Він характеризує себе досить приземлено, і цей трюк виконувати досить складно, коли ти маєш віллу на озері Комо, у тебе прекрасна дружина модель, ти відкрив два магазини з Джорджіо Армані, і у тебе репутація одного з кращих у світі в своїй професії щодо зарплатні за матч.
На північному березі Темзи, в ході чотиригодинної фото-сесії та інтерв’ю, були протестовані самооцінка та терплячість Андрія Шевченка під час реклами вигідного контракту з Reebok. Чарівна дружина та 18-місячний син чекали в сусідній кімнаті.
Вперше відвідавши Британію, для участі в юнацькому турнірі в Абериствіш, 12-річний не по роках розвинутий молодий Шевченко з “Динамо” (Київ) був визнаний кращим гравцем турніру і отримав у нагороду пару нових бутсів з рук гравця “Ліверпулю” Яна Раша.
Вони виявилися занадто малими, але він сказав: “Я робив все що міг, щоб носити їх, я зшивав їх, бо мої пальці стирчали з них. Це було дуже важливо. Ви маєте уявити себе на моєму місці. Я ріс у СРСР, навіть уявити було складно щоб грати в Nike чи ще чомусь подібному. Це був не просто трофей, я дуже хотів грати в них. Я зберігав їх настільки довго наскільки міг. Можливо вони зараз у моєї матері, вона зберігає всі мої трофеї, а не я.”
Колекція місіс Шевченко певно має бути вражаючою. З часу тої поїздки до Уельсу в пізніх 80-х, вона поповнилась медалями чемпіона України (5 успішних сезони до трансферу в “Мілан” у 1999 році), кращого гравця України (5 разів), переможця Ліги Чемпіонів (2003 року на Олд Траффорд), Серії А та кращого футболіста року в Європі.
Його рекорд бомбардира складає 187 голів у 326 іграх, включаючи 7 років в оборонному італійському футболі. На міжнародній арені – 31 гол у 69 матчах за збірну України, для декого він часто здавався командою однієї людини.
“Україна чудово виступила на Чемпіонаті Світу. Я дуже пишаюся бути у вісімці кращих країн світу. Це був один з найкращих місяців у моєму житті.”
Після емфатичної поразки у чвертьфіналі від італійців, було емоційне прощання з італійськими прихильниками, а особливо фанами “Мілану”. Дехто з них відчувалися зрадженими, він сказав у інтерв’ю минулого року, що хотів би завершити свою кар’єру там, а тепер його бачили як він цілує свою нову футболку після забитого типово чудового голу за “Челсі”.
Але причини переїзду до Лондону достатньо прості. Сімейні, з англомовною дружиною та сином (зараз очікують наступну дитину), Сергій Ребров, колись партнер по нападу в “Динамо”, захоплено розповідав про життя в Лондоні, не дивлячись на свої мізерні успіхи в “Тоттенхемі” та “Вест Хемі”, та й резонно відзначити, що Роман Абрамович суттєво змінив фінансові умови.
Є сенс згадати, що сім років маніакально стресового італійського футболу далися взнаки, навіть перед останнім скандалом, де “Мілану” загрожувало пониження в класі, як і місце в Лізі Чемпіонів (їх змусили грати в кваліфікаційному раунді, вони здобули лише скромну перемогу на “Црвеною зве здою” 1:0). Тому досить символічно Шевченко під час інтерв’ю наголосив: “Я б хотів розповісти про насилля на стадіонах. Є люди, які переходять межу, які не сприяють позитивному іміджу футболу.”
Щодо футболу взагалі у новій країні, то перші враження є такими гарними як він і сподівався: “Мені подобається англійська манера гри. Він досить відрізняється від італійської, більш відкритий, швидший та більш захоплюючий. Я був вражений повагою публіки, яку вони до мене проявили. Та й атмосфера тут просто чудова. Команда прийняла мене дуже тепло. Вони – великі професіонали, і теж дуже скромні, що дуже допомагає мені.”
Більшість іноземних гравців шоковані темпом гри та толерантності суддівства. Зрозуміло Шевченка не потрібно переконувати, що він може це сприйняти занадто фізично: “Італійські захисники грають дуже щільно, і я звик до цього. Таке часто трапляється в Італії. Фізичний стан зараз дуже важливий в футболі, сподіваюсь, я в тому стані, який зможе допомогти показати все найкраще з мого боку в цьому плані.”
Він робив це раніше, і його шрами є доказом цього, особливо коли лікоть захисника зламав йому вилицю, що призвело до вставлення п’яти титанових пластин.
Отже, після 20-річного приїзду до Абериствіш, це дуже добрий час для повернення до Британії за новим успіхом, у нову країну з новим тренером. Кожен, хто працював з Фабіо Капелло та Валерієм Лобановським, буде очікувати високих стандартів від тренера.
Про Моурінью, він сказав: “Я бачив його роботу, його манера роботи дуже добра для команди. Найскладніше кожного заставити працювати разом над однією метою, а Моурінью робить це блискуче. Звичайно є ті, які грають більше за інших, але вони мусять розуміти важливість бути гнучкими та змінюватися зажди заради найкращих результатів.
Якщо велика команда хоче перемагати постійно, вона не може залежати від кількох гравців. Я тут не для того, щоб комусь щось доводити, я тут для того, щоб знайти своє місце в команді та допомагати їм перемагати.”
Пошук пари бутс, які тобі пасуватимуть, тепер не буде великою проблемою.
Источник: www.champion.com.ua