Тренерська робота – непроста. Не завжди тренерові вдається реалізувати всі свої плани, виконати все задумане. Несправедливою є і практика, коли в успіхах вбачається заслуга команди, а в невдачах винен тренер…
– Ваші проблеми зі здоров’ям пов’язані з невтішною грою команди?
– Це відіграло не останню роль у тому, що я потрапив до лікарні.
– Проте ви, не долікувавшись, вирішили повернутися в команду, нехтуючи вказівками медиків?
– Хотів як краще, але не так сталося. Лікарі наполягали на тому, щоб я два місяці забув про негаразди і роботу. Але я не втримався. Мало того, що нічим не допоміг команді, так ще й собі нашкодив.
– Якби можна було повернутися до зимового антракту, щось змінили б?
– Ні. Вважаю, фізично команда добре підготовлена. А це було нашим головним завданням.
– Але “Карпати” й надалі демонструють невиразну гру. Чи вбачаєте у цьому свої помилки?
– Кожна людина припускається помилок. Але, як бачите, у професіональному спорті ціна помилки надзвичайно дорого коштує. Іноді неможливо щось змінити…
– Як прокоментуєте ситуацію з футболістами, яких запрошували для підсилення “Карпат”, а невдовзі їх почергово відправляли на всі чотири сторони?
– Річ у тім, що Йовичевич залишив команду, Даниловський також довго перебував поза грою. Потрібно було негайно вносити корективи. А запрошували ми безкоштовних футболістів, які мали б великий досвід, особливо Скаченка. Сподівалися, що вони допоможуть команді. Прагнули створити іншим гравцям конкуренцію, але не вдалося. Ці футболісти виявилися не готовими і конкуренції не склали.
– Свого часу Євген Лемешко сміливо взяв курс на омолодження команди, і це спрацювало на користь клубу. Ви на таке не наважилися…
– По-перше, футбол шістдесятих років минулого сторіччя і нинішній – це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. Вимоги і швидкості далеко не ті. Ми також робили ставку на молодих, але заграли лише Чабан і Фещук. На жаль, Іванський та Іщенко продовжують залишатися перспективними, а Шмаков має ще працювати над собою.
– До закінчення чемпіонату три тури. Якщо команда не втримається, з чого розпочинатимете відродження?
– Не треба впадати у відчай і боятися падіння. Футболісти мають проявити характер і майстерність. “Карпати” мають можливість здобути дев’ять очок. А щодо відродження, то мене вже в команді не буде.
– Але ж ви із клубом укладали контракт на три роки, тобто до серпня 2006 року…
– Ви не володієте інформацією щодо умов контракту.
– Тоді розтлумачте суть справи…
– Я працював з командою, але жодних контрактів не підписував. Між мною і керівництвом клубу існувала лише усна домовленість.
– Чи захочуть провідні футболісти виступати у нижчій лізі?
– Думаю, що ні. Хоча саме вони мають повести в останніх матчах команду до перемог, не думаючи про те, що на них чекає. Їхня справа – гра на футбольному полі.
– Кого бачите на посаді головного тренера “Карпат”? Хоча, можливо, самі продовжите співпрацю?
– Швидше за все, розставимо крапки над “і”. Я роботу не відновлю. Щодо претендентів на посаду головного тренера, то це вже не моя справа. Можливо, керівництву клубу вже відома ця кандидатура. Я цього не знаю.
– Чи продовжуєте консультувати своїх партнерів із тренерського штабу?
– Уже ні.
– У такому разі, хто тепер відповідає за підготовку футболістів?
– Є тренерська група, якою керує Юрій Дячук-Ставицький.
Олександр ПАУК.
Источник: “Украинский футбол”