Бразилія по-різному грала на цьому ЧС, але в попередньому турі видала дійсно феєричну гру, розчавивши корейців. Цілком собі міцних корейців, як здавалося. Однак Хорватія – це не Південна Корея. Хоч це вже не та блискуча Хорватія, це все ще Хорватія.
Хорвати вийшли до чвертьфіналу через непростий матч із Японією, де все вирішила впевнено проведена хорватами серія пенальті. Але й Бразилія – це не Японія.
Хорватія – Бразилія – 1:1 (4:2, по пен.)
«Едюкейшн Сіті».
Голи: Петкович (117) – Неймар (105+1).
Серія пенальті:
Влашич – 1:0
Родріго – 1:0
Майєр – 2:0
Каземіро – 2:1
Модрич – 3:1
Педро – 3:2
Оршич – 4:2
Маркіньос – 4:2
Хорватія: Лівакович, Юранович, Ловрен, Гвардіол, Соса (Будимир, 110), Модрич, Брозович (Оршич, 114), Ковачич (Майєр, 106), Пашаліч (Влашич, 72), Крамарич (Петкович, 72).
Бразилія: Алісон, Мілітао (Алекс Сандро, 106), Маркіньос, Тьяго Сілва, Данило, Пакета (Фред, 106), Каземіро, Рафінья (Антоні, 56), Неймар, Вінісіус (Родріго, 64), Рішарлісон (Педро, 83).
Арбітр: Майкл Олівер (Англія).
Попередження: Брозович, Петкович – Данило, Каземіро, Маркіньос.
Бразилія чимось нагадала «Барселону» у її найкращі роки: тотальне володіння м’ячем, нескінченні розіграші, технічні витребеньки, хитрі передачі, обіграші. І все б нічого, але Хорватія, як ми вже зазначали, не Корея. Хорвати стали біля своїх воріт бетонним парканом, через який не те що миша не проскочить – черв’як не пролізе. Сама Хорватія вперед не дуже рвалася, що й зрозуміло. Будь-який прорахунок в обороні, будь-який вільний сантиметр загрожував стрімким голом Бразилії.
Перший шанс Хорватії зненацька подарував Данило. Хорватія розгорнула швидку контратаку з довжелезною діагоналлю праворуч, Юранович поборовся за м’яч до кінця, залишивши його у грі, а Данило, високо змахнувши ногою, ледве не проїхався шипами по обличчю опонента. Цей шанс у вигляді чудового штрафного праворуч Хорватія не використала – Модріч подав вкрай невдало.
Другий шанс у вигляді стрімкої контратаки, переводом м’яча ліворуч і ударом Перишича з кута штрафного майданчика Хорватія теж не використала – м’яч полетів настільки вище воріт, що це навіть ганебно.
Embed from Getty ImagesУ другій третині тайму Бразилія, мабуть, втомилася від заданого темпу і стала дозволяти Хорватії проводити довгі розіграші. Якщо спочатку бразильці активно пресингували вже на чужій половині, то тепер вони дозволяли переходити центральну лінію. Жодної користі від цього хорватам не було, бо бразильська оборона завжди встигала повертатися. Це не дивно, якщо зважити на тотальну перевагу команди Тіте у швидкості. Щоб зрозуміти, якою була ця перевага, уявіть, що хорвати бігали, а бразильці їздили на велосипедах.
На 41-й хвилині Бразилія заробила стандарт біля лівого кута штрафного майданчика (Неймар поліз обігравати кількох захисників, м’яч втратив, атаку продовжив Вінісіус, був збитий). Неймар пробив у руки воротареві.
Другий тайм Бразилія розпочала дуже потужно. Хорватам було все складніше стримувати швидких опонентів, і вони щоразу пропускали атаки. Треба сказати, що хорватська збірна в повному складі неодмінно повинна вклонитися своєму воротареві, який успішно витягував команду з усіх потенційних неприємностей. В одній із атак Юранович зіграв рукою у штрафному майданчику. Над Хорватією згустилися хмари, але VAR вивчив епізод і пенальті не призначив. Ще через пару хвилин Неймар пробивав зблизька з гострого кута – Лівакович відбив м’яч.
Embed from Getty ImagesБразилія, з одного боку, посилювала тиск, з іншого – ніяк не наближалася до голу. Ні, вона розвивала перспективні атаки, досить гострі, на грані гола, але тільки на грані. Але ж час йшов. Якщо врахувати, що Хорватія, якою рухав Юранович, отримавши м’яч, заспокоювала гру перепасовками, після чого йшла вперед, перспективи Бразилії виглядали не такими безхмарними. Ні, звісно, за всіма статтями південноамериканці перевершували опонентів: у швидкості, у техніці, у володінні. Але це їм взагалі нічого не давало. І аж ніяк не впливало на результат матчу.
Ніяк не впливав забіг у штрафний майданчик Неймара та його ж удар з близької відстані – знову у справі Лівакович, який вийшов назустріч і прийняв удар на себе.
Щоправда, Хорватія теж ніяк не наближалася до голу. Хоча наприкінці зустрічі підопічним Златку Далича вдавалося навіть притискати бразильців до їхніх воріт, нічого, щоб було схожим на гол, у їхньому виконанні ми теж не побачили. Бразильці перехоплювали у штрафному майданчику все, використовували на свою користь будь-яке зволікання хорватів, і ми відзначимо блискучу гру Маркіньоса і Тьяго Сілви.
Додатковий час і серія пенальті з невідомим результатом дедалі виразніше вимальовувалась у сюжеті цього гострого поєдинку. Не сказати, щоб команди дуже прагнули такого рішення, але завдяки блискучим захисним лініям ніякого іншого варіанту бути не могло.
Embed from Getty ImagesКоманди, звісно, втомилися, і у додатковий час Бразилія все більше намагалася збити темп, контролюючи м’яч. Перепасовуючись на своїй половині, підопічні Тіте ніби збирали сили для ривка. Ривки були, і були спроби увійти до штрафного майданчика, і були підбирання м’яча, і були спроби бити по воротах. Все було, тільки гола не було. Бразилія так не знайшла способу проштовхатися крізь щільну оборону. Ані техніка, ані швидкість не працювали, а вишуканої хитрощі у виконанні Бразилії побачити не довелося.
Наприкінці першого овертайму команди обмінялися бездарними ударами. З боку Хорватії виступив Брозович, з боку Бразилії Данило. Обидва запустили м’яч настільки вище за ворота, що це навіть ганебно.
А вже на доданій хвилині в Бразилії нарешті спалахнула Бразилія. Це Неймар почав просуватися вперед, на шляху обігруючись з партнерами і тим самим обрізаючи захист, дійшов до штрафного майданчика, обвів воротаря, що вийшов назустріч, і відправив м’яч у вже майже порожні ворота. Майже – тому, що туди у відчаї летів Модрич, який ніяк не міг допомогти своїй команді. Лівакович, стоячи на колінах, міг лише спостерігати за тим, що відбувається.
Хорватія не мала жодних інших варіантів, як атакувати всіма наявними засобами. У тренера не було жодних інших варіантів, як випускати нападаючого, знявши одного захисника.
Бразилія тягла час, уявивши себе чемпіоном, а Хорватія запустила атаку. Швидку таку атаку, з пасами в дотик. Запустив її Модрич, і м’яч через Влашича та Оршича було доставлено Петковичу, який зрівняв рахунок. Оскільки Бразилія у Бразилії більше не спалахувала, розв’язка настала в серії пенальті.
Embed from Getty ImagesРозв’язка цілком передбачувана, оскільки від початку було зрозуміло, що у серії пенальті Хорватія своє візьме. Вона і взяла, впевнено та холоднокровно. Так, дуже шкода Бразилію, яка так зворушливо прагнула здобути цей Кубок для Пеле. Суть у тому, що Пеле ніколи не дозволяв собі грати на утримання хиткого рахунку. Саме тому Пеле неодноразово вигравав чемпіонат світу. Саме тому далі йде Хорватія.