Безумовно, прихований фінал цієї Ліги. Безкінечно великий Реал і, так би мовити, новий гранд. Безкінечно великий Карло Анчелотті та тренер нового покоління Пеп Гвардьола. З великою ймовірністю переможець цього півфіналу стане переможцем цієї Ліги. Ставки дуже високі, команди дуже сильні. Прихований фінал. Точніше, його перший тайм.
Embed from Getty Images«Реал» – «МанСіті» – 1:1
Голи: Вінісіус (36) – де Брейне (67).
«Реал»: Куртуа, Карвахаль, Рюдігер, Алаба, Камавінга, Вальверде, Кроос (Тчуамені, 84), Модріч (Начо, 87), Родріго (Асенсіо, 81), Бензема, Вінісіус Жуніор.
«Мансіті»: Едерсон, Волкер, Діаш, Аканджі, Стоунз, Родрі, Бернарду Сілва, де Брейне, Гюндоган, Гриліш, Холанд.
Арбітр: Артур Діаш (Португалія).
Попередження: Кроос, Камавінга – Ґюндоган, Бернарду Сілва.
Уболівальники мали право чекати на обережний футбол, але навряд чи як мінімум уболівальники «Реала» могли припустити, що в перші хвилини матчу їхні улюбленці будуть змушені притискатися до воріт мало не в повному складі і доблесно захищатися. Перевага «Сіті» у володінні м’ячем була тотальною. Цікаво, що англійці не запропонували супернику божевільні швидкості, не чинили надмірного тиску на останню лінію. Вони просто із колосальною впевненістю контролювали м’яч, а з ним і центр поля. Іноді «Сіті» грав із суперником як кішка з мишкою, вимотуючи іспанців, що явно були шоковані й не мали жодного уявлення, що з усім цим робити. «Реал» безпорадно намагався зачепитися за м’яч, безуспішно нав’язував єдиноборства і покірно задкував спиною до воріт.
Embed from Getty ImagesЗа 15 хвилин «Реал» спромігся лише на шикарний фірмовий прохід Вінісіуса, який не привів навіть до удару у бік воріт, не кажучи вже про небезпеку. Не сказати, що дуже гострими були англійці, проте на їхньому рахунку кілька гольових моментів. Бернарду праворуч відкотив назад і в центр, де Брейне пробив з-за меж штрафного майданчика, майже з лінії, Куртуа з відскоком вибив м’яч. Непогано пробивав низом Родрі – знову на висоті голкіпер. Можна відзначити і удар головою Холанда, з яким також упорався воротар.
Чим ще характеризувався цей поєдинок, то це жорсткістю протистоянь, що, можна сказати, було очікувано. Рюдігер охоче валив усіх поспіль, Карвахаль постійно з’ясовував стосунки з Грилішем, Гюндогана то штурхали, то валяли. У це складно повірити, але лише на 30-й хвилині мадридці стали якось прориватися до воріт Едерсона. У «Реала» стали виходити обіграші при проходах вперед, «Реал» став активним у чужому штрафному майданчику, «Реал» набагато більше був присутній на чужій половині. І все ж говорити про переламану гру не доводилося. Те, що кардинально не змінило хід гри, але змінило рахунок, сталося раптово. Камавінга на фланзі обігрався з Модрічем, змістився вперед і відпасував у центр на Вінісіуса. Вінісіус на швидкості наблизився до воріт і відправив м’яч у правий від воротаря кут. Едерсон за м’ячем кинувся, але жодним чином завадити голу не зумів.
Embed from Getty ImagesГол не збентежив «Сіті», гол не надихнув «Реал». Матч продовжувався так, як він проходив до передгольового перетворення “Реала”.
Другий тайм охарактеризувався підвищенням темпу та збільшенням активності «Реала». Ні, «Сіті», як і раніше, більше володів м’ячем та ініціативою, але мадридці примудрялися на короткий час загнати суперника до його штрафного майданчика, обступити з усіх боків і навантажувати оборону. Крім того, «Сіті» послабив щільність контролю над центром поля, що дозволяло швидким гравцям здійснювати феєричні проходи та обводки, протягуючи м’яч. Особливо, що не дивно, вирізнявся Вінісіус. Став помітний Вальверде, який раніше не був помітний. Він же наважився на класний дальній удар. Більше того, «Реал» став настільки сміливим, що, тільки-но відібравши м’яч, відразу летів у контратаку, чого в першій половині за ним не спостерігалося. Словом, з кожною зіграною хвилиною «Реал» все більше ставав схожий на той «Реал», яким захоплюються вболівальники та поважають суперники. Розігрався Модрич, який змінив оборонні обов’язки на більш близькі йому атакуючі функції. Розбігався Бензема, який сміливо почав лупити по воротах (не надто точно). «Реал», звісно, мав забивати у ці хвилини. Але “Реал” не забив.
Embed from Getty ImagesІ тоді… Зрозуміло, спрацювало давнє футбольне правило про «не забиваєш ти…». Результативну атаку «МанСіті» розпочав Камавінга. Саме він не надто вдало вибив м’яч від воріт, Родрі перехопив передачу в центрі та розпочав розвиток атаки англійців. Атака ця завершилася потужним і точним ударом де Брейне, який отримав передачу від Гюндогана, з півкола штрафного у правий від воротаря кут.
Можна сказати, що справедливість перемогла. «Реал» забив попри логіку гри, «МанСіті» відповів тим же.
Після голу «Реал» продовжив насідати на ворота гостей. Не так насідати, щоб «Сіті» і голову підняти не міг, але активно діяти на чужій половині.
Кінцівка зустрічі – однозначно за «Реалом». Однак вичавити з цього переможний гол команді Карло Анчелотті не вдалося.
Треба сказати, що матч удався. Прісний перший тайм не повинен вводити в оману. «Сіті» показав блискучий контроль над м’ячем, чудову взаємодію та баланс між лініями. «Реал» прокинувся у другому таймі і радував око широким технічним футболом. Не можна не відзначити Камавінгу, який чудово діяв на лівому фланзі у зв’язці з Вінісіусом, але не можна й заплющити очі на те, що з нього почався гол «Сіті». Не можна не відзначити швидкісні забіги Вінісіуса, але не можна і заплющити очі на те, що блискучих дій у його виконанні було не так вже й багато. Взагалі, якщо говорити про персоналії, то, мабуть, можна сказати, що зіграли на своєму рівні лише Рюдігер і де Брейне. А решта наче чекають другого поєдинку, щоб уже там, у вирішальний момент, розкритися повністю. Перший матч показав, що жодна з команд не ризикнула зіграти на повну силу своїх можливостей. Наскільки це виправдано, ми дізнаємось зовсім скоро.