Марокко вже створило сенсацію, по-перше, вийшовши з групи з першого місця (з тієї групи, де Хорватія стала другою, а Бельгія поїхала додому), по-друге, вибивши Іспанію. Ту саму Іспанію, яка шикарно розпочала цей турнір і могла вважатися претендентом на трофей. Португалія… Португалія вилучила зі стартового складу Роналду (на цей матч у тому числі), і її шанси на успіх суттєво зросли.
Марокко – Португалія – 1:0
“Ель-Тумама”.
Голи: Ен-Несірі (42).
Марокко: Боно, Хакімі, Ель-Ямік, Аттійят-Аллах, Сес (Дарі, 57), Унаї, Амрабат, Амалла (Шеддіра, 65), Зієш (Абухляль, 82), Буфаль (Жабране, 82), Ен-Несірі (Банун, 65).
Португалія: Діогу Кошта, Далот (Орта, 69), Пепе, Діаш, Геррейру (Канселу 51), Бернарду Сілва, Невеш (Роналду, 51), Отавіо (Вітінья, 69), Бруну Фернандеш, Рамуш (9) .
Арбітр: Факундо Тельо (Аргентина).
Попередження: Дарі, Шеддіра – Вітінья.
Вилучення: Шеддіра (90+3).
Перший момент біля воріт Марокко виник на 5-й хвилині, коли Жоау Фелікс в ефектному падінні пробив головою. Воротар вибив на кутовий. Звісно, Португалія грала першим номером, тримала м’яч, все таке інше. Нюанс у тому, що володіла м’ячем вона здебільшого на своїй половині, оскільки марокканці пресингували на чужій половині, і пройти їх було вкрай складно. Варто Португалії перейти на чужу половину, її досить швидко витісняли назад. Одне слово, нічого несподіваного не відбувалося.
Embed from Getty ImagesПортугалія пробувала прорватися за рахунок довгих передач уперед – це не працювало. Португалія намагалася приспати суперника дрібним пасом – це не працювало. Куди не диви – скрізь міцний кам’яний паркан, який ні перестрибнути, ні повалити. Час від часу паркан відкривався, рушав уперед, невиразно бив по воротах (найкориснішим в атаці, якщо це можна так назвати, був Зієш) і повертався на своє місце. Технічна Португалія не знала, що робити з м’ячем, і велику долю колосального володіння забезпечували Пепе та Далот, які розгублено передавали м’яч один одному. Сумнівна естетика, але це єдиний шанс Марокко на нову сенсацію.
Лише на 30-й хвилині Португалія довела атаку до удару, коли з відскоку пробив Фелікс – кутовий.
А на 35-й хвилині класною атакою розродився Марокко, швидкою, в дотик, але Аттійят із центру штрафного майданчика пробив занадто високо.
А на 42-й хвилині Марокко вийшов уперед. Продумана атака, переведення ліворуч, навіс у штрафний, Ен-Несірі злетів у штрафний вище за всіх, воротар вийшов назустріч, але марокканець випередив і його, і Діаша і відправив м’яч у ворота. У відповідь Бруну перевірив на міцність перекладину.
Embed from Getty ImagesУ другому таймі Португалія стала значно активнішою. Марокканська стіна кудись поділася, і португальці щоразу доходили до воріт і навіть знаходили ударну позицію. Підопічні Фернанду Сантуша багато комбінували дрібним і середнім пасом, і, на відміну від першого тайму, це приносило певний результат. Не сказати, що Португалія була абсолютною господаркою становища, але тиск на марокканський захист суттєво зріс, і африканці вже не так бездоганно справлялися з опонентом, який помітно прискорився. Це призвело до виникнення якоїсь небезпеки біля воріт Боно, але нічого серйознішого, ніж кутові, португальцям здобути не вдавалося. Якщо вам цікаво, що робив Роналду, він чесно чекав, коли йому передадуть м’яч, і навіть кілька разів героїчно вистрибнув за ним. На 83-й хвилині Роналду віддав класний пас на Фелікса, і той пробив із штрафного майданчика від правого кута – знову кутовий. Через сім хвилин Роналду пробив від лінії штрафного майданчика – воротар не з першої спроби, але м’яч зафіксував.
У компенсований час Шеддіра вирішив, що життя в його команди занадто легке. Протягом двох хвилин він примудрився напрацювати на дві (!) жовті картки, друга з яких, зрозуміло, стала червоною. Найскладніші хвилини Марокко довелося проводити у меншості. Щоб не випробовувати долю, марокканці влаштували класну контратаку, коли самотній Абухляль на всіх парах наблизився до воріт, але влучив не у ворота, а в воротаря, що вийшов назустріч. Португалія на останніх хвилинах створила удар головою Пепе зблизька – неточно.
Embed from Getty ImagesМарокко зіграв так, як і мав зіграти. Підопічні Валіда Реграги не мають якоїсь вишуканої техніки і, будемо відверті, дотримуються дуже примітивної тактики, але вони ідеально цю тактику реалізовують. У першому таймі грізної Португалії начебто не було. Це означає, що рівно половину матчу Португалія втратила. Втратила на паси між захисниками, втратила на марні довжелезні передачі вперед. Марокко залишалося протриматися всього тайм. Європейці очікувано додали у другій половині, і зустрічати їх перед центральним колом чи бодай десь поблизу не виходило. Марокканцям доводилося протистояти супернику поблизу штрафного майданчика і безпосередньо в ньому. Так, ми, звісно, відзначимо Боно, який і рятував, і просто не припускався непотрібних помилок. Але категорично не можна говорити про те, що він витяг на собі команду. Ні, африканці не боялися пресингувати, не боялися йти у відбір, не боялися підставлятися під опонентів. Так, це не особливо видовищний футбол. Але Марокко підкуповує колосальним обсягом роботи, який проводить команда. Марокко не просто відсиджується на своїй половині. За можливості Марокко обриває навіть саму думку про розвиток атаки, Мрокко пресингує, Марокко йде вперед. Зрештою, якось Марокко забив свій гол. І це не безглузда випадковість, цей гол диктувала сама логіка гри. А Португалія… Ну, а що Португалія. Португалія, така вся технічна, золота, класна, топова, не зуміла вигадати жодного нестандартного рішення, яке дозволило б продавити міцну оборону.
* Марокканська приказка.