Чемпионат Украины. Высшая лига.ФК “Карпаты”- ФК “Харьков”

ФК „Харків”: Стойко, Березовчук, Комарницкий (Буряк 46), Опря, Ветренніков, Шопін (Гунчак 60), Чеберячко, Максимов, Ситник, Целих (Цигирлаш 46), Гладкий
Попередження: Распопов, 59, Чеберячко, 90.

Після двох останніх поразок на рідній арені львівським “Карпатам” у матчі з ФК “Харків” не залишалося іншого варіанту, як перемагати. По-перше, “зелено-білі” у цьому сезоні, на відміну від виїзних матчів, надто мало радували своїх уболівальників. А по-друге, статус третьої команди чемпіонату зобов’язував “зелено-білих” у будь-якому випадку не втрачати очки з командою дна турнірної таблиці. І хоча з певними труднощами, “Карпати” все ж зуміли забити один гол і здобути три очки.

Підопічні Володимира Кулаєва з перших хвилин віддали ініціативу “Карпатам”, у чому, як виявилося в підсумку, була їхня фатальна помилка. Після кількох невикористаних моментів на перших хвилинах львів’янам вдалося забити швидкий гол. Після пасу з глибини поля у центр штрафного Максим Фещук вдало прийняв м’яч на 11-метровій позначці і точно скинув на Рошу Батішту. А бразилець, котрий може як з нічого забити красивий гол, так і змарнувати стовідсотковий момент, цього разу зіграв на радість львівським уболівальникам: його обвідний удар у нижній кут з лінії штрафного голкіпер харків’ян Дмитро Стойко витягнути не зміг. Четвертий гол Батісти у чемпіонаті та перший гольовий пас Максима Фещука. Взагалі, гра найкращого бомбардира “Карпат” у минулому сезоні, Фещука, у цьому матчі справила двояке враження. З одного боку, Максим дуже часто помилявся на вістрі атаки, хоча в старанні у цьому поєдинку відмовити йому важко. З іншого боку, Фещук став автором гольового пасу, чого поки що ми так і не дочекалися від традиційного партнера по нападу Батісти нігерійця Лакі Ідахора.

А Роша Батіста за забитими голами у національній першості наздогнав свого колегу по амплуа та суперника у цьому поєдинку, юну зірку українського футболу Олександра Гладкого. Щодо останнього, то варто зазначити, що захисники “Карпат” на чолі з Андрієм Распоповим дуже надійно відіграли проти цього молодого, але надто небезпечного форварда ФК “Харків”: за весь поєдинок Гладкий так і не отримав реального шансу поповнити свій гольовий доробок.

Гра з оглядкою на табло

Після пропущеного голу харків’яни на деякий час перехопили ініціативу, проте чогось путнього біля львівських воріт створити так і не зуміли. Ще до перерви значно небезпечніші моменти створили саме “Карпати”. Особливої уваги заслуговує епізод з Олегом Тимчишиним. На 42-ій хвилині лівий захисник “Карпат”, який ніколи не відзначався особливою технікою, обіграв трьох (!) захисників, увійшов у штрафний майданчик гостей, але пробив повз ворота. Можливо, у цій ситуації йому забракло навиків нападника. Забий Тимчишин, і другий тайм для “Карпат” видався б значно легшим. А так уболівальникам “зелено-білих” у другій половині гри довелося добряче понервувати. По-суті, футболісти Харкова так і не створили жодного моменту, після якого їм можна було б хапатися за голову. Проте напруга за такого “слизького” рахунку не спадала до фінального свистка.
Невиразну гру у цьому поєдинку та втрачений стовідсотковий момент на 9-ій хвилині Василя Кобіна Олександр Іщенко “оцінив” на 54-ій хвилині: замість екс-закарпатівця на полі з’явився білорус Аляксєй Сучков, котрий за день до цього відбігав тайм за “дубль”. І хоча Аляксєй так і не зумів створити те, за що його так люблять львівські вболівальники, проте матч він зіграв значно сильніше за Кобіна. Якби не загальний ігровий спад “Карпат” у другому таймі, то, можливо, запал білоруса підтримали б й інші партнери по команді. А так “зелено-білі” у другій половині грали з оглядкою на табло, на якому світився переможний для них рахунок. Важко звинуватити у цьому молодих карпатівських футболістів – дуже вже їм хотілося перемогти на очах у власних уболівальників. Проте якби суперник був дещо вищого класу – неприємностей біля своїх воріт уникнути наряд чи вдалося б. Хоча якби у кількох епізодах Батіста, Платон та Худоб’як діяли б не так академічно, львівська команда здобула б першу перемогу у чемпіонаті з різницею більшою, ніж один гол.

Згадати Кубок і перемогти

В останні 20 хвилин, як це зазвичай буває у цій першості за переможного для “Карпат” рахунку, сильніше зіграла захисна лінія команди, ніж атакуюча. Оборона “Карпат” так і не дозволила футболістам з Харкова створити щось екстраординарне біля своїх воріт. “Зелено-білі” знову здобули хоча й не надто красиву, проте дуже потрібну перемогу у рідних стінах. Але якби не прагматична модель гри у цьому сезоні, важко було б уявити, на якій сходинці у турнірній таблиці опинилися б “Карпати”. Якби львів’яни зіграли в другому таймі у відкритий футбол, то, можливо, вболівальники “зелено-білих” після матчу не співали б “Карпати” знов перемогли!”.

Ця перемога “Карпат” стала дуже потрібною в контексті боротьби за третю сходинку турнірної таблиці. Зважаючи на те, що київський “Арсенал”, перемігши на виїзді одного з грандів українського футболу – донецький “Шахтар”, а “Дніпро” на виїзді здолав одеський “Чорноморець”, ця перемога дозволила львів’янам зберегти третю сходинку у турнірній таблиці та навіть наблизитися до свого наступного суперника в чемпіонаті.

Поразка від “Арсеналу”, мабуть, не на жарт розлючить донеччан перед домашнім матчем проти львів’ян. Проте для будь-якої команди з України у поєдинку проти “Шахтаря” шукати додаткових стимулів не потрібно. “Карпати” ж у цьому чемпіонаті заслужили реноме непоступливої виїзної команди. Тому будемо сподіватися, що наступної п’ятниці Батіста і компанія не тільки зможуть забити у ворота свого колишнього одноклубника Богдана Шуста, а й здобути позитивний для себе результат. Тим паче, що досвід річної давнини яскраво засвідчив: цю команду перемагати можна.

Асорті по-львівськи

– Коли Андрій Тлумак на останніх хвилинах матчу зазнав пошкодження у зіткненні з суперником, на очах його дружини, що перебувала на трибунах, з’явилися сльози
– Капітан ФК “Харків” Андрій Березовчук був дуже здивований, що до Львова його команду приїхало підтримати „аж” чотири фанати. Зазвичай уболівальники харківського клубу на такі далекі виїзні матчі не їздять
– Коли Батіста забив гол, диктор на стадіоні тричі повторив його прізвище, яке щоразу підхоплював увесь стадіон
– Наставник гостей Володимир Кулаєв під час поєдинку жодної секунди не сидів на тренерському містку
– Уболівальник “Карпат” Андрій Березинський спеціально переніс на день раніше святкування свого дня народження. Оскільки найкращий для нього подарунок – це перемога “Карпат”
– Володимир Кулаєв вперше приїхав до Львова у ранзі наставника чоловічої команди. До цього він привозив сюди на офіційні матчі жіночу збірну України
– Андрій Тлумак відстояв уже шостий поєдинок “на нуль” у цьому сезоні, тобто більше половини усіх матчів, проведених “Карпатами” у цьому чемпіонаті

Фігаро тут, Фігаро там

Сергій Пшеничних за відсутності дискваліфікованого Євгена Шмакова вперше за час виступів у Львові відіграв на позиції опорного півзахисника. Надійна гра Пшеничних у поєдинку ставить його в один ряд з до цього найуніверсальнішим гравцем “Карпат” Миколою Лапком. Зазначимо, що Лапко у “Карпатах” успішно виступав на позиціях правого захисника, стопера та опорного півзахисника. Сергій Пшеничних уже запам’ятався своєю надійною грою на позиціях лівого захисника, лівого півзахисника та опорного хавбека.

Коментарі з поля бою

Володимир Кулаєв, головний тренер ФК „Харків”

Гра сьогодні точилася досить рівно, з помилками кожної з команд. Різниця полягає тільки у тому, що “Карпати” зуміли використати наші помилки, а ми їхні ні. Важко сказати, чому ми програємо стільки поєдинків на виїзді. Можливо, тут справа у психології та відсутності досвіду.

Олександр Іщенко, головний тренер ФК „Карпати”
Хоча ми й здобули три очки, особисто я грою залишився незадоволений. Нам так і не вдалося здобути контроль у грі у центрі поля. Хоча не слід забувати, що у складі ФК “Харків” у центральній лінії півзахисту виступають хоча й молоді, але вже кваліфіковані футболісти, котрі за своїми плечима мають не один виступ за молодіжну збірну України. Якщо порівнювати з поєдинком проти “Сталі”, то сьогодні нам було значно важче. Проте важко звинувачувати наших футболістів у тому, що вони не продемонстрували красивої гри: всі вони живі люди, і дуже хотіли перемогти на очах львівських уболівальників.