Актуально! Диллема вокруг Венглинского

Відверто

Євген КУЧЕРЕВСЬКИЙ: “ФОРВАРД ХОЧЕ ПІТИ І ШУКАЄ ДЛЯ ЦЬОГО ОБ’ЄКТИВНУ ПРИЧИНУ”

Недавно його команда потрапила у своєрідний “трафік”: грати доводилося чи не на четвертий день. Нині Євгенові Кучеревському хоч трохи можна перевести подих: у чемпіонаті країни — пауза.

“ХАОГЕ ВІДПРАЦЮВАВ КВАЛІФІКОВАНО”

— Отже вільний час маєте, Євгене Мефодійовичу?

— Та який там вільний час! “Збірників” до Києва споряджаю. До речі, потрібні вони у столиці вам чи ні?

— Потрібні, потрібні. Якщо не “Дніпро” кадрово рятуватиме національну команду, то хто ж? Не “Динамо” ж із “Шахтарем”. До речі, як вам фінал кубка?

— Сподобався. Шанси здобути трофей були і в тієї, і в іншої команди, кияни краще ними розпорядилися.

— Тобто кияни отримали урок з поразки “Дніпра” від гірників річної давнини. Чи так запитувати непрофесійно: і час минув, і за стилем гри чемпіон країни відрізняється від вашої команди?

— Я так скажу: “Динамо” мало значно більше часу, аби використати перевагу чисельної більшості. Рік тому такої можливості не було: Шебек спочатку гравця донеччан вилучив, а за кілька хвилин — нашого.

— Тоді запитання в тему: експеримент із запрошенням іноземного арбітра на матч себе виправдав?

— Свою роботу Тер’є Хаоге виконав кваліфіковано і неупереджено, не вступаючи з гравцями у дискусії навіть на рівні жестів. Це лише в Італії футболісти дозволяють собі полеміку з арбітрами.

— Але “Шахтар” не міг не полемізувати: спочатку пенальті у їхні ворота, потім вилучення Марики.

— А про що полемізувати? Як на мене, згодом у гірників ще й Дуляй заслуговував на червону картку. Взагалі брудним стає футбол: удари зненацька, засічки. Маркуса Мерка на футболістів немає!

— Але ж не скажеш, водночас, що судді небезпомилкові.

— Я і не стверджую цього. Наприклад, у матчі “Дніпро” — “Металург” (Запоріжжя) так і не зрозумів мотиви попередження Ротаня. Духу гри жовта картка не відповідала точно.

“НА МАТЧ З УЖГОРОДЦЯМИ НЕ НАЛАШТУВАЛИСЯ ВНУТРІШНЬО”

— Ви уже проаналізували причини поразки від “Закарпаття”?

— Розмовляв з підопічними. Кажуть, налаштувалися на матч належно. Можливо, зовні. Але внутрішньо цього помітно не було.

— Можливо, все-таки річ у мотивації? Ужгородцям троє очок у контексті боротьби за виживання були потрібніші.

— А хіба нам вони зашкодили б у змаганні за бронзові нагороди?

— Про те, що розлучилися із Шевцовим, не шкодуєте? Сергій вам добряче “насолив”.

— Коли він ішов з команди, мене ще у ній не було. Та і взагалі, яка користь — жалкувати? Ігор Суркіс заявляв, що шкодує за Венглинським. Комусь од цього легше?

— За донецький матч проти “Шахтаря” не соромно?

— Грали краще, ніж із “Закарпаттям”, але результат, якщо брати до уваги поповнення очкового доробку, ідентичний. Бракує хлопцям психологічної впевненості.

— Корніленку, насамперед?

— Натякаєш на те, що він не забив? Занадто квапився. Мав же час, аби зупинити м’яч, прийняти рішення. Мабуть, річ у досвіді і стабільності виступів на високому рівні.

— Ви у білорусові не розчарувалися?

— У жодному разі. Сергій старається, результати прийдуть.

— А Мелащенко?

— Останнім часом краще, ніж звичайно. Але йому ще треба працювати.

— Допомагаєте?

— Прагнемо, для чого ж ми тоді працюємо?

— Назагал, кого б з квартету — Венглинський, Балабанов, Корніленко, Мелащенко — ви класифікували б як лідера нападу?

— Нікого. У всіх є шанси претендувати на цю роль.

— Невже Венглинський свідомо від неї відмовляється? Його ж до грецького АЕКа сватають.

— Чесно відповім, не знаю. Є певні телефонні розмови, Олег ходить до керівництва, спілкується з ним щодо подальшого працевлаштування. Які у нього варіанти продовження кар’єри, мені не відомо.

— Чи потрібен тренерові Кучеревському гравець Венглинський?

— Річ не у цьому. Нападник сам сказав, що хоче піти.

— Причини? Бажання фахового зростання чи проблеми з тренерським штабом?

— Ми з Олегом не сварилися. Просто йому важко потрапити до основного складу. Здебільшого через хвороби. На стартовий матч другого кола проти “Оболоні” я вніс його прізвище до числа тих, хто розпочне матч зі стартовим свистком. Але за дві години до початку поєдинку приходить лікар і каже, що Венглинський не готовий. Температура. Гаразд, тоді практично вся команда грип підхопила. Але далі був виліт до Києва. Венглинський підходить і говорить, що летіти не зможе. Знову температура. Я вважаю, що Олег нині просто шукає об’єктивну причину, аби красиво піти з клубу.

“САМІ СОБІ МАЄМО ДОПОМОГТИ”

— Програму підготовки для гравців, незадіяних у національній команді, складено?

— Готуватимемося на заміській базі. 3-5 червня (терміни уточнюються) зіграємо спаринг-матч або проти харківського “Арсеналу”, або проти запорізького “Металурга”.

— Ви говорили, що основні придбання здійсните взимку.

— І не відмовляюся від своїх слів. Літня перерва надто нетривала. На перегляд викликати виконавців немає сенсу. Якщо брати, то вже підготовлених гравців. Кого конкретно, сказати поки що не можу.

— Результати останнього туру сприяють “Дніпру” в суперечці за “зону УЄФА”.

— Ми самі собі маємо допомогти.

Авторитетна думка

Андрій СТЕЦЕНКО: “ОЛЕГ ЗАЛИШИТЬ КОМАНДУ. АЛЕ ЯКЩО ВІН ВСЕ-ТАКИ ЗАХОЧЕ ПІДПИСАТИ НОВУ УГОДУ, ГАДАЮ, ЦЕ СТАНЕТЬСЯ”

СВОЮ ТОЧКУ ЗОРУ НАВІВ І ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР “ДНІПРА”

“ПРО ІНТЕРЕС АЕКА ДІЗНАВСЯ З ГАЗЕТ. ВЕНГЛИНСЬКИЙ ЦЮ ІНФОРМАЦІЮ В ОСОБИСТІЙ РОЗМОВІ НЕ СПРОСТУВАВ”

— Андрію Вікторовичу, Венглинський іде з команди?

— Так. Термін його контракту вичерпується 1 липня, і форвард не бажає продовжувати угоду. Наскільки мені відомо, він має намір перейти до грецького АЕКа.

— “Дніпро” запропонував нападникові новий контракт?

— Більше того, ми запропонували форвардові ліпші фінансові умови. Олег пропозицію відхилив.

— Доводилося чути, що Венглинський отримував у “Дніпрі” 25000 доларів на місяць, а греки більше йому і не платитимуть.

— Без коментарів.

— Венглинський скаржиться на недовіру з боку представників тренерського штабу “Дніпра”.

— Як можна довіряти футболістові в останніх двох матчах сезону, якщо він подумки в іншій команді? Я не приховую, що Венглинський конфліктував з тренерами. Він довго хворів, лікувався, не потрапляв до складу. Хоча не треба забувати, що саме ми надали шанс Олегові нагадати про себе після не надто вдалого динамівського періоду в його кар’єрі.

— Ви особисто намагалися вирішити конфлікт? Зустрічалися з Венглинським?

— Неодноразово. Але, як кажуть росіяни, “насильно мил не будешь”.

— До клубу ніхто не звертався щодо придбання Венглинського?

— Ні. Не забувайте, що термін контракту у нього закінчується, і Венглинський стане вільним агентом. Нам ніхто не телефонував, а про варіант з АЕКом я дізнався від форварда.

— Не з преси?

— Точніше, з преси. Потім в особистій розмові Олег інформацію від газетярів не спростував.

— У випадку підписання нової угоди “Дніпро” міг отримати компенсацію.

— Так, але Олег, як я вже сказав, новий контракт підписувати не бажає.

— Шкода буде розлучатися з найкращим, за версією нашого видання, футболістом України-2003? Чи незамінних немає?

— І те, й інше. Шкода, що так обставлено моральний бік питання.

— Тобто розставання вийде із взаємними докорами?

— Я б не хотів цього. І запевнюю: ніхто з клубу у спину Олегові не плюватиме.

— Припустімо, Венглинський змінить своє рішення. А клуб?

— Клуб — ні. Ми підпишемо нову угоду. І підвищимо фінансові умови. Але у контракті чітко будуть написані зобов’язання не лише керівництва, але й футболіста.

— Євген Кучеревський вважає, що під час короткої літньої перерви вести масштабну селекційну роботу недоцільно.

— Я абсолютно згоден з головним тренером команди. Маститого виконавця ми навряд чи встигнемо запросити. Обходитимемося тими, хто є.

— Чи вплинули поразки команди у двох останніх турах на кредит довіри до головного тренера?

— Абсолютно ні. Говорив і говоритиму: Кучеревський для “Дніпра” — фігура знакова. Він працюватиме у клубі в будь-якому випадку.

“АРБІТРИ ДО “ДНІПРА” СТАВЛЯТЬСЯ НЕАДЕКВАТНО”

— Я пам’ятаю, що спілкуюся з керівником команди, яка комплектується практично на сто відсотків вітчизняними футболістами. І все-таки запитаю: чи потрібен нашому чемпіонату ліміт на легіонерів?

— Потрібен. Засилля легіонерів не дає змоги розкритися молодим вітчизняним талантам. Хоча у цій ситуації багато залежить від ступеня довіри тренера.

— Старт нового чемпіонату — 12 липня. Не зарано?

— Нормально. А особливо я схвалюю те, що кількість турів, проведених у першій частині чемпіонату, перевищує другу. У грудні поля підтримувати в якісному стані набагато легше, ніж у лютому.

— Наступний внесок команд-учасниць еліти збільшено. Основний мотив — підвищення гонорарів інспекторів та арбітрів. Згодні з цим?

— Цілком. Але з одним зауваженням: карати за помилки суддів та інспекторів треба з усією суворістю. А то гонорари ростуть, а відповідальності за упередженість практично ніякої.

— Кому мають підпорядковуватися суддівський та інспекторський комітети — ФФУ чи ПФЛ?

— Це питання мене абсолютно не обходить.

— Чи варто, починаючи зі стадії 1/8 фіналу, проводити “сліпий” жереб у розиграші національного кубка?

— Я двома руками за таку ідею. “Динамо” — “Шахтар” у фіналі турніру — це цікаво, але протистояння грандів і на нижчих стадіях буде не менш захопливим.

— У наступному чемпіонаті “Дніпру” до снаги конкурувати з грандами за “золото”?

— Таке завдання ми ставитимемо однозначно. Лише б арбітри змінили своє неадекватне ставлення до “Дніпра”. Повірте, нинішній гандикап у 32 очки, який має лідер чемпіонату щодо нас, не зовсім чітко відбиває реальне співвідношення сил. Запрошення іноземця судити фінал Кубка України — це напівзахід і свідчення негараздів у роботі нашої Феміди водночас. Тому вітчизняні арбітри не працюють у фінальних частинах чемпіонату світу та Європи, не задіяни у матчах Ліги чемпіонів. Куди у рамках програми УЄФА щодо обміну рефері покличуть українських суддів? До Норвегії? Навіть у цьому сумніваюся.

З перших уст

Олег ВЕНГЛИНСЬКИЙ: “КЕРІВНИЦТВО КЛУБУ ТА ТРЕНЕРСЬКИЙ ШТАБ НА МЕНЕ НЕ РОЗРАХОВУЮТЬ”

Форвард “Дніпра” бачить ситуацію по-своєму. Про що і розповів кореспондентові “УФ”.

— Олеже, наскільки ймовірний твій перехід до грецького АЕКа?

— Імовірність цього невелика. До конкретних речей справа не доходить.

— Тобто елліни вели з тобою загальні розмови?

— Саме так. Греки сказали, що стежитимуть за мною до кінця нинішнього чемпіонату, і лише тоді ухвалюватимуть рішення.

— Їхнє резюме напряму залежить від кількості зіграних тобою матчів останнім часом. А з цим, наскільки я розумію, проблеми.

— Річ у тім, що керівництво та тренерський штаб “Дніпра” вважають мене “поза грою” і не розраховують на мою допомогу. Уся ця історія з АЕКом вплинула на їхню думку, тому ситуація для мене доволі важка.

— Можливо, ти не витримуєш конкуренції у боротьбі за місце в основному складі?

— Я не вважаю себе слабкішим за інших колег у своєму амплуа, зібраних у “Дніпрі”. Конкуренції ніколи не боявся. Тим більше, після “Динамо”. Я хочу грати. 27 років, можна сказати — розквіт сил. Але навколофутбольні обставини перешкоджають.

— До Греції їздив на оглядини?

— Ні. Які оглядини — від тренувань у “Дніпрі” мене ніхто не звільняв. Але сказав еллінам, що, у принципі, не проти захищати їхні кольори.

— Окрім АЕКа, є варіанти продовженя кар’єри?

— Мною цікавилися кілька клубів російської прем’єр-ліги. Але знову-таки — без конкретики. Термін моєї угоди з дніпропетровцями закінчується 1 липня, тоді, сподіваюся, цей гордіїв вузол розв’яжеться.

— Ігор Суркіс висловлював жаль з приводу того, що Венглинський залишив київський клуб. До лав чемпіона не кличуть знову?

— Двічі в одну річку не входять. Крім того, всі ці проблеми…

— Ситуація навколо акцій “Динамо”?

— Ні, я про ті ж навколофутбольні обставини. А гроші, акції… Я ніколи не ставив фінанси на перший план. Ще перший тренер говорив: “Якщо гратимеш, гроші нікуди від тебе не втечуть”.

— Не хотів би залишитися в Україні?

— Чому б і ні?