Новоспечений спортивний директор ФК „Карпати” Юрій Дячук-Ставицький до старту 16-го чемпіонату України перебуватиме разом з командою. Він допомагатиме головному тренеру Олександру Іщенку якомога швидше адаптуватися у новій команді, даватиме поради при вирішенні долі того чи іншого потенційного новобранця. З початком сезону Юрій Дячук-Ставицький має намір піти у відпустку. За його словами, впродовж трьох останніх років він не мав такої нагоди.
З новими силами спортивний директор розпочне роботу, що стосуватиметься не лише першої, другої команд „Карпат” та колективу дублерів, а й дитячо-юнацької школи. Газета „Карпати” звернулася до Юрія Михайловича з проханням розповісти про бачення власної роботи на посаді спортивного директора.
– Нині львівські „Карпати” є дуже перспективною командою, – зауважив Юрій Дячук-Ставицький. – Адже кістяк команди у нас складають місцеві вихованці. Окрім того, „зелено-білі” є єдиним представником правобережної України у вищій лізі. 12 областей не мають власних команд в елітному дивізіоні. У той же час, ці регіони мають чимало обдарованих дітей. Я уже не одноразово говорив, що на Україні найбільш сприятливим регіоном для виховання футболістів є Захід.
– У чому перевага Заходу перед Сходом?
– У нас помірний клімат, немає суворої і затяжної зими. Якщо створити штучні поля, то можна тренуватися всі 12 місяців року на відкритих майданчиках. Західна Україна є дуже релігійним регіоном. Батьки та вчителі змалечку привчають дітей любити Бога. Тому підростаюче покоління менше за своїх однолітків з інших куточків України займається шкідливими справами – наркоманією, алкоголізмом, палінням. Це кажу не я, про це найкраще свідчить статистика. Окрім того, наша екологія у значно кращому стані, аніж на Сході. Адже на Заході не так багато промислових підприємств. Усе це свідчить про наявність хороших умов для створення на базі західних областей футбольної академії. Ми можемо об’єднати футбольні школи, створити табори й виховувати футболістів для усієї України. На жаль, уся Західна Україна має незначний фінансовий потенціал. Нам бракує якісних футбольних полів, штучних майданчиків, де б діти могли удосконалювати власну майстерність. Уже нині проводять наради стосовно створення відкритого акціонерного товариства ФК „Карпати”. Футбольне підприємство мало б створити необхідну інфраструктуру для дитячо-юнацьких команд.
– Які завдання ви поставили перед собою на посаді спортивного директора „Карпат”?
– Найперше маю привернути увагу представників влади, бізнесменів до футбольного господарства. Потрібно відремонтувати стадіони, збудувати поля зі штучним покриттям і віддати це все дітям. Лише якщо буде хороша база, можна буде виховати добротних футболістів. Займатимуся тренерськими кадрами. Успіх молодіжної команди на першості Європи та національної команди на чемпіонаті світу свідчить про те, що в Україні є хороший тренерський потенціал. Щонайголовніше – потрібно підняти зарплатню наставників футбольних шкіл. Звісно, їх потрібно вчити. Але однозначно – талановитих тренерів у нас багато. Три кита, на яких мають стояти „Карпати” – це інфраструктура, фінансова база та тренерські кадри. Якщо належно поставитися до молодого покоління, то гарантую, що „Карпати” завжди гратимуть у вищій лізі і будуть постійними учасниками єврокубкових змагань.
У Німеччині, Іспанії чи будь-якій іншій країні держава намагається допомогти людям, які мають намір опікуватися дитячим спортом. Адже у такий спосіб діти ростуть гармонійними, фізично розвинутими. Там держава цьому сприяє, а у нас вона хоче, щоб це робилося без її участі. Створення дитячих шкіл повинно найбільше зацікавити державні установи. Усі цьогорічні випускники футбольної школи „Карпат” вступили або невдовзі вступлять у вищі навчальні заклади. Нехай навіть з 22-х випускників карпатівської футбольної школи п’ятеро заграють у команді, зате інші будуть нормальними громадянами України. Футбольний клуб робить велику справу, в якій йому повинні допомагати державні установи.
– Юрію Михайловичу, можете назвати молодих львівських футболістів, які, на вашу думку, через декілька років гратимуть у національній збірній?
– Не називатиму конкретних імен. В українців такий менталітет: коли його похвалиш, він задирає носа догори і перестає працювати так, як потрібно. Але можу вас запевнити: такі люди у нас. Мабуть, у кожній віковій групі є хороші гравці, які здатні у майбутньому представляти нашу державу на високому міжнародному рівні. Але вони наразі тренуються на тирсових полях, на асфальті! Якби вони тренувалися на хороших полях, то значно підвищили б власну майстерність. Погляньте, українська збірна на чемпіонаті світу виглядає не такою технічною, як португальці, іспанці чи італійці. Усе через те, що наші діти тренуються на поганих полях.
– Були прецеденти, коли дитячі школи інших клубів переманювали львівських дітей. Як плануєте убезпечитися від подібних випадків?
– Якщо дітей одягати, давати їм можливість тренуватися на нормальних полях і виплачувати пристойну стипендії, ніхто від нас не поїде. Дихати повітрям Донецька та Львова – це дві великі різниці. Окрім того, забезпечуватимемо себе від цього укладенням договорів.
– У донецькому „Шахтарі” дитячим футболом опікується іноземець. Як гадаєте, чи варто виховання дітей довіряти іноземним фахівцям й тим самим позбавляти роботи своїх тренерів?
– Багато футболу не буває. Так само не буває забагато фахівців. Голландська, французька чи якась інша школа має свої особливості та досвід. Тому вивчати потрібно кожну школу, при цьому запозичуючи лише найкраще. Уже мав розмову з Почесним президентом клубу Петром Димінським про те, що потрібно найближчим часом відвідати Монако, де створено дуже потужну футбольну школу. Маю намір також переймати досвід і донецького „Шахтаря”. Вчитися ніколи не пізно. Я працюю у футболі 40 років, але все одно мені потрібно збагачувати свої знання. Кашу маслом не зіпсуєш. Не можу сказати, що лише голландець зможе налагодити роботу дитячої школи. Це під силу багатьом…
– В Європі дітям дозволяють імпровізувати і не вимагають від них точного виконання вказівок тренера. У школах же країн колишнього Радянського Союзу змалечку футболістів привчають до чіткого виконання тренерської установки. У підсумку європейці, не обтяжені догмами, здатні приймати нестандартні рішення, імпровізувати…
– Колись і в нас грали на пустирях, без тренерів. Відповідно, тоді не говорили, що робити у тій чи іншій ситуації. Звісно, майстерність футболістів зростала через те, що вони самотужки удосконалювалися, вирішували як їм діяти. Голландці, наприклад, переконані, що до 14 років дітей не можна піддавати фізичним навантаженням. Вони до цього віку повинні, на думку фахівців Країни тюльпанів, грати в різні ігри, розвивати кмітливість. Є люди, які думають інакше. Як на мене, усе залежить від дитини та тренера. Якщо наставник матиме належну кваліфікацію, умови для праці й талановитих вихованців, то усе буде гаразд.
– А в „Карпат” є кваліфіковані наставники?
– Жоден тренер не буде повністю задоволений потенціалом своєї команди. Так само керівник клубу завжди незадоволений своїми тренерами. Хоча можу вас запевнити, що у Львові хороший тренерський потенціал. Наставників потрібно навчати й водночас позбавлятися тих, хто не хоче працювати. Ми виховали чимало хороших футболістів. У той же час знаю, що у нас є певні проблеми.
Источник: Офиц. сайт “Карпаты”