Андрей ГУСИН: “В “Динамо” не равные отношения между всема игроками – это факт”

       Андрій Гусін дебютував у вищій лізі в складі київського “Динамо” ще 14 квітня 1997 році у матчі проти полтавської “Ворскли”. Три з половиною роки екс-форвард львівських “Карпат” прокладав собі дорогу в “основу” київського “Динамо”. Щоб закріпитися в головній команді, йому довелося з форварда перекваліфікуватися на опорного півзахисника. Попри все, Андрієві вдалося стати одним із найкращих у Європі в цьому амплуа і внести вагомий вклад у єврокубкові досягнення “Динамо” 1997-1998 років. Тривалий час без вихованця львівської футбольної школи вболівальники не могли уявити стартового складу київського клубу та збірної України. Втім настав той час, коли тренерський штаб “динамівців” вирішив, що в “основі” не має місця для Андрія Гусіна, і відправив його в “Динамо-2”.

       Декілька тижнів тому Гусін заявив: якщо йому не пообіцяють місця в першому складі, то шукатиме іншу команду. Після зустрічі з президентом клубу Ігорем Суркісом і наставником Йожефом Сабо оптимізму в нього не побільшало. А на початку 2005 року Гусін уже впевнено сказав, що не підписуватиме нової угоди з київським “Динамо”. Неодноразово футболіст зазначав, що нині веде переговори з декількома зарубіжними клубами, однак із вибором нової команди ще не визначився. Андрій Гусін не полетів разом із “Динамо” до Об’єднаних Арабських Еміратів, де київський клуб проводить свій перший тренувальний збір зимового міжсезоння. Справами футболіста та про його плани кореспондент “Газети” поцікавився у самого Андрія Гусіна.

       – Андрію, як ви підтримуєте ігрову форму?

       – Підтримую її в “Динамо-2”. Доки не підшукаю собі команди, тренуватимуся в цій команді. Тренери збірної мені телефонували, запитували про мої плани. Але наразі нікому нічого конкретно сказати не можу. Набираю форму, мабуть, зіграю декілька матчів за “Динамо-2”, доки не підшукаю іншого клубу.

       – Що вас може змусити змінити рішення й продовжити контракт із київським “Динамо”?

       – Гарне запитання. Не можу відразу дати на нього відповіді. Якщо була б серйозна зацікавленість із боку тренера та президента клубу, то погодився б на продовження співпраці.

       – Вочевидь, доволі часто футболіст стає жертвою “підводних течій” у команді. Як гадаєте, на ставленні Йожефа Йожефовича до вас позначилася ваша ігрова форма чи які-небудь інші чинники, що спричинені конфліктною ситуацією?

       – Думаю, що я не є конфліктною людиною. Ви ж, мабуть, ніколи не чули від мене слів, відгуків, які могли б спричинити конфлікт. Тож за собою не вгледів причин, які могли б спонукати головного тренера конфліктувати зі мною. А те, що в “Динамо” не рівні стосунки між усіма гравцями – це факт. Якби тренер ставився однаково до всіх футболістів, то ніколи б не виникало проблем у стосунках спортсмена й наставника. Деякі люди себе дуже вільно почувають у команді, а декого постійно критикують. Головне, щоб усі були в однакових умовах. Якщо цього немає, то важко створити єдиний колектив. Певною мірою це впливає на взаємостосунки між гравцями.

       – Ви говорили про те, що надійшли декілька пропозицій від іноземних клубів. А в якій країні ви хотіли б продовжити кар’єру?

       – Наразі не хочу нічого говорити про це. Деякі команди з Росії й інших країн зацікавилися мною. Але це не ті стосунки, коли можна говорити про конкретну домовленість і підписання контракту. З президентами клубів у мене ще не має домовленостей, а від цих людей залежить усе, позаяк вони платять гроші. Українські команди пропонують перейти до них, селекціонери іноземних клубів цікавляться мною, але це так і може залишитися на рівні розмов. Адже я розумію, що вони грошей не платять, а все вирішує президент команди. Вони, мабуть, готують мене до певних умов, називаючи якісь цифри, але реально нічого не вирішують.

       – Керівництво львівських “Карпат” нині пропагує ідею створення у Львові команди, основу якої становитимуть місцеві вихованці. Вам ще не пропонували повернутися до Львова?

       – Пропонували, але я не розглядатиму цієї пропозиції. Оскільки “Карпати” нині грають у першій лізі, мені не хочеться після “Динамо” переходити туди . Звісно, ніколи не забуду міста, де я виріс та пройшов становлення як футболіст. Але доки там президент клубу не вкладе серйозних коштів і не поставить відповідних завдань, туди не повернуся.

Гліб Ваколюк

Источник: “Львівська газета”

Новости партнеров

Комментарии: