Після минулого матчу збірної Німеччини ми зробили висновок, що збірна все ще у грі. Щоб підтвердити це офіційно, Німеччині була потрібна перемога над Коста-Рікою, а за певних розкладів не просто перемога, а перемога з різницею більш ніж один м’яч, а за інших – не врятувала б і перемога. Коста-Ріці для продовження участі в турнірі була потрібна перемога, але за певних розкладів збірну не врятувала б і вона, а за інших – вистачило б і нічиєї.
Але всі ці розклади затьмарила історичність протистояння Німеччини та Коста-Ріки. Вперше на чоловічому чемпіонаті світу працювала жіноча бригада арбітрів. Цій події приділялося стільки уваги, що можна було подумати, що матч мали судити інопланетяни, не менше. Такий дивовижний світ.
Коста-Ріка – Німеччина – 2:4
“Ель-Байт”.
Голи: Техеда (58), Варгас (70) – Гнабрі (10), Хавертц (73, 85), Фюллькруг (89).
Коста-Ріка: Навас, Фуллер (Беннетте, 74), Дуарте, Уостон, Варгас, Ов’єдо, Агілера (Салас, 46), Вільсон, Борхес, Техеда, Контрерас, Венегас (Матарріта, 74), Кемпбелл.
Німеччина: Нойєр, Рюдігер, Зюле, Раум (Гетце, 67), Гінтер, Гюндоган (Фюллькруг, 55), Горетцька (Клостерманн, 46), Кімміх, Мюллер (Хавертц, 67), Гнабрі, Сані, Мусіала.
Арбітр: Стефані Фраппар.
Попередження: Дуарте (76).
З перших секунд стало зрозумілим, що Німеччина вийшла перемагати. Надпотужна стартова навала, коли костариканці й м’яча майже не бачили, постійне перебування на чужій половині поля. Якоїсь миті навіть здалося, що немає у німців жодних проблем, що ось вона, справжня Німеччина, яка б’ється за кожен м’яч, яка не здається, яка громить все на своєму шляху.
На десятій хвилині ці зусилля були винагороджені. Раум витончено навісив зліва, Гнабрі не менш витончено і, головне, точно пробив головою з-під Дуарте.
Німці не зупинилися після голу та не послабили тиску. Коста-Ріка була присутня на полі дуже умовно. І якби не Навас, який і на перехоплення виходив, і з ударами справлявся, невідомо, як розвивалися б події. Але Навас свою справу зробив, німці, звісно, такий темп підтримувати вічно не могли, і Коста-Ріка почала відтісняти супротивників до центрального кола. Підопічні Ханса-Дітера Фліка не губилися і продовжували шукати своїх шансів. Що сподобалося у діях німців у ці хвилини, так це здатність проводити точні паси у штрафному майданчику в умовах дуже щільної оборони.
Проте щось схоже на гол Німеччина вичавила з себе лише на 40-й хвилині. Це Гнабрі розкішно обіграв Вастона та пробив у дальній кут. Навас красиво кинувся на м’яч. Він навряд чи чимось допоміг би своїй команді, але Гнабрі був неточний.
А наприкінці тайму німці влаштували фестиваль, який наставник навряд чи схвалив. Спочатку Рюдігер у штрафному майданчику в досить простому епізоді подарував м’яч Фуллеру. Тому нічого не залишалося, як увійти до штрафного майданчика і пробити по поворотах – Нойєр перевів на кутовий. За кілька хвилин вирішив полоскотати нерви воротареві і Зюле, що махнув ногою повз м’яч – на щастя для Німеччини, небезпеки не сталося.
У другому таймі німці розвинули тенденції, що намітилися наприкінці першої половини. Недбалість, втрати, помилки. Це вилилося в розкішну атаку Коста-Ріки, що почалася з вертикальної розрізаючої передачі, пасом справа у штрафний, сейвом Нойєра і успішним добиванням Техеди.
Німці, зрозуміло, пожвавішали. Мусіала з вигідної позиції влучив у штангу, а на добиванні не зумів вивернутись, щоб пробити. Рюдігер одразу випробував штангу на міцність. Мусіала знову постукав по штанзі.
А потім Коста-Ріка пробивала штрафний. Пройшла подача до штрафного майданчика, створилася хаотична товкучка, де взяли участь і Вастон, і Варгас, і останньому вдалося заштовхати м’яч у ворота.
Німеччина відповіла за три хвилини, коли Хавертц замкнув передачу Фюллькруга. Так, Німеччина безперечно у грі. Однак у паралельному матчі Японія вела у рахунку, і від Німеччини вже мало що залежало. Проте Німеччина безперечно у грі. Команда провела супершвидку атаку з суперударом Фюллькруга з центру штрафного майданчика – Навас прийняв удар на себе. Але ніщо не завадило Хавертцеві замкнути передачу Гнабрі і вивести німців уперед.
Німеччина чекала порятунку від Іспанії, але в будь-якому випадку їй потрібно було забивати ще. Довга передача з глибини, зкидка Сане на Фюллькруга та гол останнього. Арбітр гол скасувала через вигаданий офсайд. У справу втрутився VAR і повернув німцям абсолютно чесний гол. Німеччина ще мала моменти, але це все не мало ніякого значення.
Німеччині залишалося просто чекати на порятунок від Іспанії. Лише команда Луїса Енріке могла втримати їх на турнірі. А іспанці забивати не хотіли. Японія виграла в Іспанії, і останні хвилини матчу проходили з цим знанням.
Так, можна безмежно співчувати німцям, можна нескінченно захоплюватися їхнім настроєм, волею та характером. Але не слід забувати, що Німеччина поставила себе в таке становище сама. Так, я цілком повірю в якісь джентльменські домовленості в паралельній грі. Але тільки Німеччина винна в тому, що з нею трапилося. Грай вона так з першого матчу, все було б зовсім інакше.