У середу СКК “Демня”, команда з невеликого села Миколаївського району Львівської області, здолала свого другого суперника в Кубку України і залишається єдиним учасником турніру з аматорським статусом. Команда Юрія Войтовича, за спиною якого виступи у Львові, Івано-Франківську, Луцьку, Сумах і Тернополі, перемогла “Дніпро” (2:1 у додатковий час), а у середу виявилася сильнішою за “Полісся” (1:0).
Попереду на фіналістів минулого Кубка аматорів і кращу команду Львівської області чекає жеребкування і потенційна зустріч з представником Прем’єр-ліги. ПРО ФУТБОЛ ближче познайомився з одним із творців кубкового дива, головним тренером СКК “Демня” Юрієм Войтовичем.
– Після завершення тріумфальної гри з “Поліссям” минуло вже достатньо часу для того, щоб зробити певні висновки. Як загалом оціните поєдинок з житомирцями?
– Це була виграшна гра, яка подарувала нам позитивні емоції. Як би там не було, аматорська команда грала проти клубу з другої ліги. Тому перемога вдвічі приємніша.
– Якщо порівнювати два кубкові поєдинки з “Дніпром” і “Поліссям”, яке протистояння видалося складнішим?
– Двобій з “Дніпром” завершував наш довгий цикл виступів у Прем’єр-лізі Львівщини, Кубку області і Кубку аматорів, де ми пробилися у фінал. Виходить, що за три місяці ми провели більше 20 матчів. Як для аматорського клубу, це дуже насичений графік. Матч з дніпрянами припав на завершення цього важкого графіку і нам довелося грати, уникаючи валізного настрою. Ми повинні були дати гравцям відпочити.
– Після відпустки на вас чекало випробування “Поліссям”…
– Ми підсилилися трьома виконавцями, двоє з яких дебютували у цьому матчі. Іван Дикий та Любомир Білоус продемонстрували, що є виконавцями з високим футбольним інтелектом. Ми провели тактичні заняття і лише два тренування. Я змушений був виходити у старті, адже деякі хлопці запланували собі відпустки. Дехто приїхав тільки зранку перед грою, дехто – за день до гри. Я знав про це, тому готував себе до виходу на поле ще за тиждень до поєдинку.
– СКК “Демня” подолала дві стадії розіграшу Кубка України. Перед початком турніру могли мріяти про таке?
– Ви самі, напевно, розумієте, що аматорській команді важко ставити конкретні завдання на Кубок. У кожному турнірі, де ми граємо – у нас максимальні цілі. Перед кожним матчем ми ретельно вивчаємо суперника. Сучасні технології дозволяють нам переглянути якісні відеоматеріали і все проаналізувати. Звертаємо увагу гравцям на сильні і слабкі сторони суперника. Це приносить певні плоди. У нас є мрії в Кубку, але жодних чітких завдань не ставимо. Думаю, що ми на правильному шляху.
– Через місяць вам виповниться 38. Однак у середу в матчі з “Поліссям” ви не просто вийшли у стартовому складі, а й провели на полі майже всі 90 хвилин. Маєте власні секрети футбольного довголіття і звідки черпаєте мотивацію?
– Футболом я живу з дитинства – у 5-річному віці записався у футбольну секцію і все своє свідоме життя провів з улюбленою грою. Дуже важко розлучитися зі справою всього свого життя. Кожен професійний футболіст знає – якщо ти виходиш на поле, це вже мотивує. Я підійшов до тренерської кар’єри, але гра з “Поліссям” продемонструвала, що мені не вистачає цього футбольного кайфу (посміхається). Виходиш на поле – і зникають всі болячки, “відмазки” і зайві речі.
– Ви є не просто гравцем “Демні”, а й виконуєте функції головного тренера…
– Це подвійна відповідальність для мене. Своїм прикладом я маю показати хорошу гру і зарядити тих, хто поруч зі мною. Я не маю права на помилку не лише, як гравець, а й як тренер. Якщо я вимагаю у хлопців виконання певних речей, то сам повинен це робити. Дякувати Богу, здоров’я вистачає.
– Враховуючи аматорський статус вашого клубу, більшість гравців “Демні” заробляють на життя не футболом?
– У нас підібрався такий колектив, що 3-4 футболісти паралельно займаються іншими оплачуваними роботами. Решта повністю присвячують себе футболу. Великий позитив для команди – кар’єрний ріст. Нещодавно двох наших футболістів забрали у професіонали: Мирослава Гусака запросили у друголігову “Скалу“, а Віктор Барабаш став гравцем “Вереса” з Прем’єр-ліги. Для “Демні” це проблема, адже ці хлопці були нашими лідерами. Але нам приємно готувати гравців для професійних команд. Зараз з радістю переглядаю матчі з їхньою участю. Гусак чудово виглядає у другій лізі, Барабаш забиває голи і віддає передачі у чемпіонаті дублерів. У них хороше майбутнє.
– У “Демні” все виглядає дуже професійно: тренування, підготовка до матчів, сама гра. Єдине, чого не вистачає клубу – професійного статусу. Чи є в планах виступи у другій лізі?
– Завжди треба прагнути до кращого. Мені, як тренеру, хотілося б цього. Але треба розуміти, що ми маємо мати фундамент. Просто виступати без завдань? Ні мене, ні президента клубу Володимира Мудрого таке не задовольняє. Завдання мають бути максимальними, а для цього треба мати серйозну базу. Середняком другої ліги ми б могли бути, але нас цікавлять інші речі. Поки ми не готові, але я сподіваюся, що у найближчому майбутньому все буде гаразд. Топтатися на місце не хочеться. Минулого року ми стали найсильнішою командою Львівської області, тепер хочемо повторити це досягнення.
– У Демні за останнім переписом населення живе трохи більше 1600 осіб. Чи є у складі вашого клубу уродженці цього населеного пункту?
– У нас є двоє футболістів з Луб’яни – воротар Сергій Кирик та фланговий виконавець Ростислав Самолюк. Луб’яна – це сусіднє село із Демнею і ми пишаємося, що у складі нашої команди є місцеві хлопці. Кирик – дуже надійний голкіпер, а Самолюк – незамінний гравець основного складу.Також корінними жителями Демні є представники керівництва клубу.
– Зовсім скоро жеребкування третього попереднього раунду Кубка України, де візьму участь вже 6 представників УПЛ. Кого б ви хотіли бачити своїм наступним суперником у черговому для вас етапі турніру?
– Хочеться зіграти з представником Прем’єр-ліги. Звичайно, в Кубку є ще такі команди, які виступають у другій лізі і нам під силу з ними поборотися. Це і “Прикарпаття”, і ФК “Львів”, з якими можна змагатися на рівних. Побажань до жеребу не маю – просто хочеться спробувати себе на фоні команди з УПЛ, адже така нагода може випасти лише раз у житті. Хтось хоче зіграти з “Карпатами“, адже це хороший подразник. Я навіть не хвилюватимуся перед жеребкуванням (посміхається).
Источник: ПРО ФУТБОЛ