Півзахисник «Закарпаття» Александар Трішовіч розповів, що стало його головною причиною приїзду в Ужгород.
– Які першочергові цілі ставив перед собою, коли переходив із харківського «Металіста» в «Закарпаття»?
– Головною причиною мого приїзду в команду стало бажання грати у футбол. Оскільки у Харкові більше просиджував на лаві запасних, то варіант з працевлаштуванням в Ужгороді був для мене оптимальним. За плечима уже п’ять зіграних матчів у складі «Закарпаття», докладені зусилля до завоювання турнірних очок, забитий гол, тож наразі впевнений – прийняв правильне рішення.
– А чи не відлякував статус аутсайдера ужгородського ФК напередодні старту нового сезону?
– Ні, знав, що на Закарпатті Ігор Гамула формує боєздатний колектив. Тому на навколофутбольні розмови не зважав. І перші враження про команду підтвердили мої сподівання – хороша атмосфера, амбітні цілі.
– Позаду добряча частина турнірної дистанції, Александаре, як оціниш свої дії на полі?
– За час мого перебування в Ужгороді ми виграли гру в «Оболоні», три програли, нічия з «Шахтарем»… Мабуть, не вражає. Проте обов’язково додам – матчі, після яких рахунок на табло був не в нашу користь, команда не провалила. Згадаймо поєдинок з «Дніпром», коли суперник створив два з половиною моменти, натомість забив пару голів. А ось мої партнери, як і я, не реалізовували шанси.
Далі слідувало жахливе закінчення львівського протистояння з «Карпати» (дотепер не усвідомлюю чому усе так печально склалося!). В Одесі ж підніжку нам підставив арбітр, яких зарахував «лівий» забитий м’яч. Словом, треба ще добряче попітніти на тренуваннях, аби все було без запинок. Наразі ж ставити оцінки ще зарано: так, позаду чимало зіграного, однак і попереду ще довша турнірна дистанція.
– Ніхто не відміняв завдання забивати середнякам. То як, завтра у Запоріжжі знову побачимо Трішу у списку бомбардирів матчу?
– Будь певен, прикладу для цього усі сили. Однак найголовніше для мене командний успіх. Тож навіть якщо і не заб’ю, працюватиму на здобуття дорогоцінних очок.