Николай ИЩЕНКО: \”Шахтер\” – это космос\”


Николай ИщенкоИнтервью с новичком донецкого \”Шахтера\” Николаем Ищенко, ранее выступавшим за львовские \”Карпаты\”.

Аби екс-лідер та екс-капітан зелено-білих Микола Іщенко змінив Львів на Донецьк, чемпіону країни \”Шахтарю\” довелося викласти чималу суму – 15 мільйонів гривень. Більше за трансфер карпатівця не платила жодна з команд в історії.

За звичаєм, перед від’їздом до столиці Донбасу, Микола кинув монетку в фонтан перед Оперним театром, аби якомога частіше повертатися до Львова. Також Іщенко розповів про усі подробиці свого переходу до лав гірників Інформаційному центру ФК \”Карпати\”.

\”Шахтар\” – це \”космос\”

– Коли дізнався, що тобою цікавиться \”Шахтар\”?

– Після закінчення чемпіонату, напередодні гри поколінь 20 травня, яку організовував Богдан Стронціцький. Викликав до себе Почесний президент \”Карпат\” Петро Димінський і сказав, що мене хочуть бачити у донецькій команді. Я ж, звісно, погодився на перехід, адже такі пропозиції трапляються не щодня.

– Був час усе обміркувати чи відповіді донеччани вимагали негайно?

– Про мій трансфер у \”Шахтар\” були розмови й раніше, але не надто серйозні. Тому я десь був готовий до такої пропозиції і відразу, без зайвих міркувань, погодився. Звісно, дуже сумуватиму за Львовом, адже прожив тут останні вісім років.

– Цікаво, невже за ті роки, які ти провів у \”Карпатах\”, не було інших пропозицій?

– Були, але не конкретні. Зараз в Україні така ситуація, що більшість клубів намагаються брати українських футболістів як вільних агентів. Щоб не платити їхньому клубу. Лише \”Шахтар\” зробив пропозицію, яка влаштувала всіх.

– Ти багато часу провів в одній команді. Як вважаєш, не засидівся?

– Важко сказати. Я в \”Карпатах\” пройшов усі щаблі. Розпочинав у чемпіонаті області і закінчив капітаном команди вищої ліги. Щоправда, у \”вишці\” в футболці зелено-білих грав не так вже й багато – 2-3 роки. Проте думаю, у Львові я провів достатньо часу і багато зробив для команди.

– Кажуть, що перехід українця до \”Шахтаря\” одразу відкриває йому дорогу й у збірну…

– У цьому немає нічого дивного, адже донецька команда – провідна в країні. Щоб потрапити до національної команди, потрібно не лише перейти у \”Шахтар\”, а й там постійно грати в основному складі. Якщо будеш сидіти на лаві запасних, то на олівець до тренерів збірної не потрапиш сто відсотків.

– Не боїшся програти конкуренцію за місце у складі гравцям, котрі вже виступали у Європі та в збірній – Дмитру Чигринському чи, наприклад, Олександру Кучеру?

– Якби боявся конкуренції, залишився б в \”Карпатах\”, сподіваючись на постійне місце в основі. Все залежить від мене, доводитиму на практиці свої претензії. Думаю, грати в основному складі донеччан мені до снаги.

– Аби ти зміг чимскоріш пройти медичне обстеження, гірники прислали у Львів чартерний літак…

– Що тут скажеш? \”Шахтар\” – це космос. Зовсім інший рівень організації, інше відношення. Гравця не бентежать жодні проблеми. Прилетів – тебе зустріли, нагодували, відвезли у готель… Я мав відправлятися в Туреччину на відпочинок з сім’єю, і тут мені кажуть прилітати на медичне обстеження. Проблему вирішили – генеральний директор \”Шахтаря\” Сергій Палкін прислав за мною чартер, який доставив нас спочатку до Донецька, а потім – на відпочинок.

– Після переходу до Донецька можна сказати, що твоя футбольна мрія стала реальністю?

– У майстерності потрібно рости поволі. Не можна з другої ліги потрапити у Мілан. На даному етапі я дуже задоволений своїм переходом. Але хочеться пограти і в Європі, й за збірну.

Нормальні хлопці зі Львова

– З ким із донецької команди ти знайомий? Хто допомагатиме облаштуватися в Донецьку?

– Добре знаю Богдана Шуста та Діму Чигринського, а також по молодіжній збірній Костю Кравченка. Та, в принципі, я знайомий з усіма українцями команди. От Вірт та Єзерський – нормальні хлопці зі Львова. Якщо виникнуть проблеми, обов’язково до них звернуся. Вони допоможуть.

– Уже знаєш Донецьк?

– Ні, був там лише, коли \”Карпати\” грали свої матчі чемпіонату та коли проходив медичне обстеження.

– Вирішив, де будеш мешкати у столиці Донбасу?

– 18 червня команда збереться після відпустки і ми вирушимо на перші тренувальні збори. У цей час мені підшукуватимуть службове житло. Після повернення зі зборів планую перевезти у Донецьк сім’ю.

– Як родина відреагувала на твій перехід?

– Родичі моєї дружини Наталі, а також теща та тесть, не в захопленні. А дружина сприйняла нормально, не переживає. Син ще маленький, звісно, він не розуміє, куди їде.

– Напевне часто навідуватимете Наталчиних родичів?

– Так, буду приїжджати до Львова. Це рідне для мене місто, хоча я й народився у Києві. Навіть сам часто й не знаю, звідки я родом: зі Львова чи з Києва.

Льоша-приколіст

– Ти вісім років прожив у Львові. Яким це місто тоді запам’ятається?

– Красивим та старовинним. Тут не такі люди, як у всій Україні. Вони набагато доброзичливіші. Львів не спутаєш з жодним іншим містом.

– Є таке місце у столиці Галичини, яке ти постійно відвідував і тепер, після переїзду у Донецьк, за ним сумуватимеш?

– Коли лише зустрічався з Наталкою, часто гуляли у Стрийському парку. Ще ходили в гості до майбутньої тещі. Згодом народився синочок, й у нас стало дуже мало часу. Та й футбол почав забирати левову частку вільного часу. Пригадую лише дорогу на тренування та додому. І так щодня. Інколи навіть доходило до того, що не було як відремонтувати машину.

– Який сезон у \”Карпатах\” найбільше пригадуватимеш?

– Не забуду той сезон, у якому ми вилітали з вищої ліги, і той, за підсумками якого ми повернулися до еліти. Це були дуже важкі періоди з кардинально протилежними емоціями та настроями. Ще пам’ятатиму гру з \”Шахтарем\” на Кубок України, коли ми у ранзі першолігової команди за переповнених трибун переграли гірників. Було різне, в одних матчах я грав добре, в інших – не дуже.

– Ти забив у вищій лізі один гол за \”Карпати\”. Після того м’яча у ворота запорізького \”Металурга\” Аляксєй Сучков кепкував з тебе, що ти мало забиваєш і навіть не вмієш належно відсвяткувати свого м’яча.

– Так, тоді Сучков щось таке говорив. Можу сказати, що Льоша й сам не вміє належно радіти після гола. А забив я тоді зі штрафного, і \”Карпати\” перемогли 2:1.

– Загалом у Львові було легше грати з суперниками?

– Не завжди. Інколи на виїздах було простіше. Вдома над нами тяжіла відповідальність. Команда мала завжди показувати хорошу гру та неодмінно перемагати. А колектив молодий і йому це було не під силу. Якщо щось не виходило, то вболівальники дуже нервово реагували і ця нервозність передавалася команді. Однак коли приходили повні трибуни, ми літали наче на крилах.

– Щоб б сказав на прощанням львівським уболівальникам?

– Вдячний їм за те, що вони підтримували \”Карпати\” і мене особисто. Є серед них й такі, котрих дуже важко назвати справжніми вболівальниками. Але в основному у Львові дуже хороший вболівальник.

Пшеничних – достойний капітан

– Кого бачиш капітаном у \”Карпатах\” після твого переходу?

– На мій погляд, Сергій Пшеничних може бути достойним капітаном команди. Якщо перегляне своє ставлення до футболу та партнерів, буде більш серйозним, то капітаном міг би стати Василь Кобін.

– А що потрібно, аби бути добрим капітаном?

– Необхідно вміти на полі проявляти лідерські якості. У побуті та у житті бути відповідальним, завжди дослухатися до товаришів. Але головне – бути порядною людиною.

– Чи часто доводилося влагоджувати конфлікти в \”Карпатах\”?

– Звісно. Без конфліктів не обходиться у жодній команді. Це одне з основних завдань капітана. А ще він має постійний контакт з тренерами. Виступаєш посередником при вирішенні різноманітних питань між гравцями та тренерами.

– Капітанська ноша в \”Карпатах\” була важкою?

– Пов’язка капітана не була для мене тягарем. Просто на мені було більше відповідальності, ніж на інших.

– На капітанському містку тебе повинен замінити Сергій Пшеничних. А хто, так надійно, як ти, буде діяти у центрі захисту \”Карпат\”?

– Не думаю, що мій перехід повинен стати великою проблемою для львів’ян. У центрі захисту може зіграти на рівні Павєл Кірильчик. А ще у команді є молодий Андрій Гурський, який себе непогано проявив у дублі та на тренуваннях в основній команді, і Тарас Петрівський. А якщо Карпати ще й доукомплектуються кваліфікованим захисником, то про мене й не згадуватимете.

Источник: Пресс-служба ФК \”Карпаты\” (Львов)

Новости партнеров

Комментарии: