220 днів. Саме стільки часу українські клуби не проводили офіційні матчі. Більше семи місяців.
Називати «Динамо» після такого простою фаворитом у протистоянні з «Фенербахче» в першому матчі 2-го раунду кваліфікації Ліги чемпіонів – занадто оптимістично. Називати «Динамо» фаворитом після перегляду контрольних поєдинків киян – дурість.
Так, команда дійсно дуже погано виглядала на зборах. Проблем хватало ледь не в кожному аспекті гри. Особливо в очі кидалася фізична підготовка, адже значна частина колективу приєдналася до підготовки пізніше через матчі збірних.
Важко сказати, чи набрали футболісти ігровий тонус. Можливо, не все так погано було в захисті (окрім спарингу з «Ліоном»), але атака точно не вражала. Номінальні форварди не забивали, Циганков відзначився двічі – це найкращий показник.
«Фенербахче» тим часом набирав оберти в спарингах з доволі серйозними суперниками. В турків змінився тренер (прийшов Жорже Жезуш), а в колектив вливалося багато новачків. Напевне, саме на цьому «Динамо» й збиралося зіграти. Як не крути, Луческу за останні пару років створив стабільний механізм, який не зазнав серйозних втрат навіть в умовах війни.
Тому, списувати киян з рахунків ще до стартового свистка було не варто. Тим більше враховуючи, що турки також частенько полюбляють провалювати важливі ігри.
Embed from Getty Images«Динамо» – «Фенербахче» 0:0
«Динамо»: Бущан; Кендзьора, Забарний, Попов (Сирота, 83), Дубінчак; Сидорчук, Шапаренко; Циганков (Караваєв, 88), Буяльський (Гармаш, 77), Вербич (Ванат, 83); Бєсєдін.
«Фенербахче»: Алтай Баїндир, Ферді Кадиоглу, Салаї, Сердар Азіз (Тіссеран, 46), Осаї-Самюел, Юксек, Кахведжи (Брума, 63), Вілліан Арао, Кінг (Лінкольн, 63), Валенсія (Дурсун, 72), Россі (Гюлер, 72).
Попри відсутність масштабних труднощів тренерський штаб все ж здивував вибором стартового складу. Наприклад, зліва вийшов Дубінчак, а не Караваєв. Хтось може сказати, що це очевидно, але ні. Дубінчак провалив товариські ігри, а от Караваєв на фоні партнерів виглядав доволі впевнено навіть не на рідній позиції. Також увага була прикута до позиції форварда. Містер знову довірився Бєсєдіну. Молодий Ванат опинився в запасі, а Супряга навіть не потрапив у заявку. Джокер Гармаш чекав на свій шанс. Важливо, що після мікропошкодження встиг відновитися Буяльський. Травми нарешті оминули й Попова, який виграв конкуренцію в Сироти.
У складі «Фенербахче» слід відзначити декількох персон – моторний Россі, молодий капітан Кадиоглу, новачок Кінг (ексфорвард «Борнмута»), Кахведжи та Еннер Валенсія. З важливого – в світлі свого майбутнього трансферу допомогти туркам не міг центрбек Кім.
Перші хвилини зустрічі швидше нагадували греко-римську боротьбу, ніж футбол. Обидві сторони фолили на кожній ділянці поля, а до небезпечних атак діло не доходило. «Динамо» активізувалося десь аж після 10-ї хвилини, коли в стіночки класно почав обігруватися Циганков. Тільки от не задалась гра в Бєсєдіна, який тормозив ледь не всі атаки.
«Фенербахче» в свою чергу почав створювати тиск на ворота Бущана. Голкіперу киян декілька разів довелося рятувати. Спочатку український Джіджі вчасно зреагував на удар Валенсії головою (Дубінчак програв боротьбу), а потім впевнено діяв на виходах та в епізодах з дальніми ударами. Також слід похвалити Попова та Забарного. Від Дениса в першому таймі прилягли одразу троє опонентів, а Забарний набивав мільйони до своєї вартості. Хоча, чи на краще це?)
По суті, в «Динамо» був лише один хороший момент, коли на ударну позицію виходив Вербич. Словенець поспішив із рішенням після передачі Кендзьори та належним чином не підлаштувався під м’яч. А, ну ще Бєсєдін… Дубінчак видав хороший крос у середині тайму, але форвард не дотягнувся. Взагалі було помітно, що у цих двох немає взаєморозуміння, через що Артем часто потрапляв в офсайди.
Загалом «Динамо» виглядало непогано. Точніше, краще, ніж того можна було очікувати. «Фенербахче» натомість не вразив, що дарувало нотки оптимізму на другу половину зустрічі.
Другий тайм видався більш жвавим, особливо в виконанні «Динамо». Кияни нарешті почали отримувати простір, яким залюбки користувалися Вербич та Циганков. Що стосується моментів, то таких знову назбиралося немало – дальній вистріл Сидорчука, спроба Бєсєдіна закрутити в дальній кут, черговий простріл на Артема, який перехопив захисник.
Єдине, що викликало занепокоєння – відсутність замін. Коли Жезуш змінив вже 5 виконавців, Луческу тільки тоді випустив Гармаша. Проте, свіжість не сильно допомагала туркам. Різниця в ігровому тонусі була помітна вже під кінець поєдинку, коли захист «Динамо» змушував нервувати молодий Гюлер.
Взагалі, рахунок на табло відповідав грі. Нехай все було не так вже й нудно, але видовищною зустріч точно не назвеш. 0:0 – це, по суті, закономірний результат, за який варто подякувати Бущану. В заключні хвилини голкіпер знову зіграв ключову роль. Все вирішиться в Стамбулі 27 липня.
