Хоча золоті дні Іспанії залишилися в минулому, збірній Луїса Енріке приділяється пильна увага. Саме те золоте покоління підняло планку «Червоної фурії», яка тепер по праву вважається не середняком, а повноправним претендентом на трофей.
Іспанія – Коста-Ріка – 7:0
“Ель-Тумама”.
Голи: Ольмо (11), Асенсіо (21), Ф. Торрес (31, з пін., 54), Габі (74), Солер (90), Мората (90+2).
Іспанія: Сімон, Аспілікет, Родрі, Ляпорт, Альба (Бальде, 64), Гаві, Бускетс (Коке, 64), Педрі (Солер, 57), Асенсіо (Вільямс, 69), Ферран Торрес (Мората, 57), Ольмо.
Коста-Ріка: Навас, Карлос Мартінес (Вастон, 46), Фуллер, Дуарте, Кальво, Ов’єдо (Матарріта, 82), Кемпбелл, Сельсо Борхес (Агілера, 72), Техеда, Беннет (Руїс, 61), Контрерас (Самора) 61).
Арбітр: Мохаммед Абдулла Хасан Мохаммед (ОАЕ).
Попередження: Кальво, Кемпбелл.
Іспанія розпочала дуже потужно. Володіння м’ячем, розкішні розіграші, впевнений контроль над кожною ділянкою поля, швидкість, рух, нескінченна зміна напрямку гри, технічні обіграші – цим можна милуватися вічно. І треба сказати, що на цьому чемпіонаті світу це перший матч такої якості й такої насиченості.
Embed from Getty ImagesУ ці делікатні мережива атак дуже гармонійно вписався швидкий гол. Гаві навісив у штрафний майданчик, м’яч після відскоку відскочив до Ольмо, який наблизився до воріт і відправив м’яча в сітку. І все це з тією самою видимою легкістю, яка притаманна деяким атакуючим командам і зводить з розуму як власних уболівальників, так і чужих.
Наступна гольова атака збірної вийшла не менш видовищною. Бускетс віддав пас з глибини ліворуч Альбі, Альба без жодної протидії оцінив ситуацію і відпасував у штрафний майданчик, Асенсіо без перешкод запустив м’яча в нижній кут.
Ще десять хвилин – і ще один гол. Альба настільки розійшовся, що став показувати феєричні фінти та обводки на фланзі. Дуарте не став терпіти такої зухвалості і врізав іспанцю по ногах. Арбітр теж не став терпіти і вказав на точку. Ферран Торрес впевнено реалізував пенальті.
Embed from Getty ImagesУсього півгодини ігрового часу, а Іспанія вже в абсолютному куражі, Коста-Ріка – в абсолютній розгубленості. Заради справедливості треба сказати, що костариканці, коли їм вдавалося зачепитися за м’яч, а їм часом вдавалося, чесно намагалися вибудовувати комбінації, контролюючи м’яч. Іспанці у відбір вступали неохоче, але охоче відтісняли суперників ближче до центральної лінії, де дозволяли трохи потримати м’яча. Потім м’яч повертався до «Червоної фурії», і глядач міг із захопленням спостерігати за нескінченними розпасовками в центральній зоні. Затяжні розіграші закінчувалися спробою загострити гру біля чужих воріт, а коли ця спроба провалювалася, Коста-Ріка мчала в контратаку, втрачала м’яча на підступах до штрафного майданчика Симона. А далі все спочатку. Якщо врахувати, що Іспанія вела в рахунку з різницею в три м’ячі, якогось завзятого надбажання неодмінно забити ще команда не демонструвала, швидше, просто чимось заповнювала час до перерви. Ми відзначимо дуже корисну гру Бускетсу та Гаві, яких можна сміливо назвати основою всієї цієї прекрасної конструкції. Перший чудово попрацював і на перехопленнях, і на пасах із глибини.
У другому таймі в діях Іспанії з’явилася вальяжність. Але на відміну від усіх відомих піжонів, іспанці не дозволяли собі недбалого ставлення до м’яча. При втратах підопічні Енріке одразу включали пресинг і повертали собі втрачене. Саме так і було забито четвертого м’яча. Гаві віддав передачу в штрафний, Ферран Торрес у штрафному упустив м’яч, кинувся за втратою, виграв боротьбу в Ов’єдо і на невеликому замасі відправив м’яча повз воротаря.
Embed from Getty ImagesМинуло небагато часу, і Іспанія забила знову. Вільямс розігнав атаку, Мората підхопив м’яча в штрафному майданчику, трохи змістився і зробив бездоганну передачу назад у центр, де Гаві не менш бездоганно підставив ногу.
Під завісу матчу Вільямс розігнав чергову атаку, віддав гостру передачу в штрафний майданчик, Навас її перехопив і вибив м’яча, аж тут намалювався Солер, який і став автором голу.
Але це ще не все. Ольмо віддав вертикальну передачу вперед, Мората дивовижно пробив під праву від воротаря штангу.
Embed from Getty ImagesА що Коста-Ріка? Зізнаюся, не можу сказати про цю команду геть нічого. Не те щоб Іспанія грала без суперника, але Коста-Ріка виконувала роль фону, який існує лише для того, щоб відтінити прекрасну «Червону фурію», хоч би як прикро це не було.
