Уляглися останні пристрасті навколо суботнього поєдинку “Закарпаття” – “Арсенал”. Одним з головних героїв цього матчу уболівальники по праву вважають аргентинського півзахисника Рубена Гомеса, який на 83 хвилині реалізував вирішальне пенальті. А наскільки хвилювався перед цим ударом Рубен? Про це й не тільки прес-служба “Закарпаття” розпитувала в легіонера ужгородського ФК.
– Рубене, вітаю з дебютною перемогою та першим голом за ужгородський колектив! Наскільки несподіваним був результат дуелі з командою Олександра Заварова?
– Вважаю, ми перемогли прогнозовано: ще до цього поєдинку демонстрували непоганий футбол і всі розуміли, що перша перемога була не за горами. Власне ж цифри на табло мали бути не такими. Так, у стартовому відрізку мої одноклубники втратили кілька хороших шансів відзначитися. А якби ж реалізували всі свої можливості, не довелось би нервувати до фінального свистка.
– Як оціниш продемонстровану гру проти киян?
– Всі ми відпрацювали на хорошому рівні. Повірте, проти “Арсеналу” важко, проте попри нейоміврну напругу команда змусила суперника капітулювати. Особливо хороше, як на мене, нам вдався перший тайм. Безперечно, не обійшлося і без помилок, скажімо, як тоді, коли нам забили гол, та все ж ми дотиснули опонента.
– Вирішальний удар у цій зустріч завдав саме ти. Які емоції тебе переповнювали, коли підходив бити пенальті?
– Поставився до однадцятиметрового спокійно: підійшов до точки, розігнався і вцілив у кут воріт. Нічого особливого під час удару, зате після – на сьомому небі від щастя!
– Рубене, те що рамку захищав не голкіпер, а польовий гравець (вилучення Віталія Реви змусило одягнути рукавиці захисника Андрія Єщенка. – Авт.), спрощувало завдання?
– Та ні, навпаки. Бо ж опонент почував себе вільно на своїй позиції: на ньому не було багажу відповідальності, оскільки відбивати пенальті – не його робота. Натомість я, якби не дай Бог не влучив, поставив би своїх одноклубників у жахливе турнірне становище.
– Останні хвилини пройшли за ініціативи гостей. Наскільки вони видавалися складними?
– Безперечно, понервувати довелось неабияк, проте навіть попри натиск арсеналівців, не скажу, що нам реально загрожувала нічия. Навпаки, якби Олександр Ситник влучив у пусті ворота майже з центру поля, то киян поховали б ще раніше. Вважаю, закінчення матчу нам вдалося.
– Чи відчуваєш себе героєм “Закарпаття”?
– Ні, ні! Всі ми, команда – єдине ціле, і тільки разом заглуговуємо на похвалу.
– Наразі Ігор Гамула відправив своїх підопічних на міні-канікули. Як відпочиває Рубен Гомес?
– Особливих планів не лаштував – залишився із сім’єю в Ужгороді, де приймав гостей із Донецька, знайомився з містом та вдосталь відпочиваю. Попереду ж бо не менш складні випробування!