаштувка повернувся до Чехії, де грав у складі «Карвіни», «Славії», а потім до 2023 року грав за «Банік» з Острави. Крім цього, Лаштувка був визнаний талантом року у Чехії (в 2003 році). А за національну збірну Лаштувка зіграв лише 3 матчі, де переважно поступався місцем в воротах більш іменитому Петру Чеху. Зараз Лаштувці 42 роки, і він грає у четвертому дивізіоні чемпіонату Чехії за «Гавіржов», і хтозна, якби не сильні конкуренти в українських командах на його позиції, то невідомо, як могла би скластися кар’єра чеського воротаря.
Ондржей Мазух — центральний захисник
Мало хто міг у це подумати, що гравець, який у 18 років був у шорт-листі таких команд, як «Баєр», «Ювентус» потім у 2012 році перейде у «Дніпро». Проте так сталося, що після вдалого сезону у «Брно», Мазух перейшов до «Фіорентини», в якій не провів жодної гри, а грав переважно в оренді за «Андерлехт», де зміг стати гравцем основи, і провів там два з половиною роки. А вже у зимове трансферне вікно (сезон 2011/2012) чеський центрбек перейшов до складу дніпрян, і доволі часто тодішній наставник Дніпра Хуанде Рамос ставив захисника у старт і на матчі чемпіонату, і Ліги Європи. Але з приходом Мирона Маркевича, Мазух зіграв лише 12 матчів у сезоні, і в підсумку покинув команду, коли у нього закінчився контракт. У Дніпрі чех став срібним призером та фіналістом Ліги Європи. Після цього Мазух грав у таких командах, як «Спарта», «Млада-Болеслав», «Тепліце», і ще й встиг пограти у Чемпіоншипі за «Галл Сіті». За національну збірну Мазуху вдалося взяти участь у 4 іграх. Однак постійні ушкодження не давали чеському центрбеку проявляти себе активно, і тому останній матч в елітному дивізіоні чеського чемпіонату, Мазух провів ще у жовтні 2021 року, а згодом покинув свою команду. Зараз Мазуху вже 35 років, і він грає у четвертому дивізіоні за Фк «Мілін», який до речі йде на першій сходинці. На мою думку, цей центрбек міг би і надалі продовжувати грати у більш сильних командах, але травми зіграли злий жарт із гравцем.
Їржі Єслінек — правий вінгер
Окремо з чеських гравців, що грали в українському чемпіонаті, то можу виділити Їржі Єслінека. Вихованець «Спарти» розпочинав свою кар’єрі у складі «червоних», а потім грав за «Богеміанс». А вже у лютому 2011 року, Єслінек перейшов до складу Кривбасу, який на той момент тренував Юрій Максимов. У складі криворіжців, вінгер провів два з половиною роки, де за 54 матчі забив 4 голи та віддав 3 гольові передачі. А вже у 2013 році, коли клуб припинив своє існування (а згодом його відродили), Єслінек як і решта гравців покинули Кривбас. І після цього гравець вирушив у вільне плавання: грав у Чехії (у складі «Богеміанса» і «Млади-Болеслав»), Казахстані (в «Тоболі»), Словенії (в «Цельє») і Румунії (в «Рапіді»), та навіть грав за дубль у чеських командах, але так і не зміг ніде закріпитися, і останній матч на дорослому рівні провів ще у жовтні 2017 року (у 30 років). Зараз Єслінек грає на аматорському рівні, та при цьому з 2022 року є асистентом тренера «Сокола» з Гостоуня, який грає у третьому дивізіоні Чемпіонату Чехії. Тому цікаво дізнатися, наскільки Єслінеку вдається тримати себе у формі, та при цьому займатися тренерською діяльністю, враховуючи, що нещодавно екс-гравцю криворізького клубу виповнилося 37.
Маріо Голек — центральний захисник
Embed from Getty ImagesЩе один центральний захисник у нашому списку. Як і Мазух, Голек також розпочинав свою професійну кар’єру у складі «Брно», з якого потім перейшов, у Дніпро, але ця історія почалася ще у 2008 році (тобто на 4 роки раніше переходу Мазуха). З моменту переходу до складу дніпрян, справи у гравця пішли вгору. Голек одразу став основним гравцем команди, і при Протасові, і при Безсонові. Також граючи за Дніпро, Голек дебютував за збірну Чехії, і встиг провести кілька поєдинків у складі національної команди. Але коли дніпрян очолив іспанець Хуанде Рамос, Голек втратив місце у старті, і зіграв лише 9 матчів при новому наставнику, і тому у 2012 році чеський центрбек покинув команду, за яку встиг провести 68 поєдинків, і відзначитися 2 голами та асистом. Після Дніпра, Голек виступав за празькі «Спарту» та «Дуклу», і ще грав за дублюючий склад «Пршибрама». Але через травму, центральний захисник змушений був завершити кар’єру вже у 32 роки (на початку 2019). Зараз Маріо Голеку 38, і він тренує дітей у Чехії.
Отже, можу зробити висновок, що гравці з Чехії не так сильно користувалися попитом у командах УПЛ, однак стабільно отримував ігрову практику та постійно викликався у збірну Гюбшман, який 10 років грав за Шахтар, та цього літа завершив професійну кар’єру. Єслінек також подавав непогані надії, однак після Кривбасу ніде не зміг себе знайти, і зараз екс-футболіст займається тренерською діяльністю, і може в цій сфері у нього щось вийде. Окремо можу виділити екс-дніпрян Лаштувку та Мазуха, які хоч і не змогли активно себе зарекомендувати, проте виглядали пристойно, та і після уходу з Дніпра теж більш-менш змогли знайти себе, але через різні причини зараз грають в нижчих дивізіонах. Однак вони все одно продовжують тримати себе в формі, що не може не радувати.
