Згідно з розпорядженням першого віце-президента ФФУ Олександра Бандурка, протягом десяти днів спеціальна Експертна комісія на чолі з головою Медично-спортивного комітету національної федерації професором В’ячеславом Поповим провела службове розслідування щодо встановлення об’єктивних причин та факторів, що призвели до смерті футболіста ФК „Арсенал -2” Київ Андрія Павицького. Комісія детально вивчила медичну документацію футболіста за місцем проживання та шкільну амбулаторну картку, медичний висновок районного військового комісаріату і медичну документацію обстежень, проведених лікарем команди „Арсенал-2”, а також матеріали програми підготовки колективу.
Після вивчення та аналізу наявних матеріалів комісією встановлено, що на навчально-тренувальному зборі команди „Арсенал-2” поблизу Судака під час тренувальної гри о 12.10 раптово, без жодного зіткнення Андрій Павицький втратив свідомість. Головний тренер команди Віктор Іщенко зупинив гру, а лікар команди та масажист почали надавати першу медичну допомогу. Одразу ж було викликано карету швидкої медичної допомоги та місцевих лікарів. Однак медичні заходи, що надавалися лікарями протягом 1,5 – 2 годин, не принесли бажаного результату.
В результаті судово-медичної експертизи встановлено, що причиною смерті гравця стала вроджена вада серця. Зібрані матеріали свідчать про те, що фізично юнак розвивався адекватно своєму віку, мав зріст 193 см та стабільну вагу. У 2000 році почав займатися футболом у ДЮСШ ЦСКА Київ, куди його привели батьки. За їх словами, Андрій був здоровою дитиною і їм нічого не було відомо про будь-яку вроджену патологію серця, яка б обмежувала фізичну активність сина. Це підтверджується даними медичної документації з поліклініки за місцем проживання футболіста та амбулаторної картки за місцем його навчання у загальноосвітній середній школі. Окрім того, за даними медичної комісії районного військового комісаріату Павицького було визнано придатним до проходження військової служби без обмежень. Водночас, за словами одного з гравців клубу, ще у дитячо-юнацькій команді ЦСКА футболіст неодноразово скаржився на біль у серці після фізичних навантажень.
Дані витягу з лікарсько-контрольної карти спортсмена свідчать, що Андрій Павицький 12 лютого ц.р. проходив поглиблений медичний огляд у Київському центрі спортивної медицини (КЦСМ). Лікарі центру зробили відповідні висновки. Зокрема, що у гравця на ЕКГ виявлено помірні зміни міокарду, непрямих ознак фізичного перенавантаження та надано висновок про допуск до тренувань за індивідуальним планом і недопуск до змагань. Футболістові було рекомендовано лікування відповідними фармакологічними засобами та повторний медичний огляд через 1 місяць.
Із даним висновком ознайомився лікар команди, який, однак не звернув належної уваги на вищезазначені рекомендації КЦСМ. 28 лютого лікар команди, посилаючись на свій досвід та згадані фактори щодо стану здоров’я гравця, не направивши футболіста на повторне обстеження до КЦСМ, як було рекомендовано центром, дозволив головному тренеру команди включити Андрія до складу загальної групи на навчально-тренувальний збір. Таким чином, відсутність докладної інформації про стан здоров’я Андрія Павицького, зумовлена обставинами, викладеними вище, а також відсутність належного контролю за індивідуальним планом тренувань з боку головного тренера Віктора Іщенка та лікаря і подальше невиконання визначених центром рекомендацій призвели до трагічної події 29 лютого 2004 року під час тренувальної гри, яка за ступенем навантаженості гравців суттєво не відрізнялася від офіційної, тобто змагання.
З урахуванням останніх даних, наведених на Конгресі спортивних лікарів у січні 2004 року у Вірменії, де було визначено, що основними причинами смерті 70-х спортсменів у дитячо-юнацькому спорті за останні 3 роки в Європі були вроджені або набуті вади серця, не виявлені медичним персоналом, та на основі вищезазначених висновків комісія рекомендувала:
1. Федерації футболу України відпрацювати та направити до професіональних футбольних клубів перелік вимог щодо обсягу та якості диспансеризації спортсменів, особливо у віці 14-18 років, а також обов’язкового диспансерного медичного обстеження футболістів виключно у закладах спортивної медицини з подальшим урахуванням результатів обстежень та наданням відповідної документації під час оформлення заявочних листів команди до ПФЛ України.
2. Спортивно-медичному комітету ФФУ розробити, роздрукувати та впровадити, в першу чергу в національних юнацьких командах з футболу, особисті медичні книжки для динамічного спостереження футболістів.
3. Професіональним футбольним клубам включити до медичної картки диспансеризації футболіста огляд гравців наступними спеціалістами: ЛОРом, окулістом, хірургом, терапевтом (педіатром до 16-річного віку), гінекологом, ендокринологом (за необхідності).
4. Під час ліцензування клубів проводити ліцензування лікарів команд з відповідною перевіркою всієї медичної документації клубу, у тому числі, карток диспансерного обстеження футболістів.
5. Регіональним федераціям футболу на своїх засіданнях розглянути питання щодо стану диспансерного та лікарського контролю за футболістами дитячо-юнацьких клубів та шкіл.
6. Керівництву футбольного клубу „Арсенал” звернути особливу увагу за дотриманням відповідних вимог при відпрацюванні та затверджені навчально – тренувальних програм і лікарсько – фармакологічного забезпечення футболістів. 7. Керівництву ПФЛ звернути особливу увагу на допуск футболістів до змагань та на наявність у заявочних листах підписів спортивних лікарів, завірених печатками виключно спортивно – медичних диспансерів (міських, обласних, республіканського).
Висновки комісії направлено до ПФЛ України та футбольних клубів країни для прийняття відповідних заходів. За результатами перевірки підготовлено наказ президента ФФУ, яким всі суб’єкти футболу в Україні зобов’язані прийняти комплексні та послідовні заходи, спрямовані на запобігання нещасних випадків у футболі.
Источник: ФФУ