“Карпати” (Львів) – “Іллічівець” (Маріуполь) – 1:1 (1:0).
24 квітня. Стадіон “Україна”. 4000 глядачів. 15 градусів.
Судді: І. Ярковий (Фастів), Є. Павленко (Бровари), В. Соболевський (Житомир).
Делегат ФФУ: С. Решко (Київ).
“Карпати”: Тлумак, Беньо- к., Тимчишин, Хома, Ковальчук, Кіріце (Даниловський, 70), Сахно (Платон, 69), Распопов, Бровченко, Кудінов (Кабанов, 73), Чабан. Запасні: Налєпа, Мікуліч, Годвін, Донець. Тренер: Мирон Маркевич.
“Іллічівець”: Нікітін, Дірявка – к., Єсін (Калачов, 10), Сахаров, Кривошеєнко (Грибанов, 83), Гібалюк (Платонов, 58), Закарлюка, Мальцев, Бойко, Шищенко, Цихмейструк. Запасні: Суслов, Назаров, Коношенко, Городов. Тренер: Микола Павлов.
Голи: Бровченко, 8, Платонов, 68.
Попереджено: Мальцева, 54, Распопова, 56.
Нарешті, Карпати забили гол (дякувати Богу не в свої ворота). Але забив захисник… напад, на жаль, “мовчить”. Хоча вперше в основному складі головної команди вийшов молодий нападник Чабан, який доречі міг би стати героєм матчу, реалізувавши вихід сам на сам в середині 2-го тайму, але забракло влучності, а мо майстерності.
В стартових складах команд-суперниць здивувала відсутність “гравця”, котрий не пропустив за кілька останніх років ні одного домашнього поєдинку… Це – улюблений всіма “Левчик”, що активно підбадьорував публіку з бігових доріжок. Схоже, керівництво ФК “Карпати” економить вже навіть на “дрібницях”.
У VIP-ложі під час матчу знаходились відомі широкому загалу особистості, це Шандор Варга (агент Лужного та Реброва) та “шпійон” з київського “Динамо” Володимир Вєрємєєв. Говорять, що Варга спостерігав за Ковальчуком, потенційним його клієнтом….
Щодо гри, два слова, господарі почали дуже активно (аж сподобалось:))) ), що вилилось на 8-й хвилині в дуже ефектний гол Бровченка, котрий після відскоку з-за меж штрафного майданчика зльоту пробив в правий нижній від Нікітіна кут. Публіка заревіла ( як ні як, а 560 хвилин “маленького чуда” у виконанні Карпат ми не бачили ). Заревіла від несподіваного та різкого шуму і моя доця, яка мучила тата 2 дні щоб взяв її на футбол, а тут така халепа, всі закричали прямо у вушко:))). На досягнотому господарі поля не зупинились і продовжували атакувати ворота “внуків Ілліча”, але то не вистарчало влучності, а те що летіло в ствір – парирував Нікітін. Гості час від часу відгризались небезпечними контрами, проте в першому таймі відігратись не вдавалось. В другій половині матчу гра вирівнялась, на 68-й хвилині Шищенко навісив з правого флангу атаки у воротарський майданчик де без перешкод В.Платонов головою під перекладину зрівнює рахунок, що в цей час робили Тлумак і центральні захисники – я не знаю… Потім було велике бажання відігратись, але ніц то не дало, дехто зволікає на суддю, мовляв не дав два пенальті. Після фінального свистка Ю.Дячук-Ставицький побіг на поле висловлювати претензії судді, але того від тренерських “компліментів” захистив наряд міліції. Доречі пан Юрій за цей матч набігався не менше від декого з гравців…
Після матчу
Юрій Дячук-Ставицький (тренер “Карпат”)
Маріупольська команда останнім часом добре укомплектувалася. Цихмейструк, Закарлюка, Шищенко – це гравці, які свого часу виступали за збірну, а також відігравали провідні ролі в “Шахтарі”, донецькому “Металургу”. Силу цих футболістів ми знали. Тому готувалися до протистояння дуже серйозно. У першому таймі “Карпати” повністю володіли перевагою, та й взагалі, ми зобов’язані були перемагати. Навіть коли гості зрівняли рахунок, у нас було достатньо моментів для того, щоб вирвати перемогу. Зокрема, Чабан не використав вихід сам на сам. Два рази наших гравців збивали у штрафному майданчику – арбітр чомусь проігнорував ці епізоди. Складається враження, що зараз нас переслідує якийсь рок. Адже і гол ми пропустили нелогічний, можна сказати, дурний – то було елементарне закидування м’яча у наш штрафний майданчик, але захисники не розібралися в ситуації.
Відрадно лише те, що нам вдалося показати бойову гру проти сильного суперника. Якби сьогодні нам протистояли Полтава чи Луцьк, то ми би їх по 3:0 обіграли. Але в Маріуполі тепер дуже збалансована команда, і з нею не так легко грати. Я не знаю, за які гроші “Іллічівець” придбав сильних виконавців, але за складом цьому колективу цілком до снаги бути серед лідерів.
Але хочу запевнити вболівальників, що ми здаватися не збираємося, незважаючи на складне турнірне становище і непростий календар ігор. Ми ще не вмираємо – будемо боротися до кінця.
Маємо проблеми зі складом і особливо в нападі, тому сьогодні випустили молодих Чабана і Платона. Знову випав з гри Кабанов, останнім часом він грає слабо. Випускаючи його на заміну, ми знали, що наприкінці зустрічі буде навала, підуть навіси в штрафний майданчик, проте і головою Кабанов не зіграв так, як треба. Скаченка минулого тижня ми відпустили – до Львова він приїхав не готовим, йому ще треба готуватися місяць-півтора, а вже потім виходити на поле. В нас часу на “розкачку” нема.
Щодо Маркевича, то він і далі в госпіталі. Лікарі сказали, що ще протягом тижня йому доведеться там перебувати.
Микола Павлов (головний тренер “Іллічівця”)
До гри, знаючи турнірне становище “Карпат” і те, що мій колега Мирон Маркевич потрапив до лікарні, я навіть був готовий програти. Але мої футболісти знайшли в собі сили по ходу зустрічі вирівняти становище. Погоджуюся з тим, що перший тайм був повністю за “Карпатами”, у другому – гра вирівнялася. У загальному, результатом я задоволений, хоча якістю гри футболістів “Іллічівця” – не зовсім. Але на це є свої причини, кілька гравців вийшли на матч не зовсім здоровими, зокрема, Гибалюк. Бракувало порядку в обороні. Але після того, як ми забрали 4-го захисника, помінявши його на півзахисника, гра частково вирівнялася. Цей хід виправдав себе.
Самовіддачею деяких футболістів не зовсім задоволений. Помітно, що окремі з новобранців на теперішньому етапі виглядають втомленими. Це теж можна зрозуміти, адже до сезону вони пройшли підготовчий період в інших командах.
Сьогодні “Карпати” мені сподобалися. Місце, яке вони займають в турнірній таблиці, явно не відповідає грі, яку львів’яни демонструють. Справді, не везе команді. Навіть у сьогоднішньому матчі вони повинні були перемагати, але більше пощастило нам.
p.s. Все таки, допоки керувати командою (не клубом) буде дилетант почесний Петро Петрович Димінський – ловити нам особливо нічого, дякуючи інтерв’ю Скаченка, стало зрозуміло що відбувається в Карпатах.
Першу лігу вже добре видно крізь дзюраві гетри та бутси. Сумно…
Ну і слова Павлова…., знущання над “хворим”.
Звіт підготував власний кореспондент -=ПРО ФУТБОЛа=- у Львові Віктор Мельський.
Источник: ПРО ФУТБОЛ