Не встигли в Україні припинитися розмови про інцидент на чемпіонаті світу між Зіданом та Матерацці, як щось схоже трапилося в дніпропетровському „Дніпрі”. Непорозуміння між Володимиром Єзерським та Русланом Костишином не потрапило в об’єктив камери, тож робити висновки: хто правий, а хто ні, можна лише зі слів самих „дніпрян”. Зрештою, факт залишається фактом – у перерві єврокубкового поєдинку проти „Марселя”, захисник збірної України ударив партнера по команді. Наміри у нього, нібито, були благородними – відстояти тренерську установку. Проявлення ініціативи, щоправда, зіграло проти Єзерського. Олег Протасов сказав, що таким футболістам в команді не місце, керівництво порадило йому шукати нову команду, а Євген Кучеревський висловив припущення, що з Мундіалю Володимир приїхав з симптомами зіркової хвороби. Зізнаємось, умовити Володимира Єзерського дати інтерв’ю клубній газеті було непросто, але дізнавшись, що його подальша доля дуже цікавить львівських уболівальників, таки погодився.
– Схожих інцидентів в українській першості, окрім сутички Родріго та Алієва, навіть не пригадаєш. В чому все ж причина конфлікту між тобою та Русланом Костишином?
– „Дніпро” є добре дисциплінованою командою. Тут панує здорова робоча атмосфера. Просто коли в одному колективі одночасно працює понад тридцять гравців – можливі конфлікти, адже у кожного свої принципи, погляди на життя та на гру. Ситуації, схожі на ту, що трапилась у перерві гри з „Марселем”, трапляються у багатьох командах, бо футболісти – це живі люди, а людям притаманні емоції та непорозуміння.
– Ти намагався знайти порозуміння з Костишином?
– Поки що для цього не було можливості, адже я готувався до гри за дубль, але вважаю, що це справа часу.
– Мабуть, серйозна розмова з керівництвом футбольного клубу вже відбулася?
– Звичайно, що розмова була. Зараз я не хотів би розголошувати її деталі. Можу сказати лише, що жодних крапок над „і” не було розставлено. Наразі я залишаюсь гравцем „Дніпра” і працюватиму для цієї команди.
– Як дніпропетровські вболівальники сприйняли твій вчинок і покарання, яким тебе „нагородили” тренери команди?
– Під час гри з дублем донецького „Металурга” мене активно підтримували дніпропетровські вболівальники. Вони закликали до якнайшвидшого розв’язання існуючого конфлікту та мого повернення до першої команди „Дніпра”. Чути таку підтримку було дуже приємно.
– Який настрій в „Дніпрі” після матчу з „Марселем” і вильоту клубу з єврокубків?
– Звичайно, вся команда розчарована, адже „Дніпро” попередні три сезони досить успішно виступав у Кубку УЕФА, дарував матчі високого статусу своїм прихильникам. Саме перед вболівальниками відчувається особлива відповідальність. Зрештою, тепер команда зможе зосередитись на внутрішніх змаганнях, аби вже у наступному сезоні зреалізувати свої єврокубкові амбіції.
– Ти зараз тренуєшся з „Дніпром”?
– Тренери команди перевели мене до команди дублерів, за котру, власне, вже відіграв проти дублюючого складу донецького „Металурга”. Зрештою, в інтенсивності підготовки нічого не змінилось, я тренуюсь, підтримую форму аби в будь-яку мить допомогти основі „Дніпра”.
– Чи можливим є переїзд Володимира Єзерського з Дніпропетровська? В інформаційному просторі з’явилось повідомлення ніби тобою цікавиться харківський „Металіст”. Своєю чергою львівські вболівальники були б раді побачити твоє повернення до „зелено-білих”?
– На сьогодні конкретно про мій перехід з „Дніпра” до іншої команди не йдеться. Цілком ймовірно, що я залишуся в Дніпропетровську і боротимусь за повернення до основного складу. З іншого боку, можливо мені таки доведеться перебратись до іншої команди. От тоді вже можна буде говорити про якісь конкретні переговори чи домовленості, про „Металіст”, „Карпати” чи ще когось.
– Маєш певні думки, як колишній карпатівець, щодо майбутнього львівського клубу?
– Про якийсь реальний стан справ можна буде судити десь після 10 турів. Поки що я можу сказати: „Карпати” — серйозна команда, інакше б вона не потрапили до півфіналу Кубку України. В складі львів’ян дуже багато перспективних молодих футболістів, серед них — гравці молодіжної збірної. До того ж, у цьому сезоні львів’ян тренуватиме досвідчений фахівець — Олександр Іщенко. Думаю, що завдання мінімум — збереження прописки в еліті українського футболу – „Карпати” виконають, а за умови певного кадрового підсилення поборються і за щось серйозніше.
– Чи вдалось тобі відновитись і відпочити після поїздки на чемпіонат світу?
– Після поїздки до Німеччини вже минуло трохи часу. Зараз Мундіаль для мене — це приємні спогади, я ж повністю переключився на чемпіонат України, готовий виходити і грати в кожному матчі.
– А які в тебе залишилися враження від чемпіонату?
– Атмосфера в Німеччині була чудова, її немає з чим порівняти, це далеко не чемпіонат України і навіть не Ліга чемпіонів. Кожен гравець має пишатись, що побував на такому святі футболу.
– Хто, на твою думку, найкраще зіграв у нашій Національній збірній?
– Виділяти когось не хотілося б, адже збірна України зуміла зіграти успішно, перш за все, завдяки тому, що билася як команда. Мало хто вірив в успішний виступ жовто-блакитних, проте ми довели, що наш вихід на чемпіонат світу — це не випадкове везіння, а результат великої роботи, що була проведена тренерами і гравцями.
– До речі, Володимире, чи виплатили вже гравцям збірної обіцяні впродовж чемпіонату преміальні?
– Преміальних поки що не виплатили, але сумнівів у тому, що вони таки дістануться гравцям на сьогодні немає.
– Чи відчувалась на матчах збірної у Німеччині підтримка українських вболівальників?
– Звичайно. Наші вболівальники вкотре продемонстрували, що вони особливі. Вони чудово підтримували гравців навіть у важкі для збірної хвилини. Це створювало для футболістів зовсім інший, дуже позитивний настрій. До речі, були в Німеччині і вболівальники зі Львова. Їм, як і усім іншим львівським шанувальникам футболу, яких я дуже поважаю і завжди пам’ятаю, хочу передати великі вітання.
– А сам ти за яку збірну вболівав?
– Мені одразу сподобалась збірна Аргентини, згодом приємно здивували Франція та Італія. За ці три збірні, відповідно, і переживав. Коли ж так сталось, що саме французи з італійцями зійшлись у фіналі, як кажуть, вболівав за гарну гру.
– Що думаєш про вчинок Зідана наприкінці фінального матчу?
– Я думаю, що коментувати цей вчинок не варто. Він вчинив, як вважав за потрібне. Інший футболіст зробив би інакше. Це особиста справа Зідана і про неї варто запитувати хіба самого француза.
Источник: ФК Карпаты Львов