Шандор ВАРГА: “Веду переговоры с руководством “Динамо”

       Коли тридцять років тому Шандора Варгу через політичну діяльність відрахували з Львівського інфізу, ніхто й гадки не мав, що на уродженця закарпатського міста Вишкове чекає блискуча кар’єра у збірних СРСР (часів В. Лобановського), Угорщини (чемпіонат світу 1986 року в Мексиці) і тренерському комітеті УЄФА та статус найкращого футбольного агента Східної Європи.

       Зараз Варга мешкає вже на Лазуровому узбережжі Франції, а співпрацювати з ним мають за честь гравці збірної України С. Ребров (зараз “Вест Хем”), О. Лужний (“Вента”), А. Тимощук (“Шахтар”), О. Венглинський, Р. Ротань (всі – “Дніпро”), А. Пуканич (“Іллічівець”), В. Свідерський (“Сатурн”), С. Нагорняк (“Волинь”), Сергій Алейников, мегазірка 90-х Андрій Канчельскіс (“Сатурн”) та багато інших футболістів та тренерів.

       Про розмову з Шандором ми домовились ще торік, але з різних причин зустріч кілька разів відкладалась: Варга перебував в Україні лічені дні, вів переговори в Києві, Донецьку, Дніпропетровську, тому не мав часу на розмову і його мобільний телефон переважно був відключеним. Та й специфіка роботи футбольного агента часом не сприяє його активним контактам з мас-медіа. Так було й цього разу, але нарешті я почув у слухавці знайомий, із легким шармом закарпатського акценту, голос.

“Ребров може повернутись у “Динамо”

       – Зараз я перебуваю в Кончі-Заспі на базі київського “Динамо”, де веду переговори з керівництвом клубу з деяких питань трансферної політики, – говорить Шандор Варга. – Це поки що попередні переговори, тому не можу зараз назвати вам жодного прізвища.

       – З приходом Леоніда Буряка на посаду спортивного директора “Динамо” Сергій Ребров заявив, що існує ймовірність його переїзду в Київ. Чи можна припустити, що ваші переговори в Києві стосуються саме Реброва?

       – У даний момент я не готовий відповісти на це запитання. Справді, такий варіант існує: Сергій завжди згадує теплими словами “Динамо”. Ви подивіться, як розкрився після повернення в Голландію Філіпп Коку, який став лідером ПСВ “Ейндховен”. Сподіваюсь, що після введення ліміту на іноземців в Україні знову більше звертатимуть увагу на своїх футболістів, які мають такий неоціненний досвід матчів на найвищому рівні. Не забуваймо, що Ребров у чемпіонатах України забивав більше за Шевченка і 25 разів відзначався в Лізі чемпіонів. У віці 30-ти років футболіст перебуває на піку футбольної кар’єри. Але зараз його клуб “Вест Хем” бореться за повернення до англійської прем’єр-ліги.

       – Ваш інший підопічний Олег Лужний зараз також перебуває в Лондоні?

       – Останнім часом я з ним нечасто спілкувався, знаю лише, що у латвійської “Венти”, де Олег працював граючим тренером, виникли фінансові проблеми і декілька гравців (Хацкевич, Беньо, Налєпа та інші) повернулись додому. Але я не домовлявся про перехід Лужного в Латвію, тому не маю достовірної інформації. Але загалом, футбольний агент – це не та людина, яка лише забирає якогось гравця і кудись його відвозить, а й стежить за розвитком його кар’єри. Приміром, я зараз приїхав подивитись на свого підопічного, 18-річного гравця молодіжної збірної України Олега Герасим’юка: як він живе, чому не потрапляє в основу “Динамо”. Допоможу йому винайняти квартиру в Києві, щоб хлопець не сидів увесь час на базі, отримати посвідчення водія і придбати авто – одне слово, роблю все, щоб футболіст думав лише про футбол.

       – У міжсезоння колишнього карпатівця Сергія Ковальчука називали потенційною мега-зіркою не лише московського “Спартака”, а й російської прем’єр-ліги, але він досі так і не заграв там на повну силу?

       – У нас з Сергієм вийшло деяке непорозуміння: він сам напросився, щоб я вів його справи (до речі, як і Андрій Канчельскіс та Олег Венглинський. – Авт.), а потім якось втратив зі мною контакт. У мене дуже хороші стосунки з тренером москвичів Старковим, але наразі мені важко судити про стан готовності Ковальчука, позаяк я вже не є його агентом.

“Ледь не посадили за листівки з тризубом”

       – Ви неодноразово згадували, що вас свого часу виключили з Львівського інфізу, але ніколи не говорили, за що?

       – Це була неприємна історія. У мене були певні контакти з людьми, які не дуже симпатизували тодішньому Радянському Союзу. На той час це загрожувало мені багатьма неприємностями. Якщо конкретно, то я розкидав антирадянські листівки.

       – Це була угорська націоналістична група?

       – Ні, якраз українська. Але за тризуб і жовто-блакитні кольори на початку 70-х у Львові можна було загриміти на кілька років до тюрми. На щастя, я потім закінчив московський інфіз. І не жалкую, бо моя кар’єра після “вигнання зі Львова” стрімко пішла вгору, а в іншому разі міг би працювати вчителем фізкультури в рідному Вишковому. Захистив кандидатську і відразу потрапив до комплексної наукової групи, яка в збірній СРСР допомагала в роботі Валерію Лобановському. А після того, як я переїхав до Угорщини, досвід роботи з Лобановським мав велике значення, тому мені запропонували викладати футбол в Угорському інституті фізкультури в Будапешті і стати консультантом тренера збірної Угорщини Дьордя Мезея.

“Агент 001”

       – Чому ви статус футбольного агента отримали в Саудівській Аравії?

       – У мене угорське громадянство, хоча живу на півдні Франції. А на Близькому Сході працював упродовж десяти років, там і вирішив стати агентом. Позаяк я був першим, хто отримав такий статус, араби навіть охрестили мене “Агентом 001”.

       – Я був свідком того, як вас у Парижі тепло привітали напередодні матчу збірних Франції та України Олег Блохін, Андрій Баль та Семен Альтман, які в поїздках нікого й близько не підпускають до себе. Як вдалося налагодити такі хороші стосунки з тренерським штабом збірної України?

       – Це у них вийшло налагодити контакт зі мною (сміється), адже я ще працюю в тренерському комітеті УЄФА, і за освітою я все ж їх колега, тому жодних перепон тут бути не могло. До речі, зараз проводитиму тренерські курси в Голландії.

       – Мабуть, вам відоме висловлювання легендарного англійського тренера Боббі Робсона, що “футбольний агент – це передусім – паразит”?..

       – От зустрінетесь з Боббі і запитайте, кого він мав на увазі.

       – Шандоре, боюсь, у мене не буде такої нагоди.

       – А якщо серйозно, то я згоден з Робсоном. На жаль, більшість агентів раніше були юристами, бізнесменами, і небагато хто з них знає футбол зсередини. Але є й винятки. Боббі є моїм близьким другом, недавно ми навіть розглядали його кандидатуру на посаду тренера збірної Росії. Тому не думаю, що він сказав би це про мене.

       У моєму розумінні агент має стати дуже близькою людиною футболістові, і не лише у суто бізнесових справах. А поганий агент спершу знайомиться з сумою в контракті і починає вирішення проблеми з запитання: “А скільки мені за це заплатять?”.

       Приміром, я намагаюсь вникнути у сімейний стан моїх підопічних, добре знаю їхніх рідних, дружин і дітей. Але найтепліші стосунки у мене склались, звичайно, з мамою Олега Лужного. Ми завжди вітаємо одне одного з днем народження і з святами.

       – Шандоре, наостанок розкажіть про свою сім’ю.

       – З Ларисою я познайомився ще в Москві, і саме цій жінці завдячую затишком і теплом у нашій сім’ї. Адже я переважно в роз’їздах і вже, приміром, п’ятий рік поспіль не можу відзначити свій день народження разом з родиною. У нас дві дочки – Кароліна і Вікторія. Старша зараз навчається в Кембриджському університеті, а молодша здає випускні іспити у школі. Вдома ми розмовляємо російською та угорською мовами, діти вчаться у Франції в англійській школі і знають ще арабську.

       – Не шкодуєте, що не маєте сина-футболіста?

       – Ну, ми постійно працюємо в цьому напрямку, тож ще сподіваюсь… (сміється).

Михайло РОМАНЯК

Источник: “Високий замок”

В записи нет меток.

Новости партнеров

Комментарии: