Ще якихось три роки тому центральну оборону київського “Динамо” та збiрної України не можна було уявити без тандему захисникiв Владислава Ващука та Олександра Головка. Нинi обидва футболiсти виступають на берегах Чорного моря: Головко – у симферопольськiй “Таврiї”, а Ващук – в одеському “Чорноморцi”, який ще зберiгає шанси пробитися до Кубку УЕФА. Про те, як ведеться знаменитому футболiсту у периферiйному мiстi та про його стосунки з “Динамо” та “Спартаком” Владислав Ващук розповiв кореспондентовi “Експресу”.
– Владиславе, в останньому турi одеський “Чорноморець” програв важливий бiй за вихiд у єврокубки марiупольському “Iллiчiвцю”. Що ж сталося у Марiуполi?
– Можна перелiчити цiлий ряд об’єктивних причин, якi вплинули на наш програш. По-перше, у нас дуже багато гравцiв травмованих, а пiд час матчу вибули з гри ще й Луценко та Мiтiрєв. По-друге, ми в першому таймi залишилися в меншостi, пiсля того, як арбiтр вилучив Олександра Косирiна. Що не кажiть, дуже важко вдесятьох протистояти такiй командi як “Iллiчiвець”. Прикро, та бодай нiчиєї ми не зберегли.
– З мрiями про єврокубки ще не розпрощалися?
– Нi, за вихiд у Кубок УЕФА боротимуться п’ять команд, якi у турнiрнiй таблицi йдуть майже нога в ногу. У цьому списку є й “Чорноморець”. Шанси у нас є, однак вони примарнi. Нам треба у матчах, що залишилися, набрати якнайбiльше очок. От скажiмо, у наступному турi ми прийматимемо луцьку “Волинь”. Перемога неабияк змiцнить наше становище. Отож, будемо битися навiть попри те, що гратимемо без кiлькох провiдних футболiстiв.
– Цiкаво, як живеться зiрцi нашого футболу у периферiйнiй Одесi пiсля кар’єри в Києвi та в Москвi?
– Прекрасно! У нас гарний колектив. Iз великим задоволенням спiлкуюся з кожним гравцем “Чорноморця”, як з молодняками, так i з футболiстами зi стажем.
– В “Динамо” Ващук був дуже популярним. Навiть клiп про вас зняли. Чи нинi слави вам не бракує?
– Не знаю. Чесно кажу: все це для мене мало важило. Лише займався своєю справою – тренувався, грав у футбол. Та й музичний клiп – це не моя iнiцiатива. То був подарунок моєї дружини на мiй день народження. Маргаритi допомомiг написала пiсню знайомий поет-композитор, а клiп вiдзняли спiваки з гурту “Iграшки”.
– Один iз найяскравiших епiзодiв того клiпу – про гол у ворота французького “Ланса”. Ви тодi з кумедною усмiшкою довго лежали бiля штанги ворiт суперника.
– Приємний момент. Така реакцiя – результат великої радостi. Захисникам не часто доводиться забивати гол, аж раптом гол у Лiзi чемпiонiв. Хiба не можна було пожартувати. Я i в життi – великий жартiвник. Веду себе природно, емоцiй нiколи не приховую.
– Ваша дружина одразу погодилася на переїзд до Одеси?
– Аякже. А в неї i вибору не було (смiється). Як я сказав, так воно i сталося. Дружина i мiй трирiчний син Вiталiк завжди зi мною.
– А на кого залишили бiзнес у столицi?
– Дружина встигає бути i в Києвi, i в Одесi. В столицi маємо ресторанчик пiд назвою “Тампопо”. Дружина знайшла себе у цiй сферi, так що iнодi мушу годитися з її вiд’їздами.
– Владиславе, вболiвальники ще пам’ятає ваше скандальне прощання з київським “Динамо”. Скажiть чесно, а якi у вас залишилася спогади про “Динамо”?
– Про клуб в мене лишилися лише свiтлi спогади. Це я говорю цiлком вiдверто. В мене гарнi стосунки не лише з футболiстами, але й з керiвництвом клубу. Щоправда, недавно стався прикрий iнцидент, який мене трохи образив. Пiд час матчу в Одесi мiж “Чорноморцем” та “Динамо” київськi фани розгорнули плакат iз написом: “Ващук – Юда”. Я ж не зрадник. Я десять рокiв вiддав “Динамо”, хiба фани все це забули. Я вважаю, що то не були справжнi вболiвальники “Динамо”. Я розмовляв з деякими фанами, вони також були шокованi. Не знаю, чиїх рук справа – отой плакат.
– Пiсля кар’єри в “Динамо” ви перейшли у московський “Спартак”. Чому в Росiї довго не затрималися?
– То була iнiцiатива тодiшнього президента клубу Андрiя Червиченка. Вiн прийняв рiшення вiдправити мене з табору команди. Я був готовий продовжувати кар’єру в “Спартаку”. Фiзичнi навантаження я витримував, адже в “Динамо” нас ганяли бiльше.
– Ви один iз небагатьох гравцiв, якi за короткий час пограли у “Динамо” та в “Спартаку”. Що, на вашу думку, найбiльше рiзнить цi два клуби?
– Iнфраструктура. У “Спартаку” вона гiрша. Натомiсть фани “Спартака” набагато сильнiшi. Це не в образу динамiвцям. На “Спартак” ходить дуже багато людей i всi фани одягнутi у футболки улюбленої команди. Спартакiвцi не такi розпещенi, як динамiвцi. Вони вiдвiдують кожен матч, натомiсть кияни дозволяють собi вибирати, на який поєдинок йти, а який пропустити.
– Пiсля вiдходу зi “Спартаком” ваш пошук нової команди неабияк затягнувся. Якi лише команди не фiгурували у списку клубiв, з якими Ващук вiв перемовини…
– Так, багато написаного про себе тодi перечитав. Насправдi я був на оглядинах лише в трьох нiмецьких клубах – “Кельнi”, “Ганноверi” та “Майнцi”. Утiм, “Кельн” можна з цього списку викреслити. Я там побув лише на одному тренуваннi. Довiдавшись, що ця команда вилетiла з бундеслiги, я перестав вести переговори. А найдовше я був на переглядi в “Майнцi” – майже цiлий мiсяць. Через рiзнi причини я повернувся в Україну. Перейшов у “Чорноморець” i не шкодую. Влiтку в мене з одеситами закiнчиться контракт. Що буде далi – спрогнозувати не можу.
– Що каже помiчник Блохiна Семен Альтман про ваше запрошення до табору збiрної України?
– Семен Йосипович каже, що тренерський штаб за мною постiйно спостерiгає. Якщо запросять, то повiдомлять. Бiльше нiчого не знаю.
– Ви плекаєте надiю на те, щоб повернутися до збiрної вже на поєдинки з казахами та греками?
– Безсумнiвно. Я перед кожним матчем нацiональної збiрної в глибинi душi сподiваюсь, що мене запросять до лав рiдної дружини.
Олег ЗУБАРУК, газ. “Експрес”
Источник: Динамо Киев от Шурика