Нещодавно ветеранська збірна України повернулася з Іспанії, де провела товариські поєдинки з ветеранами “Бетіса” і “Севільї”, зустрілася з Романом Зозулею, а також отримала теплий прийом від місцевої української діаспори. Про вояж до Андалусії розповів один із гравців “синьо-жовтих” Андрій Донець, який свого часу виступав за “Карпати”, “Волинь”, “Таврію” і “Чорноморець”.
– Андрію, які емоції від іспанської поїздки?
– Команда повернулася в Україну у вівторок вночі. Враження лише позитивні. Іспанія –футбольна країна і це по-справжньому вражає. Там футбол – це не просто гра, а якась неймовірна і святкова подія.
– Ветеранська збірна України провела два матчі – з “Бетісом” (3:1) і “Севільєю” (4:5). Нещодавно ви їздили на турнір в Грузію, де грали з господарями, а також з іспанцями, турками та азербайджанцями. Чи можна порівняти цих суперників?
– В Грузії були зовсім інші правила. По-перше, матчі відбувалися в залі, а ще майданчик був з бортиками і грали фактично без аутів. Щодо іспанських команд, то вони дуже серйозно підходять до спарингів. У них є відмінне екіпірування, а також вони стабільно проводять тренування – тричі на тиждень. Рівень дуже потужний. Мабуть, то були одні з найсильніших опонентів, проти яких мені доводилося грати у складі ветеранської збірної.
– Більше сподобалася “Севілья” чи “Бетіс”?
– Ми поступилися “Севільї”, але по ходу матчу ми вигравали і боротьба була рівною. Лише в кінці зустрічі через прикрі помилки зазнали поразки. Щодо “Бетіса”, то тут було легше – знали, з ким маємо справу і налаштувалися по-іншому. Було також важко, але ми змогли перемогти. Обговорював ці матчі з Володимиром Єзерським і Славою Шевчуком – вони також були приємно здивовані високим рівнем суперників.
– Крім того, українська делегація відвідала поєдинок Прімери “Севілья” – “Вільярреал”.
– Нас вразила культура вболівання, помітно, що місцеві фанати люблять і поважають футбол. Звичайно, що і рівень гри дуже високий.
– Що особливого на “Рамон Санчес Пісхуані”?
– На стадіон вболівальники приходять сім’ями. Матч розпочинається для них не зі стартовим свистком судді, а набагато раніше. “Севілья” не перемогла і фанатські угруповання висловлювали певне незадоволення футболістам, але загалом все відбувається у коректній формі. Уявляю, які відчуття у футболістів, які виходять на футбольне поле. Раніше мені доводилося бути присутнім на грі “Севільї” і “Ліверпуля”. Так от там побачив поведінку англійських фанатів. В іспанців все більш доброзичливо – посмішки, фотографії, обійми.
– В рамках поїздки в Іспанію ви зустрілися з українською діаспорою…
– Коли ми приїхали потягом з Мадриду до Севільї, були приємно здивовані – безпосередньо на вокзалі нас вітали близько сотні земляків. Заспівали разом гімн і отримали надзвичайний заряд – було дуже приємно. Коли тебе так тепло зустрічають, за декілька тисяч кілометрів від дому… Для людей, які нас зустрічали цей момент також був знаковим – нещодавно вони вболівали по телевізору за зірок, які приїхали у складі ветеранської збірної.
– Очолює вашу команду легендарний Анатолій Дем’яненко. Його вимоги до вас такі ж серйозні, як і до професійних футболістів?
– Думаю, вимоги аналогічні. Розширений список ветеранської збірної складається з 50 осіб, тому кожен хоче проявити кращі якості і виходити на поле у синьо-жовтій футболці. Тобто поняття ротації і конкуренції також існують і результат має значення навіть на такому рівні.
– У складі збірної в Іспанію їздив і Мирон Маркевич…
– Мирон Богданович перед матчами у Севільї травмувався, але він є провідним гравцем нашої команди. На тренування Маркевич виходить раніше за всіх і дуже відповідально ставиться до цього. Ми знаємо його, як тренера-професіонала і таким самим він є і футболістом. Його підхід до справи мені дуже імпонує.
– Якщо поглянути на форму Нагорняка, Єзерського, Шевчука і Назаренка, то навіть у такому поважному футбольному віці кожен з них міг би підсилити професійні команди…
– Коли виходили на гру з “Бетісом”, я поглянув на наш склад і у мене промайнула думка – наша команда могла б спокійно виступати з таким складом у першій лізі. Наприклад, Шевчук і Назаренко ще роки два на найвищому рівні могли би пограти.
– В колективі збірної є чітко виражений лідер?
– Всі футболісти знають один одного не один рік. Відносини чудові і у нас є певна група футболістів, яка володіє лідерськими якостями. Але кожен з ветеранів готується до майбутніх матчів і з повною серйозністю ставиться до роботи, яку виконує. Такого не буває, щоб хтось приїхав не готовий.
– У тренувальний табір збірної в Севільї завітав Роман Зозуля. Зараз футболіст “Бетіса” переживає непростий етап у житті. Про що спілкувалися з Романом?
– Я особисто з ним не знайомий, хоча на полі неодноразово грали один проти одного. У Романа є певні проблеми, однак він заручився підтримкою ветеранів “Бетіса” і кожен з гравців нашої збірної висловив йому свою повагу. Ситуація дуже неприємна. Не розумію цього, адже Зозуля є дійсно патріотом України. Зовсім недоречно звинувачувати його у незрозумілих речах. Для футболіста основне – ігрова практика, а він може залишитися на півроку без футболу. Бажаю йому, щоб все якнайшвидше вирішилося і сподіваюся, що все у нього буде гаразд.
– Які подальші плани у ветеранської збірної України?
– Поки сказати важко, але знаю, що готуються поєдинки в Україні навесні та влітку. Можливо, іспанці до нас завітають. Не виключено, що товариський матч може відбутися на “Арені Львів”. Організатори працюють над тим, щоб вирішити ці питання і підготувати наступні спаринги для збірної.
Источник: ПРО ФУТБОЛ