«Фенербахче» – «Динамо». А можемо ж, коли треба! Кияни проходять турків у Лізі чемпіонів

Тиждень – це проміжок часу, за який багато що може змінитися. Ще тиждень тому «Динамо» та «Ворсклу» називали явними аутсайдерами в матчах єврокубків, а вже зараз ситуація змінилася. Ще тиждень тому всі були занепокоєні поганою формою київської команди на зборах, а вже зараз сподівалися на хороший результат саме з огляду на непогану домашню гру. Та що там, ще тиждень тому можна було проїхатись Антонівським мостом, а вже зараз – ні 🙂

Матч «Динамо» проти «Фенербахче» в Стамбулі повинен був стати поштовхом для українського клубу або ж повним розчаруванням. Прохід далі – гарантоване місце в єврокубках та протистояння зі «Штурмом», не найсильнішим суперником. Виліт – зустріч в ЛЄ з чеським «Словацко».

Якою б беззубою не називали гру динамівців в атаці під час першого матчу, свій план команда виконала. Луческу вдалося побудувати механізм, який діє дисципліновано та організовано навіть після декількох місяців без офіційних зустрічей.

 Звісно, всі відзначали атмосферу на стадіоні, в яку потраплять футболісти в Туреччині. Але турки – також не найстабільніші команди в Європі, коли доводиться виступати під тиском. Шалена підтримка трибун могла зіграти з ними в поганий жарт, а нам навпаки допомогти. Проте, все вирішувалось безпосередньо на футбольному полі.

Embed from Getty Images

«Фенербахче» – «Динамо» 1:2

Голи: Салаї (88) – Буяльський (57), Караваєв (114)

«Фенербахче»: Алтай; Осаї-Самюель, Тіссеран (Лінкольн, 83), Салай, Кадіоглу; Кахведжі (Мор, 46 (Брума, 75), Юксек, Вілліан Арао; Кінг (Креспо, 63), Еннер Валенсія (Дурсун, 75), Россі

«Динамо»: Бущан; Кендзьора (Караваєв, 90), Забарний, Попов, Дубінчак (Вівчаренко, 105); Сидорчук (Андрієвський, 105), Шапаренко; Циганков, Буяльський (Гармаш, 67), Вербич (Ванат, 37); Бєсєдін (Шепелєв, 67).

Тренерський штаб «Динамо» не зробив жодних змін у порівнянні з попереднім матчем. Дивною виглядала лише ситуація з Бєсєдіним. Луческу продовжує довіряти йому навіть після 5 поспіль провальних ігор, залишаючи в запасі інших виконавців. Якщо в випадку з Ванатом можна послатися на відсутність досвіду, то питання, чому не перевести в центр Вербича – залишається загадкою. Все інше було очевидно, враховуючи, що Кендзьора та Дубінчак, у яких є конкурент у вигляді Караваєва, здорово провели зустріч у Лодзі. Щоправда, її провалив Буяльський, але там завадило невелике пошкодження, а сам Віталій – лідер команди.

Перший тайм аналізувати важко. Почнемо з того, що команди провели чергові 45 хвилин без голів. Зате боролися постійно – по 3 жовтих. Продовжимо тим, що «Динамо» було жахливе. Якщо після першого матчу можна було знайти вдосталь позитивних моментів, що цей відрізок гри записуємо лише в пасив. Жодної небезпеки біля чужих воріт, постійні необов’язкові та навіть кумедні помилки, невиправдані фоли, нервозність Забарного та Попова, втрачений шанс Циганкова, бліді виступи Буяльського та, особливо, Бєсєдіна.

Що стосується невпевнених дій захисту, то «Фенербахче» навіть забити встигло. Пощастило, що італієць Іратті прийняв неоднозначне рішення. Валенсія підштовхував Забарного в тому епізоді, але, здається, не настільки, щоб почути свисток арбітра. Також турки часто турбували Бущана при стандартах, а от розіграші киян навіть згадувати не хочеться. Все, за чим було цікаво спостерігати в першій половині зустрічі – емоції, єдиноборства та конфлікти. Хтось валявся на газоні, хтось відмахувався, хтось експресивно реагував, а хтось навіть зазнав травми – ще до перерви Ванат змінив Вербича, який отримав пошкодження. Усі сподівалися, що футбол команди залишили на другий тайм.

Емоції після перерви не втамувалися. Навпаки, саме вони стали каталізатором найголовніших подій заключного етапу протистояння. Перша та найголовніша – червона картка для Юксека. Всю гру на Буяльському фолив інший опорний хавбек турків, але дві жовтих заробив саме Юксек. Не пройшло й декількох хвилин, як… той самий Буяльський відкрив рахунок, 0:1! Циганков та Кендзьора розібралися на фланзі, а Віталій опинився сам на підступах до воротарської. Найбільше на лаві для запасних радів Бойко, за що й отримав жовту. Щось вічне.

Наступний епізод стався вже біля наших воріт. Валенсія вмудрився прийняти м’яч у складній ситуації, а Забарний та Попов удвох пішли в підкат. Свисток, фол, пенальті. Залишалося вірити в Бущана. А він не підвів! Жора парирував удар з 11-метрової відмітки, а пізніше ще й видав супер-сейв після чергового стандарту. Герой матчу, без сумнівів.

За такої напруги на футбольному полі майже неможливо було зловити якісь тактичні моменти. Здавалося, що про них забули навіть гравці, діючи на інстинктах. Та все ж у «Динамо» вистачило впевненості та нервів. Кияни продовжили грати в свій футбол, нехай він і не був надто яскравим. У цій ситуації це вже було не так необхідно.

Тільки от… знову стандарти. Кутовий привів до голу Салаї. По-перше, центрбек суперника залишився без опіки. По-друге, на виході помилився Бущан. Не витерпіли буквально пару хвилин. А Шепелєв через декілька миттєвостей не дотягнувся до м’яча на протилежній частині поля…

Удар, звісно, був болючим. Тільки це не завадило киянам повністю домінувати в екстратаймах. Перша додаткова 15-хвилинка взагалі запам’яталася великою кількістю моментів. «Динамо» стільки за 180 хвилин не створило. Штанга Забарного – апогей активності українського клубу.

Все йшло до того, що динамівці дотиснуть. На щастя, це стало реальністю – 20-річний Вівчаренко в своєму дебюті видав чудовий простріл на Караваєва, 2:1!!!! Як же ж символічно! Екс-гравець, в якого свого часу не повірили, вибив «Фенербахче» з ЛЧ. Хлопців щиро вітаємо, далі – «Штурм». Все буде Україна!

Новости партнеров

Комментарии: