Потреба по можливості повертатися до звичного життя з’явилася і в українському футболі. Під кінець сезону, що минає, журналісти, спеціалісти УАФ, експерти та прості вболівальники почали аналізувати, що ж буде з Прем’єр-лігою в наступному футбольному році. Про першу та другу ліги мова, до речі, поки не йде.
Так, завжди можна сказати: «Який футбол, в країні досі повномасштабна війна». Враховуючи це, єдиним виходом залишається відмовитися від проведення внутрішньої першості. Це, власне, і є один із варіантів. Проте, нікому б, напевно, не хотілося такого розвитку подій. Футбол – це також складова економіки. Футбол – це невід’ємна частина культурного життя. Спорт в цілому – це той аспект, без якого важко уявити існування нації як такої. Тому, сподіватися варто точно на краще, адже унеможливлення проведення місцевого чемпіонату – це, як мінімум, поганий знак.
Але, які ж є інші альтернативи? По-перше, почнемо з питання дати. Ходили чутки, що розглядається сценарій, згідно якому старт розіграшу УПЛ 2022/23 буде заплановано на весну наступного року. Тобто, на деякий час чемпіонат перейде на систему весна-осінь. Мінусів тут, звісно, в рази більше, ніж позитивних моментів.
В першу чергу можна відмітити, що такий довгий простій не піде на користь ні футболістам, ні самим командам. Щонайменше, деяким клубам буде важко втриматися на плаву з фінансової точки зору без офіційних змагань. Також не виключається, що більшість футболістів вирішить перейти в європейські ліги, щоб попросту не втрачати рік своєї кар’єри, граючи товариські матчі. Висновок – така альтернатива є малоймовірною.
Отже, залишилося всього два реалістичні варіанти – проведення всіх зустрічей сезону УПЛ на Заході України або ж за кордоном. Знову ж таки, обидва формати не є ідеальними.
Як би там не було, але західна частина країни наразі також не є найбезпечнішою територією. Що буде далі – ніхто точно не знає. Неможливо залізти в голову до ідіотів, які запускають ракети по цивільних об’єктах, в тому числі й по стадіонах. Як, наприклад, у Чернігові.
Матчі з постійними паузами під час повітряних тривог – не вихід. Та й ніякий легіонер в такий чемпіонат не приїде. Чи будуть в клубів гроші на легіонерів? Це вже тема для іншої дискусії. Також не виключається, що на Заході не знайдеться 8 стадіонів, що відповідатимуть стандартам УПЛ. Можливо, вимоги щодо інфраструктури зміняться, або ж керівники розглянуть інші способи розв’язання цієї дилеми. Хитро вибудований графік, зменшення кількості учасників вищого дивізіону, розширення туру до 5 ігрових днів тощо.
Останній варіант – виїзд за кордон. Уже розповсюдилися чутки, що розглядаються три країни – Туреччина, Польща та Словаччина. В пріоритеті Туреччина, а саме Анталья. Це те місто, де майже всі українські команди щорічно проводять міжсезонні збори. Мовляв, і футболісти з тренерами до цих місцин звикли, та й вийде дешевше, ніж у тих же поляків чи словаків. Однак, ключовим тут є слово «дешевше».
«Дешевше» в сьогоднішніх умовах – це поняття, яке в кожного своє. Якщо умовні «Шахтар», «Динамо» та «Металіст» зможуть собі позволити декілька місяців перебувати за кордоном, то чи знайдуться для цього ресурси в більш скромних колективів? Навіть якщо знайдуться, то чи готові вони будуть погодитися на таку авантюру? Та й люди, напевне, не всі зрозуміють. Вже зараз неозброєним оком помітно невдоволення в коментарях. Говорять й про права громадян на виїзд, й про невиправдану трату грошей, й про мутні схеми.
Можна зробити висновок, що питання перед УАФ та фахівцями УПЛ постало нелегке. В принципі, як і перед всіма українцями в будь-якій сфері. Немає жодного варіанту, що міг здаватися хоча б приближеним до ідеалу.
Не варто ігнорувати й кумедну історію, пов’язану зі ще одним цікавим інсайдом. ЗМІ стверджували, що УПЛ нібито може отримати пропозиції від інших чемпіонатів про допомогу. Це призвело б того, щоб 2-3 українських команди до настання миру грали б в польській Екстраклясі, ще 2-3 – в першості Словаччини, інші – в турецькій Суперлізі і т.д. Кого куди приймуть. В таке віриться найменше. Нехай навіть мова йде про те, що наші клуби не претендуватимуть на єврокубки, але така ситуація в будь-якому випадку виглядатиме абсурдною. І для нас, і для країн-сусідів.
