Цьогорічний Мундіаль виявився вкрай багатим на сюрпризи – неочікуваних результатів було вдосталь, і участь хорватів та марокканців в півфіналі турніру є найкращим цьому підтвердженням. Проте у ½ сенсацій не сталося – Аргентина та Франція впевнено вийшли до фіналу, давши змогу командам Даліча та Реграгі боротися лише на бронзові медалі.
Відсутність достатньої турнірної мотивації дала змогу тренерам провести чималу ротацію. Даліч суттєво змінив захисну лінію, залишивши там лише Гвардіола із основних, але півзахист та напад залишився достатньо боєздатним. Реграгі діяв приблизно тим же чином, але ще й оновив центр поля, давши шанс Сабірі та Ель-Ханнусу.
Хорватія — Марокко 2:1
Голи: Гвардіол, 7, Оршич, 42 — Дарі, 9
Хорватія: Лівакович — Станишич, Гвардіол, Шутало — Оршич, Маєр (Пашалич, 66), Ковачич, Модрич, Перішич — Крамарич (Влашич, 61), Лівая (Петкович, 66).
Марокко: Буну — Хакімі, Дарі (Банун, 64), Ель Ямік (Амалла, 67), Аттіят-Аллах — Сабірі (Чейр, 46), Ель-Ханнус (Унахі, 55), Амрабат — Зієш, Ен-Несірі, Буфаль (Зарурі, 64).
Попередження: Унахі, Амалла.
Можливо, ця сама відсутність турнірної мотивації дозволила командам розпочати без розкачки – вже в першу десятихвилинку суперники обмінялись забитими мʼячами. Спочатку хорвати класно розіграли стандарт – подача із глибини і скидка Перишича завершились потужним удар Гвардіола у кут воріт Буну. Проте марокканці відповіли вже за мить: навіс зі штрафного від Зієша, свічка від Майєра — і Дарі розстріляв Ліваковича в упор.
Команди продовжили грати практично без центру поля, втім «картаті» виглядали більш впевнено. Команда Даліча володіла ініціативою, а Марокко лише зрідка відповідало своїми контрвипадами. На удари Модріча та Крамаріча, з якими зумів впоратися Буну, підопічні Реграгі відповіли своєю небезпечною атакою – Зієш шикарно підключив Хакімі, Ашраф мав багато простору і вільного адресата (Ен-Несірі). Але гравець ПСЖ відпасував надто сильно. Врешті решт, наприкінці тайму Хорватія таки зуміла вийти вперед у зустрічі, і піти на перерву з переможним для себе рахунком. На лівому фланзі чужого штрафного Лівая залишив м’яч Оршичу, а той шикарно закрутив круглого в дальній кут.
Відразу після перерви гарну нагоду забити мав Оршич, проте удар Мислава на сантиметри розминувся зі стійкою. Але до середини другого тайму гра якось поступово роздробилася на епізоди, зав’язла у центрі поля. Тренери спробували оживити гру замінами, і через деякий час команди почали прокидатися. У хорватів розглядався епізод з падінням Гвардіола у штрафному суперника, і на перший погляд здавалося що Амрабат фолив, проте арбітр пенальті не призначив. У Марокко в активі був удар Ен-Несірі, який не зміг пробити голкіпера від правого кута воротарського.
Embed from Getty ImagesОстаточно закривати гру міг Ковачич – Матео отримав класний пас від Оршича, обіграв Хакімі, але пробив повз дальній кут. Арбірт додав до основного часу шість хвилин, і аж на останній з доданих Марокко дочекалося свого шансу. Який, втім, команда Реграгі використати не змогла: навіс Аттія-Алла завершився ударом Ен-Несірі, після якого м’яч пролетів трохи вище поперечини. Були близькими мароканці до того, щоб врятуватися у матчі, але сьогодні фортуна була не на їх боці.
Фінальний свисток зафіксував перемогу збірної Хорватії, яка втретє в історії – і вдруге поспіль – входить до трійки найсильніших команд світу. Марокканці поступаються, але залишають турнір безумовними героями. Ну а на Чемпіонаті Світу залишилася лише одні гра: завтра аргентинці та французи завершать турнір, розігравши титул між собою.