Подією тижня стала блискуча гостьова перемога “Дніпра” над лідером – київським “Динамо”. Одним з лідерів захисту дніпропетровців та національної збірної України є 29-річний вихованець львівського футболу Володимир Єзерський.
– Володимире, перемогу “Дніпра” над “Динамо” вже назвали “матчем року”…
– Нам було нелегко протистояти лідеру в Києві. Найскладніше було вистояти в першому таймі. Рівень гравців “Динамо” сьогодні вищий за рівень “Дніпра”. Господарі намагались нас пресингувати. Але Олег Протасов обрав саме такий тактичний малюнок гри – віддати центр поля і шукати щастя на контратаках. Чудово зіграв Костянтин Балабанов, який двічі покарав киян за помилки в захисті. Не можу сказати, що йому раніше не довіряли тренери, але в цьому матчі Балабанову вдалося майже все…
– Для тебе матч був принциповим, адже ти свого часу не закріпився в “Динамо”?
– У мене були проблеми зі здоров’ям, тому головним моїм завданням було вийти в основному складі й отримати ігрову практику. Хоча справді у Києві під керівництвом Валерія Лобановського я грав поряд з Шевченком, Лужним і Ребровим.
– Чи у матчі з “Динамо” ваш клуб матеріально стимулювався “Шахтарем”? Обидва наших лідери практикують такі дії, стимулюючи суперників свого конкурента за “золото”…
– Наразі я жодних “стимулів” не отримав. У “Дніпра” є свої завдання, незалежно від стимулювання іншими клубами… Нам потрібні очки, тому навіть не вважаю сенсацією нашу перемогу над “Динамо”. Більше того, коли б арбітри у дечому не симпатизували нашим двом грандам, не було б такого великого розриву між лідерами та групою переслідувачів…
У “Дніпрі” зараз йде становлення команди. Торік нам випало чимало складних ігор, а лава запасних була короткою. Якщо зараз клуб дещо доукомплектується, то нам цілком до снаги грати в єврокубках.
– З приходом Олега Протасова у “Дніпрі” відбулися якісь радикальні зміни?
– Звичайно, тренувальний процес суттєво змінився, якщо порівнняти з Євгеном Кучеревським та Вадимом Тищенком. Недаремно Олег Протасов тренував у Греції та Румунії. У Олега Валер’яновича більш демократичний, я б сказав, європейський підхід до тренувань. Хоча фізичні навантаження певною мірою навіть зросли. Більше приділяється уваги тактиці.
– А чим відрізняється Протасов від Кучеревського у ставленні до футболістів?
– Його навіть можна вважати демократом. Протасов дає більше свободи футболістам, вірить в їх професіоналізм.
– Я б не сказав, що Протасов демократ. Чого варто лише жорстка позиція в історії з відрахуванням з команди півзахисника збірної України Олександра Рикуна?…
– Тренер відповідає за результат, отож йому видніше. Що ж до Сашка Рикуна, то він з вівторка тренується з основним складом. Йому дали шанс довести, що може грати. Все в його руках…
– А який статус зараз у вашого колишнього наставника Євгена Кучеревського?
– Євген Мефодійович зараз виконує обов’язки спортивного директора клубу. Але він частенько приходить на тренування.
– А як вони ладять з Протасовим?
– Мені здається, у них нормальні стосунки.
– Раніше ти завжди називав своїм найкращим другом у команді Олега Венглинського. Чому він так нечасто з’являється на полі у складі грецького АЕКа?
– З Олегом ми постійно підтримуємо зв’язок. У Венглинського достатньо сильна конкуренція у нападі. Форварди АЕКа зараз непогано грають, тому Олег чекає свого часу… Щодо побутових умов, то всі контрактні умови виконуються. Але, як і кожному футболісту, який не має постійної ігрової практики, Венглинському зараз нелегко.
– Свого часу ти говорив, що від добра добра не шукають, тому, мовляв, не хочеш грати за кордоном?..
– На мою думку, рівень чемпіонату України потрохи зростає. Моє основне завдання – грати в основі для того щоб потрапити на замітку тренерам збірної і поїхати на чемпіонат світу.
– Олег Блохін зараз критикує спортивну форму кандидатів на поїздку до Німеччини. Каже, що не може набрати і 23-ох гравців на заявку. Певною мірою це стосується й гравців “Дніпра”?..
– Не думаю, що хтось хоче “пролетіти” повз чемпіонат світу. З тренерами збірної востаннє бачився під час спарингу з Азербайджаном. Але зараз більше думаю про першість України, бо через ці ігри можна покращити форму. Звичайно, дуже хотілося б зіграти й у Німеччині, але про це думатиму вже після завершення національному чемпіонату.
– Але для рідних придбав квитки на Мондіаль?
– Так, федерація виділила по чотири квитки на кожного “збірника”. До “моєї квоти” потрапили дружина, брат, і двоє моїх найближчих друзів, з якими товаришую ще з дитинства.
– Кажуть, що у “Дніпрі” ти, за аналогією з НХЛ, виконуєш роль такого собі “поліцейського” – не даєш суперникам образити своїх товаришів по команді?
– Звичайно, якщо бачиш якісь жорсткі дії щодо своїх товаришів, то не гріх і заступитися. Але до рукоприкладства, як у НХЛ, не доходить. Іноді можна просто подивитися в очі – і порушник все зрозуміє…
– Володимире, знаю тебе, як релігійну людину, чи святкуватимеш Великдень?
– Я вихований на цих традиціях. Як і більшість людей у Західній Україні – греко-католик. Але в Дніпропетровську немає храму цієї конфесії, тому відвідую православний. В суботу ми приймаємо “Волинь”, а після матчу піду до церкви. А паску пектиме моя дружина…
Источник: “Високий замок”