Збірні по-різному провели перший тур. Німеччина показала дуже посередню гру і не досягла результату, Іспанія, навпаки, відзначилася феєричним виступом і не просто розійшлася в гольовому екстазі, а й заявила про себе як про одного з трьох реальних претендентів на трофей.
Іспанія – Німеччина – 1:1
“Ель-Байт”.
Голи: Мората (62) – Фюлькруг (83).
Іспанія: Сімон, Карвахаль, Лапорт, Альба (Бальде, 82), Ернандес, Гаві (Уільямс, 66), Бускетс, Педрі, Ольмо, Ферран Торрес (Мората, 54), Асенсіо (Коке, 66).
Німеччина: Нойєр, Керер (Клостерман, 70), Зюле, Рюдігер, Раум (Шлоттербек, 87), Кімміх, Горецька, Гюндоган (Сані, 70), Мусіала, Гнабрі (Хофман, 85), Мюллер (Фюлкруг, 70).
Арбітр: Данні Маккелі (Нідерланди).
Попередження: Бускетс – Керер, Горецька, Кімміх.
Іспанія, на що можна було очікувати, на старті виглядала дуже потужно. “Червона фурія”, керуючись філософією “Бачу мету, не бачу перешкод” помчала на чужу половину, намагаючись задавити суперника у своєму атакуючому пориві. Однак ставка на швидкий гол, якщо така була, не зіграла. Хоча Іспанія була дуже близька до того, щоб відкрити рахунок ще в першій десятихвилинці. Ольмо майстерно пробив по воротах, Нойєр у кидку вибив м’яч однією рукою, та так ефектно вибив, що задзвеніла поперечина.
Embed from Getty ImagesВитримавши навалу, німці трохи вирівняли гру. Іспанія, як і раніше, більше володіла м’ячем, проте підопічні Ханса-Дітера Фліка, по-перше, пресингували на всіх ділянках поля, що дуже сковувало іспанців, по-друге, ефективно контратакували. Якщо Іспанія практично весь час атакувала ні про що, Німеччина контратакувала дуже гостро. Рюдігеру навіть вдалося забити головою після подачі штрафного, і німецькі вболівальники вже вибухнули у переможному екстазі, але гол було скасовано через офсайд. І це був не єдиний дзвіночок, який Луїсу Енріке варто було б почути.
Багато в чому завдяки зв’язці Педрі та Гаві Іспанія легко доходила до штрафного майданчика Нойєра, але ніякого подальшого розвитку запропонувати не могла. В результаті слідували передачі назад у пошуках простору, втрата м’яча чи кутовий. Словом, що завгодно – лише не гострі моменти.
На початку другого тайму Німеччина відзначилася класною атакою, коли Мюллер вивалився на ворота і влаштував невелике шоу з демонстрацією техніки, але момент зірвав лайнсмен, який підняв прапорець. Через пару хвилин Гюндоган перехопив м’яча і відпасував на Кімміха – Іспанію врятував Симон, який відбив удар.
Embed from Getty ImagesЯкось непомітно Німеччина перехоплювала ініціативу. Іспанія у ці хвилини виглядала жалюгідно. Єдиний бонус, який команда отримала від безглуздої перепасовки, – це пара жовтих карток німцям, які почали фолити. Такими атаками, від яких не варто було чекати чогось яскравого, Іспанія, здається, заколисала суперника, а потім включила швидкість і завдала смертельного удару.
Бускетс розгорнув чергову атаку, здавалося, нічим не примітну, в результаті м’яч опинився на лівому фланзі в Альби, той прострілив у штрафний, куди прилетів Мората. За ним у відчайдушному шпагаті розстелився Зюлє, але ніщо не могло завадити іспанському форварду відправити м’яча в сітку.
Embed from Getty ImagesІспанія повела у рахунку, мабуть, усупереч логіці всього того, що відбувалося на полі у другому таймі. Авжеж, не можна сказати, що Іспанія повела в рахунку незаслужено. З появою Морати команда Енріке суттєво прискорилася на завершальній стадії. Отже, Іспанія стала набагато гострішою. Звісно, щоб почуватися комфортно, «Червоній фурії» не завадив би ще один гол, але подвоїти перевагу на куражі іспанці не зуміли, а потім ситуація для них ускладнилася.
Німеччина не мала чого втрачати. Тому німці, отримавши м’яча, не витрачали час на якісь комбінації та розіграші, а на всіх парах мчали вперед. Іспанія не завжди встигала за суперником, що призводило до усіляких небезпек. Певною мірою команді Енріке пощастило, що Німеччина дуже поспішала, тому припускалася помилок. Проте їй вдавалося дещо створювати. Найближчим до голу був Мусіала, який пробив зблизька – Симон врятував команду, підставившись під удар.
Підопічні Енріке зрозуміли, що найвірніший шанс захиститись від подібних несподіванок – не давати супернику м’яч. Тому Іспанія взялася за фірмові розіграші в короткий пас у центрі поля, коли сама Іспанія не мала шансів на гол (а схоже, і на меті не було нічого подібного), але й Німеччина мала вкрай мало шансів на атаку. Така тактика могла бути виправдана, якби Іспанія не втрачала м’яч. Вона його втрачала, і це відкривало Німеччині додаткові можливості.
Німеччина з вдячністю цими можливостями користувалася. І одну з них німці втілили в гол. Стрімка контратака, Мусіала у штрафному майданчику обробив м’яч, сам бити не став, а люб’язно залишив м’яч Фюлкругу – той був точний.
Embed from Getty ImagesІспанія, склалося враження, настільки заколисала саму себе своїми повільними розіграшами, що відреагувати миттєво на пропущений гол не зуміла. Більш того, збірна так само неспішно розігрувала м’яч, ніби нічия її цілком влаштовує. Єдиною гідною відповіддю німцям була атака за участю Морати, котрий без перешкод дістався штрафної, зблизився з воротами, але його невідомо як наздогнав Шлоттербек і в підкаті відібрав м’яч.
Німеччина чесно билася. Цілком очевидно, нічия не влаштовувала Німеччину. Німці не нехтували боротьбою, вгризалися в м’яч, тягли його вперед. Ні, нічого небезпечного підопічні Фліка не створили (хоча вже наприкінці доданого часу Сані здійснив фантастичний прохід – атака була перервана), але ця команда відчайдушно билася за результат. І вона все ще у грі.