Іранці награли на гол, але не зуміли реалізувати моменти.
Embed from Getty ImagesЗбірні США та Ірану зустрілися 29 листопада вдруге за 24 роки. 1998 року у Франції іранці здобули перемогу над американцями (2:1). Щоправда, до 1/8 так і не прорвалися.
Обидві збірні підійшли до третього матчу групового етапу з неоднозначним результатом. Іран провалив матч із Англією (2:6). А ось з Уельсом виглядали зовсім інакше. «Перські леопарди» розгромили валлійців із рахунком 2:0.
Збірна США у першому матчі виглядала впевнено. Ніча з Уельсом (1:1). На матч з Англією американці вже налаштувалися і зіграли сильніше – мчали вперед, створювали моменти. Щоправда, з реалізацією було погано. Результат – нульова нічия.
29 листопада обидві команди вийшли мотивованими на результат. І американцям, і «перським леопардам» хотілося у плей-офф.
У перші хвилини матчу здавалося, що іранці зможуть забити швидкий гол, так різко вони рвонули атакувати. Але після парочки гострих моментів пішли в оборону, а під час матчу навіть змушені були ставити «автобус». Вже на 10-й хвилині американці заволоділи ініціативою.
Не можна сказати, що США мали якісь особливі гольові моменти. Тиснули – так, бігли – так. Але іранці буквально лягали під м’яч. У таких матчах все вирішують окремі епізоди. І цей матч – не виняток. На 38-й хвилині «зірково-смугасті» на класі створили момент практично з нічого. Маккенні знайшов вільну щілину на правому фланзі, Дест рвонув під його діагональну передачу і скинув у штрафний майданчик. Іранці, звісно, не встигли за Пулішичем, який вискочив та пробив кіпера іранців. Щоправда, Пулішич зіштовхнувся із Бейранвандом (голкіпер Ірану). Якоїсь миті здалося, що голкіперу потрібна заміна. Іранці миттєво скористалися моментом та почали вимагати пенальті. Звичайно, «леопардам» дуже потрібен був одинадцятиметровий. Але досвідчений Антоніо Матеу Лаос не повівся на вмовляння. Та й пенальті там не було.
Іранці втрачали сили і не встигали за швидконогими Маккенні, Сарджентом та Веа. Їхні кроси та довгі передачі вимотували «перських леопардів». На останніх хвилинах першого тайму «зірково-смугасті» ще раз засмутили іранців голом. Але його не зарахували – офсайд.
У другому таймі всі спроби лідера іранської збірної Таремі провалювалися. Ближче до фінального свистку мені здалося, що у «леопардів» відкрилося друге-третє дихання. Вони намагалися тікати, пасувати, відбирати. І змусили затамувати подих. Таремі у штрафному майданчику суперника отримав м’яч із центру поля і буквально проштовхнув між ніг американських голкіпера, що вийшов уперед, у порожні ворота. Але бог футболу відвернувся цього вечора від іранців. Захисник «зірково-смугастих», що вискочив, вибив м’яч, який був уже за міліметр від лінії воріт.
Додані дев’ять хвилин на основний час відібрали нервові клітини в обох команд. З останніх сил «перські леопарди» хаотично, як могли, намагалися атакувати та бити у бік воріт суперника. І не дарма. На 99-й хвилині «леопарди» примудрилися створити ще один класний та яскравий момент матчу. З центру поля «леопарди» скинули м’яч у штрафний майданчик на Таремі. І знову Мехді не пощастило. Удар не вийшов, промазав та ще й упав. Іранці миттєво скористалися ситуацією та зажадали від арбітра пенальті у ворота американців. Але на досвідченого Лаосу падіння Таремі без допомоги суперника не справило враження. “Перські леопарди” залишилися без пенальті. На цьому драматичному моменті пролунав фінальний свисток, після якого ми побачили радість американців та сльози іранців.
США до 1/8 фіналу, Іран їде додому.
