А чи приїде Бензема? А чи виграє нарешті Мессі? Напередодні фіналу ці питання звучали найчастіше Хоча, звичайно, окремі особистості не такі важливі, коли йдеться про таке протистояння. Елегантна, розважлива Франція проти яскравої, безшабашної Аргентини. Обидва – дворазові чемпіони світу. Обидва в гонитві за третьою зіркою не готові поступатися.
Embed from Getty ImagesАргентина – Франція – 3:3 (4:2 за пенальті)
“Лусаїл Айконік”.
Голи: Мессі (23, з пен., 109), ді Марія (36) – Мбаппе (80, з пен., 81, 118, з пен.).
Серія пенальті:
Мбаппе – 1:0
Мессі – 1:1
Коман – 1:1
Дібала – 2:1
Тчуамені – 2:1
Паредес – 3:1
Муані – 3:2
Монтьєль – 4:2
Аргентина: Мартінес, Моліна (Монтьєль, 91), Ромеро, Отаменді, Тальяфіко (Дібала, 120+1), ді Марія (Акунья, 64), де Пауль (Паредес, 102), Енцо Фернандес, Мак Аллістер (Песселья, 116) , Мессі, Альварес (Лаутаро Мартінес, 102).
Франція: Льоріс, Кунде (Діссасі, 120+1), Варан (Конате, 113), Юпамекано, Тео Ернандес (Камавінга, 71), Тчуамені, Рабйо (Фофана, 96), Дембеле (Тюрам, 41), Грізманн (Коман, 71), Мбаппе, Жиру (Муані, 41).
Арбітр: Шимон Марциняк (Польща).
Попередження: Енцо Фернандес, Акунья, Паредес, Монтьєль – Рабйо, Тюрам, Жиру.
Те, що команди гратимуть максимально обережно, не стало сюрпризом. При цьому Аргентина виглядала цікавіше. Принаймні, Аргентина у своїй обережності була гострішою. Не те щоб сильно небезпечною, але південноамериканці і швидкі проходи організовували, і пасами різали поле, як їм хотілося, і по воротах били.
На 10-й хвилині Францію спіткала неприємність. Льоріс в ігровому зіткненні з Ромеро отримав неприємний удар, і кілька хвилин кіперу надавали допомогу. Воротар зміг продовжити гру.
Що мало б насторожити Дідьє Дешама у діях своїх підопічних, то це недбало організована оборона. За найменшого аргентинського прискорення французький захист розсипався, збивався до купи і безглуздо меташився по штрафному майданчику. Що ще мало б насторожити Дешама, то це необов’язкові втрати м’яча на своїй половині поля. І Франції частково пощастило, коли така втрата призвела до блискавичної атаки, що увінчалася невдалим ударом ді Марії.
Embed from Getty ImagesЩо створила сама Франція? Окрім головного болю вболівальникам, нічого. Ернандес заробив перспективний штрафний, коли де Пауль збив його біля лівої лінії штрафного майданчика майже біля лицьової лінії. Грізманн подав у штрафний майданчик, Жиру в ефектному стрибку пробив головою – м’яч пролетів трохи вище воріт. Ішла 19-та хвилина. І це була перша заявка збірної Франції на гол.
А лише за дві хвилини всі плани Дешама на цей матч розвалилися. Дембеле переслідував ді Марію і в штрафному майданчику збив аргентинця. Арбітр був непохитний, Мессі точний.
Можна було припустити, що Франція зробить якісь спроби відігратися, але, як кажуть, чи то лижі не їдуть, чи то… Аргентина не втратила ні грама своєї переваги, зовсім не збиралася утримувати рахунок, навпаки, явно планувала зміцнити свою перевагу в рахунку. Французький центр просів остаточно, і аргентинці добиралися до чужого штрафного майданчика непристойно легко і швидко. На щастя Франції, яка зосередила у штрафному майданчику Льоріса великі сили, вичавити хоча б небезпечний момент із цих заходів команді Скалоні не вдавалося.
На 36-й хвилині на Францію вилився холодний душ. Французи атакували, вчергове по-дурному втратили м’яч, Аргентина кинулася в контратаку, Мессі кинув у прорив зправа Мак Аллістера, той перевів ліворуч на хід ді Марії, Льоріс, звісно, вийшов назустріч, але це ніяк не могло завадити аргентинцю забити. Де були французи під час розвитку такої блискучої атаки? Десь були.
Embed from Getty ImagesНе чекаючи перерви, Дідьє Дешам зняв абсолютно безпорадного Жиру і розгубленого Дембеле і випустив Муані і Тюрама. Хід, який давав Франції надію. Тільки в компенсовані хвилини на полі замість незрозумілих людей у футболках збірної Франції стали з’являтися справжні гравці збірної Франції. Але чи не занадто пізно?
У другому таймі Франції на полі побільшало. Ні, Аргентина так само контролювала на полі все, що вважала за потрібне контролювати, але періодично французи стали застосовувати такі цікаві елементи гри, як пресинг на чужій половині та боротьба за м’яч. Це все, звісно, епізоди. В іншому ж Франція практично грала на відбій, вкрай недбало розпоряджалася м’ячем, програвала єдиноборства і нічого не могла організувати попереду. Вдався прохід Кунде – його відразу відтіснили назад. Прорвався Муані до лицьової лінії – м’яч в ауті. За нульового рахунку все це було б прикрим непорозумінням, за потреби відігравати два м’ячі ставало справжньою катастрофою.
Тільки на 63-й хвилині Франція провела першу пристойну атаку, осмислену, з точними передачами і навіть пасом у штрафний майданчик. Останній пас не пройшов, але суть не в цьому. Тільки на 63-й хвилині Франція почала робити те, що мала робити з самого початку.
За цією атакою пішла стрімка відповідь з розрізаючими передачами, виходом Мак Аллістера віч-на-віч і своєчасним ремінним підкатом Льоріса, який вибив м’яч та продовжив французьку агонію. Ну чи продовжив життя надії. Дивлячись хто як оцінював те, що відбувається на полі.
Французи, мабуть, почали розуміти, що відбувається щось не те, і стали включатись у боротьбу. І за м’яч поборються, і на підбір поспішать, і в сміливі проходи підуть, і прискоряться, і в обіграш підуть, і по воротах проб’ють. Але Аргентина відчайдушно захищала переможний рахунок. Постійна чисельна перевага в обороні, постійно на крок попереду, потрібна три-чотири гравці, щоб зупинити Мбаппе, буде три-чотири людини саме там, де буде Мбаппе. Потрібно закрити штрафний майданчик, буде закрито штрафний. Потрібно битися за кожен м’яч, будуть битися за кожен м’яч. Потрібно звалити Муані у штрафному майданчику, Отаменді звалить Муані. Хоча ні, це вже було зайвим. Мбаппе підійшов до точки, вся Франція завмерла. Мартінес вгадав напрям удару і навіть майже витяг. Але майже на рахунок не впливає. Франція відіграла один м’яч.
Embed from Getty ImagesІ не встигли всі прийти до тями, як ім’я Мбаппе запалилося на табло вдруге. Мбаппе обігрався з Тюрамом (віддав від лінії штрафного майданчика в центр ліворуч уперед), Мбаппе в кращому своєму стилі з ходу пробив у дальній кут – воротар м’яча торкнувся, але зупинити чи хоча б змінити напрям польоту не зміг.
І почалися гойдалки. Ті самі гойдалки, які люблять фанати і ненавидять тренери. Франція в цих гойдалках виглядала переконливіше. Франція стала швидкою, настирливою, бойовою. Так, підводило виконання, так, упускали моменти, але французи нарешті почали боротися. На сьомій компенсованій хвилині Мессі міг принести чемпіонство своїй збірній, пробивши по центру – Льоріс витяг удар і всю Францію в додатковий час.
У першому овертаймі Франція вперше в цьому матчі встановила впевнений контроль над м’ячем і збивала темп, перепасовуючись на своїй половині. Коли м’яч потрапляв до Аргентини, вона робила приблизно те саме: займала ігровий час перепасовками, а відпочивши, починала атаку. Оскільки французи почали грати лише на другій годині матчу, в них залишилися сили на пресинг на чужій половині. Пресингували вони нескінченно та майже нескінченно успішно. У певному відрізку матчу аргентинці збилися на фоли – інших способів зупинити суперника не було.
Наприкінці першого додаткового тайму Аргентина розігралася не на жарт, і біля воріт Льоріса стало тривожно. Під вірний гольовий удар Лаутаро кинувся у відчайдушному підкаті Юпамекано, удар Монтьєля виніс Варан, Лаутару, що випав на ворота з нізвідки, промахнувся.
Тиск Аргентини продовжився і зі стартом другого овертайму. Близьким до голу був Мессі, який пробив з-під Фофана, – Льоріс вибив м’яч.
Але ніщо не могло допомогти Франції, коли спочатку пробив зблизька Лаутару, Льоріс відбив у полеі, а Мессі розстріляв ворота.
Embed from Getty ImagesЩо залишалося Франції, у розпорядженні якої було десять хвилин? Бігти вперед на всіх парах. Що вона й намагалася робити. Що залишалося робити Аргентині, у розпорядженні якої були ті самі десять хвилин? Робити ставку на атаку, щоб тримати Францію якнайдалі від своїх воріт. Що вона й намагалася робити. Пристрасті загострилися до неможливості. Мбаппе пробив по воротах, Монтьєль ліктем вибив м’яч. Арбітр справедливо вказав на точку. Мбаппе пробив ще впевненіше, ніж уперше.
Звісно, далі знову почалися гойдалки. Моменти були як у тих, так і в інших, але вже в компенсований час Мартінес витяг свою команду в серію пенальті, коли Муані вийшов віч-на-віч, а воротар розкрився як восьминіг і не пропустив удар. Перед серією пенальті Дідьє Дешам провів сьому заміну в матчі, і стало цікаво, як це вплине на майбутнє всієї збірної.
Франція двічі вийшла із вбивчої ситуації, але серію пенальті здолати вже не могла. Аргентина, яка так впевнено розпочала цей матч, мало не втратила все. І здається, що було б справедливо, якби перемогла Франція, адже вона чудово повернулася до цієї гри. Більше того, вважаю, що саме Дешам, який не став чекати на перерву і замінив тих, хто не вписався в гру (не вписався на тлі всіх інших, хто не вписався), і почав ламати цей матч. І майже зламав. Франція поступилася у битві нервів. Мессі отримав те, що хотів.